Справа № 591/5984/19
№ провадження 2/588/609/19
18.12.2019 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М. В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держеокадастру у Сумській області про визнання укладеним договору оренди землі,
Стислий виклад позиції позивача
Позивач у вересні 2019 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивує тим, що Головне управління Держземагенства у Сумській області, правонаступником якого є відповідач, наказом «Про надання земельної ділянки в оренду» від 08.08.2014 року № 18-3722/16-14-СГ, надало йому земельну ділянку з кадастровим номером 5925087800:00:001:0256 площею 29,0535 гектара (рілля), розташовану за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства строком на 7 років.
У пункті 2 указаного Наказу передбачено установити за згодою з орендарем річну орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 3.2, що уточняється щорічно та коефіцієнта 1.756. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки буде визначена після її проведення відповідно до Закону України «Про оцінку земель» з урахуванням пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України.
Рішенням Тростянецької районної ради від 17.04.2015 року за заявою позивача була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
ОСОБА_2 погодився на умови договору оренди землі, які запропоновані Відповідачем у Наказі від 08.08.2014 р. № 18-3722/16-14-СГ - про річну орендну плату в розмірі 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та строк оренди земельної ділянки на 7 років.
Позивач 15.04.2019 направив відповідачу клопотання про укладення договору оренди землі, долучивши до нього указані Наказ і Рішення. Відповідач надіслав лист-відповідь позивачу на клопотання від 17.05.2019 № В-6311-3134/21-19, в якому позивачу рекомендовано звернутися до Головного управління з клопотанням про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області «Про надання земельної ділянки в оренду» від 08.08.2014 № 18-3722/16-14-СГ в частині зміни відсотку орендної ставки на 12 %.
ОСОБА_2 . 08.08.2019 повторно надіслав клопотання про укладення договору оренди землі, а також три підписаних позивачем примірники договору оренди земельної ділянки.
Відповідач 15.08.2019 надіслало лист- повідомлення про прийняте рішення від 15.08.2019 № В-731/0/5-19/555/6-19, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно зазначає, що позивачу рекомендують звернутися до відповідача з клопотанням про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області «Про надання земельної ділянки в оренду» від 08.08.2014 № 18-3722/16-14-СГ в частині зміни відсотку орендної ставки на 12 %.
Позивач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно ухиляється від підписання (укладення) договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 5925087800:00:001:0256 площею 29,0535 гектара (рілля), оскільки відповідач сам запропонував умови договору оренди землі, а позивач погодився на них, що стає зрозумілим з клопотань про укладення договору оренди землі та доданого проекту договору оренди землі до клопотань. Отже, ОСОБА_2 вважає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.
Орендна плата у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не суперечить вимогам статті 288 Податкового кодексу України, а посилання на лист Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2-17 є не обґрунтованим, оскільки цей лист має рекомендаційний характер та не є підставою для не укладення договору оренди землі, тим більш, що лист Держгеокадастру № 22-28-0.13-10489/2-17 опублікований (прийнятий) 05.07.2017, тобто пізніше ніж Наказ Головного управління Держземагенства у Сумській області «Про надання земельної ділянки в оренду» від 08.08.2014 р. № 18-3722/16-14-СГ та рішення Тростянецької районної ради шостого скликання на п'ятдесятій (позачерговій) сесії «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області» від 17.04.2015.
Посилаючись на указані обставини, позивач просить суд визнати укладеним у м.Суми з 08 серпня 2019 року договір оренди землі між ним, з однієї сторони, та Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, з іншої сторони, на земельну ділянку з кадастровим номером 5925087800:00:001:0256, площею 29,0535 гектара (рілля), яка розташована за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства строком на сім років з річною орендною платою в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2, що уточняється щорічно та коефіцієнта 1,756 у редакції запропонованій позивачем.
У додаткових письмових поясненнях представник позивача ОСОБА_3 також зазначив, що спірна земельна ділянка надана була позивачу саме як фізичній особі для ведення фермерського господарства. Законодавством передбачено, що громадянин може створити фермерське господарство та зареєструвати його тільки за наявності у власності чи користуванні земельної ділянки. На сьогодні ОСОБА_2 не створене та не зареєстроване фермерське господарство через відсутність належним чином оформленого права користування земельною ділянкою, зокрема, відсутній договір оренди земельної ділянки і таке право позивачем не набуте (а.с.78).
Стислий виклад заперечень відповідача
У поданому до суду відзиві відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області у строки визначені законодавством були розглянуті два клопотання ОСОБА_2 про укладення договору та відмовлено в їх задоволенні, оскільки заявником у зазначеному клопотанні визначено розмір орендної плати 4 % від нормативної грошової оцінки, тоді як Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 05.07.2017 №22-28-0.13-10489/2-17 рекомендувала укладати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на без конкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. Позивачу було запропоновано визначити орендну плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки зі строком дії договору оренди 7 років.
