Справа №242/1302/19
Провадження № 2/242/654/19
10 грудня 2019 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючий суддя Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання права власності на майно,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання права власності на майно, посилаючись на те, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі довідки житлово-будівельного кооперативу № 25 від 12.04.1993 року, про що було зроблено запис в Донецькому БТІ в реєстрову книгу № 24 під реєстровим № 4919 від 18.05.1993 року. На теперішній час у позивача виникла необхідність продати квартири, у зв'язку з тим, що в 2014 році вона була вимушена разом зі своєю родиною виїхати із м. Авдіївка. Таким чином, позивач в жовтні 2018 року звернулась до приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А. для здійснення нотаріального правочину, а саме оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Однак, приватним нотаріусом Василенко В.А. позивачу було відмовлено в здійснені вищевказаного правочину, оскільки згідно реєстраційного посвідчення та технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна правовстановлюючим документом на квартиру АДРЕСА_2 , що належить позивачу є довідка № 25 від 12.04.1993 року, видана житлово-будівельним кооперативом «Маяк», але позивачем була надана для вчинення нотаріальної дії довідка № 43 від 10.10.1991 року, яка не співпадає з правовстановлюючими документами, зазначеними в реєстраційних документах. Вищевказана довідка № 25 від 12.04.1993 року була позивачем втрачена при переїзді з м. Авдіївка у 2014 році. В зв'язку з чим, просить суд визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.03.2019 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 28.03.2019 року було відкрито провадження по цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27.05.2019 року замінено розгляд справи по суті підготовчим засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24.07.2019 року по справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просять суд слухати справу у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ордеру № 0016117 від 1975 року, ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому міської ради № 80 від 11.04.1975 року, зайняла квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно ордеру від 14.02.1978 року, ОСОБА_1 в порядку обміну з ОСОБА_2 обміняла квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно реєстраційного посвідчення Донецького БТІ № 4919 від 18.05.1993 року, кооперативна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 38,2 кв.м., належить ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі довідки ЖЕК № 25 від 12.04.1993 року.
Згідно даних технічного паспорту від 28.04.1993 року, квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 38,2 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі довідки ЖЕК № 25 від 12.04.1993 року.
Згідно довідки № 43 від 10.10.1991 року, особистий рахунок на квартиру АДРЕСА_2 , відкритий на ОСОБА_1 . Загальна вартість квартири 6228 руб. 35 коп., дана сума за квартиру внесена ОСОБА_1 .
Згідно довідки № 77/01-16 від 05.10.2018 року, приватний нотаріус Авдіївського нотаріального округу Василенко В.А. відмовив ОСОБА_1 в вчиненні нотаріальних дій, оскільки правовстановлюючим документом на квартиру АДРЕСА_2 є довідка № 25 від 12.04.1993 року, надана житлово-будівельним кооперативом «Маяк». Надана для вчинення нотаріальної дії довідка № 43 від 10.10.1991 року не співпадає з правовстановлюючим документом, зазначеним в реєстраційних документах. Вказана в реєстраційних документах довідка для вчинення правочину не надавалась.
В газеті «Аviso.ua» №48 від 03.12.2019 року ОСОБА_1 розмістила оголошення, в якому зазначено, що втрачена довідка № 25 від 12.04.1993 року, видана ОСОБА_1 житлово-будівельним кооперативом «Маяк», на квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так на підставі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи обставини справи, те, що позивач на теперішній час позбавлений можливості відновити оригінал правовстановлюючого документу на належне йому нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 16, 317- 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області (місце знаходження: 86065, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 5, ЄДРПОУ 39831182) про визнання права власності на майно - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до апеляційного суду Донецької області.
Суддя І.М. Владимирська