Справа №639/552/19
Провадження №1-кп/639/257/19
19 грудня 2019 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12018220500002015 від 29.10.2018 року, №12019220500000054 від 11.01.2019 року, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, офіційно неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходяться кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Під час судового засідання прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження дії стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено та ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і не зникли.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що метою та підставами продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі зміни запобіжного заходу обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть переховуватись від суду чи вчинити інші кримінальні правопорушення.
В поданому клопотанні прокурором зазначається, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризиками, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 підтримали клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Захисниками зазначається, що прокурором не доведено реальне існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, при цьому сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати самостійною підставою для продовження дії стосовно обвинувачених такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мають постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, не мають наміру переховуватись від суду, не мають наміру здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків, оскільки вони вже допитані під час судового розгляду, менш суворі запобіжні заходи здатні, на думку сторони захисту, здатні запобігти зазначеним ризикам.
Під час судового засідання обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підтримали клопотання захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому розгляді, оцінивши доводи заявлених клопотань та дослідивши надані до суду матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 (п'ять) років.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за санкцією якого передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Судом враховується існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-у разі зміни запобіжного заходу обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть переховуватись від суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності;
-обвинувачені можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є особами, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, до арешту офіційно ніде не працювали, тобто не мали постійного стабільного джерела доходу, та з метою забезпечення елементарних життєвих потреб можуть вчинити інший злочин проти власності.
Судом враховується реальне існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості обвинувачених переховуватись від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Cудом враховується, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, поєднаного із застосуванням насильства щодо потерпілої ОСОБА_8 .
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у разі визнання їх винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачується; 2) вік та стан здоров'я обвинувачених, які тяжких захворювань чи інвалідності не мають; 3) відомості про особу обвинувачених, які стійких соціальних зв'язків за місцем проживання не мають, офіційно неодружені, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не мають; 4) до арешту обвинувачені офіційно не були працевлаштованими та постійного джерела доходу не мали; 5) репутацію обвинувачених, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності.
Крім цього, на стадії досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_7 за викликами до слідчого не з'явився, після чого він був оголошений у розшук, у зв'язку з його ухиленням від органу досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2019 року надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що додатково підтверджує реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи клопотання захисників не спростовують встановлених судом обставини та не спростовують існування вищезазначених ризиків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , внаслідок чого клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає обвинуваченим заставу, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства щодо потерпілої ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369 - 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про зміну стосовно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Продовжити стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16 лютого 2020 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвала підлягає негайному виконанню
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) днів після її оголошення, а для обвинувачених, які перебувають під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1