Оскільки сторони у цій справі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, Головне управління Держгеокадастру в Сумській області вважає, що спірний договір не є укладеним.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді Зарічного районного суду м.Суми від 26.09.2019 року справа за позовом ОСОБА_2 була передана за підсудністю Тростянецькому районному суду Сумської області.
Ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 21.10.2019 року було відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 05.12.2019 року були витребувані додаткові докази.
Представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 подали до суду клопотання про розгляд справи без участі сторін та їх представників (а.с.53, 64, 65).
Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
Наказом Головного управління Держземагенства у Сумській області №183722/16-СГ від 08.08.2014 року «Про надання земельної ділянки в оренду» (далі - Наказ від 08.08.2014) ОСОБА_2 за його заявою надано земельну ділянку з кадастровим номером5925087800:00:001:0256 площею 29,0535 гектара (рілля), розташовану за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства строком на 7 років.У Наказі від 08.08.2014 також передбачено установити за згодою з орендарем річну орендну плату у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2, що уточняється щорічно та коефіцієнта 1.756 нормативно грошової оцінки земельної ділянки буде визначена після її проведення відповідно до Закону України «Про оцінку земель» з урахуванням пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (а.с.17).
Сторонами визнано, що земельна ділянка з кадастровим номером 5925087800:00:001:0256 є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності.
Рішенням Тростянецької районної ради шостого скликання від 17.04.2015 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області» затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки, у тому числі спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5925087800:00:001:0256, яка становить 566571,65 грн. (а.с.18).
Законом України №5245-VІ від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» до статті 122 Земельного кодексу України були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, передаються у власність або у користування для всіх потреб - Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, тобто Державним агентством земельних ресурсів України та його територіальними органами.
Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру шляхом перетворення Державного агентства земельних ресурсів України.
Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 333 від 29.09.2016 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області» повноваження управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, у тому числі і з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області є правонаступником Головного управління Держземагенства у Сумській області.
Позивач 15.04.2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з клопотанням, в якому просив укласти договір оренди землі площею 29,0535 гектарів терміном на 7 років з розміром орендної плати 4% від нормативно грошової оцінки для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою: за межами населеного пункту на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області за кадастровим номером 5925087800:00:001:0256, відповідно до Наказу від 08.08.2014 №18-3722/16-14-СГ та рішення шостого скликання п'ятнадцятої сесії Тростянецької районної ради Сумської області від 17.04.2015 (а.с.19, 20, 21).
Листом від 17.05.2019 року за №В-6311-3134/21-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 рекомендувало йому звернутися до Головного управління з клопотанням про внесення змін до наказу Головного управління Держземагенства у Сумській області «Про надання земельної ділянки в оренду» від 08.08.2014 №18-3722/16-14-СГ для зміни відсоткової ставки орендної ставки на 12%. Така позиція відповідача спрямована на забезпечення раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, прозорості діяльності системи управління земельними ресурсами, запобігання виникненню корупційних факторів та уникненню надання переваг одному орендарю перед іншими учасниками встановлення розмірі орендної плати у відсотках від нормативно грошової оцінки, збільшення надходження до місцевих бюджетів та відповідає рекомендаціям Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка викладена у листі від 05.07.2017 року №22-28-0.13-10489/2-17 «Про застосування відсоткової ставки орендної плати при укладенні (переукладенні) договорів оренди земельних ділянок, набутих на безконкурентних засадах», в яка рекомендує укладати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, із встановленням орендної плати у розмірі 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (а.с.22).
Позивач 08.08.2019 року повторно звернувся до відповідача з клопотанням про укладення договору оренди землі, яке за змістом тотожне клопотанню від 15.04.2019 та додав три примірники проекту договору оренди спірної земельної ділянки (а.с.49). Розглянувши указане клопотання, відповідачем договір оренди землі у редакції запропонованій позивачем не було підписано. Листом від 15.08.2019 за №В-731/0/5-19/555/6-19 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області надано відповідь, яка за змістом аналогічна змісту листа від 17.05.2019 року за №В-6311-3134/21-19 (а.с.23).
За даними Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області та Охтирського управління Головного управління ДФС у Сумській області земельна ділянка державної форми власності площею 29,0535 га з кадастровим номером 5925087800:00:001:0256 ОСОБА_2 не використовується та сплата орендної плати не проводиться (а.с.82).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
Момент укладення договору визначено статтею 640 ЦК України, яка передбачає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Аналізуючи зазначені вище норми суд приходить до висновку, що визнати укладеним можна лише договір щодо якого сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов або фактично його виконують.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»). Аналогічне визначення договору найму земельної ділянки передбачено частиною першою статті 792 ЦК України.
