ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2019Справа № 910/13830/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"
до Фізичної особи-підприємця Ліверової Еріки Валеріївни
про стягнення 1751,77 грн.
за участі представників: не з'явилися.
Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ліверової Еріки Валеріївни про стягнення 1751,77 грн. заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови виконання грошового зобов'язання, згідно Договору № 0840 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна комунальної власності територіальної власності територіальної громади міста Києва та надання послуг для співвласника будівлі від 01.01.2015.
Ухвалою суду від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а саме: відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а позивачу - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Ухвалою суду від 19.11.2019 частково задоволено подану відповідачем заяву від 13.11.2019 про розгляд справи у спрощеному провадженні з викликом сторін та повідомлено сторін про призначене судове засідання на 12.12.2019 року.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечував, пославшись на те, що позивачем не визначено за надання яких послуг відповідач має заборгованість. Крім того, фактичне утримання будівлі здійснюється відповідачем у справі, у зв'язку з чим останній звертався до позивача із проханням підписати угоду про розірвання договору. До того ж, відповідач зауважив, що він є платником єдиного податку та не сплачує податок на землю. Також відповідач вказав, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/9153/17 у задоволенні аналогічного позову до відповідача відмовлено. Наведене, на думку відповідача, також є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. У той же час, у межах справи № 910/9153/17 позивач звертався з позовом про стягнення боргу за договором за інший період, ніж у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.01.2015 між сторонами укладено Договір № 0840 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та надання послуг для співвласника будівлі, за умовами якого позивач з метою забезпечення експлуатації будівлі здійснює надання послуг з акумулювання платежів та здійсненню взаєморозрахунків за послуги з вивезення твердих побутових відходів, технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання, утримання прибудинкової території та послуг з договірного утримання будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, буд. 3, а відповідач бере участь у зазначених витратах позивача пропорційно до приватизованої ним площі в цій будівлі, відшкодовує договірну вартість солідарного утримання будівлі та оплачує послуги позивача шляхом оплати згідно зі щомісячно виставлених позивачем платіжних вимог-доручень (п. 1.1. даного Договору).
Відповідно до п. 2.1. вказаної угоди відповідач щомісячно з 12 по 15 число поточного місяця самостійно отримує у відділі по роботі з орендарями та співвласниками позивача платіжні вимоги-доручення на оплату послуг, обумовлених у п. 1.1. даного Договору.
Пунктом 2.2. зазначеного правочину передбачено, що відповідач щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця здійснює оплату за послуги, обумовлені п. 1.1., на рахунки позивача в повному розмірі, згідно з отриманими платіжними вимогами-дорученнями.
Розмір плати за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, послуги з вивезення твердих побутових відходів, технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, утримання прибудинкової території залежить від складу та вартості робіт і послуг, які надаються позивачу постачальними, експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів, згідно з відповідними договорами, укладеними позивачем (п. 2.4. даного Договору).
Відповідно до п. 2.5. вказаної угоди розмір плати за послуги з акумулювання платежів та здійснення взаєморозрахунків та іншими суб'єктами господарювання (безпосередніми виконавцями робіт і послуг) визначається позивачем згідно з розрахунком по підприємству, підсумовується з розрахунковою вартістю послуг, порядок розрахунків вартості яких обумовлюється в Договорі, та включається до щомісячних платіжних вимог-доручень, що надаються відповідачу для здійснення оплати.
Пунктом 2.6. даного Договору сторони погодили, що перерахунок розміру плати за послуги (за умов, зазначених далі в Договорі) здійснюється позивачем в односторонньому порядку, інформування відповідача про зміни розмірів витрат на зазначені у п. 1.1. Договору послуги здійснюється позивачем шляхом надання відповідних платіжних вимог-доручень.
Строк дії договору встановлений 5.2, відповідно до якого договір діє до 31.12.2016 року.
