Справа № 265/6163/19
2-а/264/198/2019
"06" грудня 2019 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в особі судді Матвєєва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до рядового поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Коняєва Олександра Вікторовича про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2019 року серії БР № 1459480, винесеної рядовим поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Коняєвим Олександром Вікторовичем, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки 27 серпня 2019 року він рухався в транспортному засобі Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Маміна Сибіряка з паркувального майданчику за адресою: вул..Маміна Сибіряка, буд.66, в напрямку будинку 36, де і був зупинений патрульним автомобілем Toyta Prius. Між тим, співробітник патрульної поліції не приставився та одразу почав вимагати пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На вимогу представитись та пояснити причину зупинки, поліцейський представився та зазначив, що позивач створив перешкоду для пішохода на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП. Оскільки вказаний пішохід був на незначній відстані від нього, позивач запропонував з'ясувати безпосередньо в нього, чи була створена перешкода, між тим, патрульний проігнорував пропозицію. Відповідно до запису відео реєстратора інспектора поліції, пішохід почав переходити дорогу з протилежного боку дороги в той момент, коли транспортний засіб позивача вже перетинав пішохідний перехід. Поліцейським не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Позивач заперечував факт порушення правил дорожнього руху, тому звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд справи без його присутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив відзив на позовні вимоги та диск з відеозаписом правопорушення, які долучені до матеріалів справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.3 ст. 194, ч.9 ст. 205 КАС України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 27 серпня 2019 року постановою у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 1459480 рядовим поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Коняєвим Олександром Вікторовичем було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, зокрема за те, що він 27 серпня 2019 року о 07.00год. керував автомобілем Renault Duster державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Маміна Сибіряка та біля будинку 36, на нерегульованому пішохідному переході, не зменшивши швидкість руху, не надав переваги в русі пішоходу, який знаходився на пішохідному переході, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, за скоєння якого накладено штраф в сумі 255 грн.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єкт та об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
При цьому, доведеність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, у відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Однак, в ході судового розгляду відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту вчинення позивачем зазначених у оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень у виді порушень п.18.1 Правил Дорожнього Руху України, оскільки з відеозапису не вбачається порушень ОСОБА_1 Правил Дорожнього Руху України. Натомість, наданий відеозапис повністю підтверджує доводи, викладені позивачем в позовній заяві.
Відтак, оскільки позивач категорично заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами факту правомірності своєї постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні не довів, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню.
Щодо визнання дій посадової особи рядового поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Коняєва Олександра Вікторовича неправомірними, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак, ст.286 КУС України, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено повноважень суду щодо визнання дій посадової особи неправомірною.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до рядового поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Коняєва Олександра Вікторовича про визнання протиправними дії інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2019 року серії БР № 1459480 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
В задоволенні інших позовних вимогах відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Ю. О. Матвєєва