Справа № 242/6484/19
Провадження № 2-а/242/59/19
іменем України
18 грудня 2019 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря Фоміної Н.М.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Мар'їнського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Менжинського Дмитра Сергійовича про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серія БАА № 667470 від 4 листопада 2019 року та серія БАА № 667471 від 4 листопада 2019 року,
з участю представника позивача Пронського В.С.,
відповідача Менжинського Д.С.,
встановив:
ОСОБА_1 пред'явив адміністративний позов до поліцейського СРПП Мар'їнського ВП ГУНП у Донецькій області старшого лейтенанта поліції Менжинського Д.С. про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не автоматичному режимі.
У обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 04.11.2019 року о 19 год. 30 хв., коли він керував автомобілем ВАЗ-212 140 державний номер НОМЕР_1 в місті Курахове, його наздогнав службовий поліцейський автомобіль та він зупинився. Після зупинки транспортного засобу до нього підійшов поліцейський, який незрозуміло представився, на його запитання з приводу зупинки, поліцейський пояснив, що він нібито не зупинився поред відповідним дорожнім знаком та показав відео на планшеті, де дійсно автомобіль порушує вимоги дорожнього знаку “Проїзд без зупинки заборонено”, але з урахуванням темного часу доби, розгледіти, а ні марку автомобіля, а ні його державний номер не можливо, після чого склав стосовно нього постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначає, що під час складання даної постанови він, Середенко, оспорив допущене на думку відповідача порушення ним правил дорожнього руху і адміністративне стягнення та мав намір зазначити про це в оскаржуваній постанові, однак йому такої можливості ОСОБА_2 не надав та став вимагати пред'явити посвідчення водія та документи на автомобіль, які він надав. Після чого поліцейський склав на нього постанову про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 126 КУпАП.
Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача Пронський В.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав із підстав вказаних у позовній заяві та просив їх задовольнити. Стверджує, що відповідач позбавив позивача скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, не дослідив всіх фактів стосовно справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав із підстав вказаних у відзиві.
Вислухавши вступне слово представника позивача Пронського В.С. та відповідача Менжинського Д.С., з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 4 листопада 2019 року поліцейським СРПП Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції винесено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 225 грн. та за ч. 1 ст. 126 КУпАП - штраф 425 грн.
Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №667470, ОСОБА_1 04.11.2019 року о 19 год. 31 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 212 140, номерний знак НОМЕР_1 в м. Курахове по пр. Запорізькому, не виконав вимоги дорожнього знаку “Проїзд без зупинки заборонено”, порушивши п.8.4.б ПДР та скоїв адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №667471, ОСОБА_1 04.11.2019 року о 19 год. 50 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 212 140, номерний знак НОМЕР_1 в м. Курахове по пр. Запорізькому, не пред'явив на вимогу поліцейського посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, порушивши п.2.4.“а” ПДР та скоїв адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису, надано відповідачем до відзвиву, вбачається, що під час зупинки транспортного засобу не зафіксовано відповідачем, який саме автомобіль зупинено, його марку, номерні знаки.
Також на відео файлі не чітко видно водія, якого зупинив поліцейський СРПП Мар'їнського ВП ГУНП у Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та не роз'яснено йому прав та обов'язків, який не був згідний із його зупинкою з приводу того, що він порушив Правила дорожнього руху України.
Згідно із частиною першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При оформленні поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, вони користуються вимогами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395). Оскаржуваними постановами позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, про порушення правил дорожнього руху, ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частинами дев'ятою, одинадцятою розділу третього Інструкція № 1395 встановлений порядок розгляду інспектором адміністративної справи (у тому числі і на місці виявлення правопорушення): розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративною відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно із ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Із матеріалів справи вбачається, що поліцейським при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення не були з'ясовані вказані обставини, а також не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1)письмовими, речовими і електронними доказами;
2)висновками експертів;
3)показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
У статті 74 КАС України зазначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із норм викладених у ст.77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки відповідачем доказів допущення порушення, про яке зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідач не дотримав процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та не довів його складу, оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 5, 19,77, 205, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського СРПП Мар'їнського ВП ГУНП у Донецькій області старшого лейтенанта поліції Менжинського Дмитра Сергійовича щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Скасувати постанову серії БАА № 667470 від 04.11.2019 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Скасувати постанову серії БАА № 667471 від 04.11.2019 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Пронський Вячеслав Станіславович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1607, видане на підставі Рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14.01.2004 року № 13.
Відповідач: поліцейський СРПП Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Менжинський Дмитро Сергійович, місце знаходження: 85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Мечникова, 13.
Суддя З.М. Коліщук