Згідно з пунктом 5.5 договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
У розрахунку базової вартості послуг станом на 01.01.2015, що є додатком 1 до Договору, відшкодування договірної вартості солідарного утримання будівлі визначено в розмірі 214,57 грн. (без ПДВ). Вартість інших послуг у розрахунку не зазначена, оскільки ці послуги не надаються. Розрахунок виконано станом на дату укладення та зазначено, що перерахунок здійснюється позивачем в односторонньому порядку шляхом надання платіжних вимог-доручень.
Згідно з довідкою позивача від 27.06.2019 № 41 про стан розрахунків за договором борг відповідача за період з червня 2017 року по грудень 2017 року становить 1751,77 грн.
При цьому, під час розгляду справи № 910/9153/17 Господарським судом міста Києва за позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" до Фізичної особи-підприємця Ліверової Еріки Валеріївни про стягнення 3600,95 грн. встановлено, що відповідачем у період з січня 2016 року по квітень 2017 року сплачено за договором 4427,75 грн., тобто у відповідача наявна переплата. Вказане рішення суду про відмову в позові залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 року.
З урахуванням встановлених судом у справі № 910/9153/17 обставин, позивачем складено акт звірки взаєморозрахунків за договором, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 1751,77 грн. При здійсненні вказаного розрахунку позивачем прийнято до нарахування договірний розмір вартості солідарного утримання будівлі в сумі 257,48 грн. з ПДВ. за період з січня 2016 року по грудень 2017 року, у загальному розмірі 6179,52 грн., з яких 4427,75 грн. позивачем вирахувані як сплачені відповідачем кошти.
20.06.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 102/48-714 про сплату заборгованості за договором, що вручена останньому 27.06.2018, та залишена відповідачем без задоволення.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено судом та вбачається із розрахунків позивача, заборгованість відповідача за договором за період з червня 2017 року по грудень 2017 року становить 1751,77 грн.
При цьому, судом прийнято до уваги, що згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору відповідач зобов'язаний самостійно щомісячно отримувати у відділі по роботі з клієнтами платіжні вимоги-доручення на оплату послуг та оплачувати їх не пізніше 20 числа поточного місяця.
Як убачається із додатку № 1 до договору, плата в розмірі 214,57 грн. без ПДВ справляється саме щодо відшкодування договірної вартості солідарного утримання будівлі та не стосується сплати податку на землю, на що вказував відповідач.
Щодо заперечень відповідача з приводу неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, то наведене не звільняє відповідача від здійснення оплат за умовами вказаного договору, який був діючим у спірний позовний період.
Суд зауважує, що із заявою про розірвання та припинення договору відповідач звернувся до позивача лише 23.11.2017, тобто за положеннями пунктів 5.2, 5.5 договору останній продовжував свою дію до 31.12.2017 року включно.
Отже, оскільки договір продовжував свою дію до грудня 2017 року та відповідач не надав документи на підтвердження погашення заборгованості за договором у розмірі 1751,77 грн., нарахованої за період з червня 2017 року по грудень 2017 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, які підлягають задоволенню.
У той же час, суд відхиляє посилання відповідача на результат вирішення спору між цими ж сторонами про той же предмет у справі № 910/9153/17, оскільки предметом розгляду в цій справі були вимоги про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок зміни розміру земельного податку, а також нарахованих фінансових санкцій на таку суму, за період з січня 2016 року по грудень 2017 року. За наслідками розгляду вказаної справи судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель у формулі щодо відшкодування договірної вартості солідарного утримання будівлі, передбаченої умовами договору.
За таких обставин, також не підлягає задоволенню висловлене у відзиві клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, з огляду на різні предмети спору у справі № 910/9153/17 та в даній справі, а також різні періоди, за які нарахована заборгованість.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ліверової Еріки Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна,11; ідентифікаційний код 30977943) 1751 (одну тисячу сімсот п'ятдесят одну) грн. 77 коп. заборгованості, а також 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено: 16.12.2019.
Суддя К.В. Полякова