Договір оренди землі є консенсуальним договором, тобто належить до таких договорів, які вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов у формі, яка передбачена законом.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» (чинна редакція статті) передбачає, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків і порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
На час підписання Наказу від 08.08.2014 №18-3722/16-14-СГ стаття 15 Закону України «Про оренду землі» мала іншу редакцію і передбачала більш ширший перелік істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зазначити, що наказ Головного управління Держземагенства у Сумській області №183722/16-СГ від 08.08.2014 року «Про надання земельної ділянки в оренду», правонаступником якого є відповідач, за своєю природою є рішенням органу уповноваженого розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, передати на безконкурентних засадах позивачу у користування земельну ділянку за кадастровим номером 5925087800:00:001:0256 на умовах оренди. В указаному рішенні Головне управління Держземагенства у Сумській області як особа, що діє в імені власника (держави), реалізуючи свої повноваження висловило принципову згоду (намір) укласти в майбутньому договір оренди землі і в подальшому погодити всі його умови.
Пунктом 3 указаного наказу №183722/16-СГ від 08.08.2014 року передбачалось укладення договору оренди землі з ОСОБА_2 після визначення нормативної грошової оцінки землі.
Крім того, Наказ від 08.08.2014 року №18-3722/16-14-СГ не містить всіх істотних умов договору оренди землі, які передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі» у чинній редакції, зокрема, в ньому відсутні пропозиції щодо способу та умов розрахунків, строків і порядку внесення орендної плати і перегляду та відповідальності за її несплату. Також указаний Наказ 08.08.2014 не містить більшість істотних умов договору оренди землі, які передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції на час його підписання.
Отже, суд дійшов висновку, що наказ №183722/16-СГ від 08.08.2014 року не можна вважати офертою відповідача, тобто пропозицією укласти договір оренди землі в розумінні частини 3 статті 638 ЦК України, а тому помилковим є посилання позивача на те, що ним у клопотанні про укладення договору оренди землі від 08.08.2019 року прийнято пропозицію (акцепт).
Натомість клопотання про укладення договору оренди землі від 08.08.2019 року, до якого позивачем було додано примірники проекту договору, по суті є не акцептом як вважає позивач, а пропозицією позивача до відповідача укласти спірний договір оренди землі, в якому позивач виклав всі істотні умови, щодо яких має бути досягнута згода.
Проте, листом від 15.08.2019 за №В-731/0/5-19/555/6-19 відповідач фактично відмовив у погодженні запропонованого позивачем договору оренду землі, не погодившись з розміром орендної плати, для чого навів відповідне обґрунтування умов про встановлення орендної плати у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки землі, зокрема, з метою забезпечення раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, прозорості діяльності системи управління земельними ресурсами, запобігання виникненню корупційних факторів та уникненню надання переваг одному орендарю перед іншими учасниками встановлення розмірі орендної плати у відсотках від нормативно грошової оцінки, збільшення надходження до місцевих бюджетів. При цьому указана позиція не суперечить нормам закону, зокрема, вимогам статті 288 Податкового кодексу України.
Доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про погодження всіх, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотних умов договору оренди землі, у тому числі щодо способу та умов розрахунків, строків і порядку внесення орендної плати і перегляду, відповідальності за її несплату, позивачем до суду не надано, а тому відсутні будь-які підстави вважати, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов спірного договору.
Визнання спірного договору укладеним призведе до порушення принципу свободи договору, закріпленого у статтях 6, 627 ЦК України, який полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Свобода договору може обмежуватися виключно законом.
Критерій законності означає, що втручання держави у право особи (в тому числі органу державної влади) повинно здійснюватися на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
У цьому випадку, відсутній нормативний акт чи окрема норма, яка б встановлювала обов'язок відповідача, як органу державної влади уповноваженйого розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки на запропонованих ним умовах, а тому, зважаючи на ту обставину, що суд розглядає справи, керуючись верховенством права та вирішує їх відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших правових актів, втручання суду у свободу договору буде необґрунтованим.
Право заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду, якщо сторонни не досягли згоди щодо всіх істотних його умов, не означає, що суд має право визнати укладеним договір без передбаченого законом обов'язку іншої сторони на укладення такого договору. Наприклад, пунктом 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач комунальних послуг, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Натомість суд повторює, що у спірних правовідносинах у відповідача відсутній визначений нормативно-правовим актом обов'язок укласти договір оренди землі на умовах запропонованих позивачем.
Суд вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем його прав та законних інтересів, які підлягають захисту в обраний позивачем спосіб, у тому числі, в умовах, коли ОСОБА_2 протягом 4 років після настання передумов для укладення спірного договору, які настали у 2015 році (після затвердження нормативної грошової оцінки), не ставив питання про укладення спірного договору.
Позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на користування спірною земельною ділянкою, узгодивши з відповідачем як представником власника умов договору, у тому числі щодо розміру орендної плати.
За таких обставин, суд вважає, позов ОСОБА_2 необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, сума сплаченого ним судового збору не може бути йому компенсована.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держеокадастру у Сумській області про визнання укладеним договору оренди землі - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18.12.2019 року.
Суддя М.В. Щербаченко