Єдиний унікальний номер справи 235/6217/19
Номер провадження 2-а/235/70/19
19 грудня 2019 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Секірін О.В. до Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Донецькій області, Поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Покровського ВП ГУ НП у Донецькій області Костиря С.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
На розгляд суду пред'явлено вказаний адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ДП 18 № 351740 від 01.09.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 01 вересня 2019 року о 22:00 годині ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ГАЗ 31105» номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Маршала Москаленка в м. Покровськ Донецької області, був зупинений працівниками патрульної поліції, при цьому інспектором СРПП № 1 ОСОБА_2 пояснено про допущення позивачем порушення п. 31.4.3 ( ґ ) Правил дорожнього руху, а саме на розсіювачах світлових приладів (задніх фарах) нанесено тонування або покриття, що зменшує прозорість, світлопропустимість. Поліцейським СРПП № 1 Покровського ВП складено постанову по справі про адміністративне правопорушення та притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладанням стягнення в виді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанову позивач вважає незаконною та безпідставною, порушень Правил дорожнього руху ним не допущено. Органи Національної поліції України повинні посилатися на належні докази, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП. В супереч вказаного, поліцейський, керуючись виключно власним міркуванням помилкового визначив, що на розсіювачах світлових приладах транспортного засобу нанесено покриття, яке зменшує прозорість чи світло пропускання. Пояснення позивача, що жодного тонування чи покриття на задніх фарах не здійснювалося, - відповідачем не враховано, та в порушення вимог об'єктивного і справедливого розгляду справи, - прийнято оскаржувану постанову, при цьому жодних технічних приладів, які вимірюють ступінь світло пропускної здатності застосовано не було, світловіддача фар не вимірювалась, відповідні акти перевірки технічного стану вказаного автомобіля не складались. Серед інших обґрунтувань позову, - Секіріним Б ОСОБА_3 зазначено, що оскаржувану постанову винесено на місці адміністративного правопорушення, інспектор поліції не склав протоколу про адміністративне правопорушення, незважаючи на те, що позивач одразу повідомив, що оспорює факт вчинення правопорушення. За переконанням позивача проведення розгляду справи у скороченому провадженні порушує його права та інтереси. В порядку ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, - ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом оспорюваних прав.
Сторони у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Секірін О.В. надали заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримано
Відповідач Поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 1 Покровського ВП ГУ НП у Донецькій області Костиря С.А. належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, правом подати на позовну заяву відзив відповідно до ст. ст. 162, 175 КАС України не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу в порядку за наявними у справі матеріалами.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер ДП 18 № 351740 від 01.09.2019 року за ознаками ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови (копія наявна в матеріалах справи) поліцейським СРПП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Костирею С.А. встановлено, що 01 вересня 2019 року о 22:25 годині в м. Покровськ Донецької області по вул. М. Москаленка біля педагогічного коледжу ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ГАЗ 31105» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , на розсіювачах світлових приладів (задні фари) нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропустимість, чим порушено вимоги п. 31.4.3 ґ; притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с. 4).
Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР).
Згідно з п. 1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно приписів ч. 1 ст. 121 КУпАП підлягає адміністративній відповідальності керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби).
Розділом 31 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, коли на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання (пункт 31.4.3 ґ ПДР).
Розсіювач пропускає світловий потік і залежно від конструкції заломлює його. Інша функція розсіювача - захист фари від зовнішніх впливів. Розсіювач виготовляється зазвичай із прозорого пластику. Нанесення тонування чи покриття на розсіювачі погіршує видимість транспортного засобу, внаслідок чого підвищується ймовірність виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22.12.2010 року «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».
Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації» п. п. 6.1.2 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світло відбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світло пропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою серії ДП 18 № 351740 позивач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного право опушення, передбаченого ч. 1 ст. 121КУпАП, а саме за керування 01.09.2019 року в м. Покровськ автомобілем марки «ГАЗ 31105» номерний знак НОМЕР_1 , який не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу (тоновані задні фари).
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення; наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Так, докази, на які посилається суб'єкт владних повноважень на підтвердження правомірності постанови накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, є: копія оскаржуваної постанови, диск з відеозаписом, письмові пояснення позивача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що поліцейський СРПП Покровського ВП Костиря С.А. поставив у порушення ОСОБА_1 порушення вимог п. 31.4.3 ґ ПДР, а саме керування автомобілем, який не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу - на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП; в постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник.
Надаючи оцінку досліджуваному доказу, суд акцентує увагу, що технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуального та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю» без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються. В супереч вказаного, відповідачем особисто зроблено висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки; світловіддача фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану не складалися. Відповідач порушив порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердж. наказом МВС України № 534 від 13.10.2008 року, згідно якого працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється. Такий акт відповідачем не складався.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Як вбачається з матеріалів справи, докази дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", відсутні. Відповідачем не надано технічний носій з відеозаписом, який згідно змісту оскаржуваної постанови було зроблено на місці зупинки транспортного засобу позивача.
Таким чином, допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 77 КАС України, відповідно до яких обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Оскільки, відповідачем Поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Покровського ВП ГУ НП у Донецькій області Костирею С.А. не підтверджено обставин, викладених в оскаржуваній постанові доказами, які було враховано як достатні для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а позивач не визнав факту скоєння ним правопорушення, - суд вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена неналежним чином, без врахування всіх обставин справи та підлягає скасуванню.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. З урахуванням вказаного, судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України. Вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу позивачем не підтримано, залишено без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 1 ст. 121, 258, 268, 276 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП 18 № 351740, винесену 01.09.2019 року Поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Покровського ВП ГУ НП у Донецькій області Костирею С.А у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 121 КУпАП
Судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України та, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, - до Першого апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:
- позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідачі: Покровський відділ поліції Головного управління Національної поліції України у Донецькій області, Поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 1 Покровського ВП ГУ НП у Донецькій області Костиря С.А., юридична адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7
Дата складання повного тексту судового рішення - 19.19.2019 року.
Суддя: