ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/13622/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Київбуд"
до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 15000,00 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБК "Київбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 15000,00 грн. збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, останній змушений був звернутися з відповідною скаргою та сплатити за її подання 15000,00 грн.
Ухвалою суду від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відомостями з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо пошуку поштового відправлення 0103051156319, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.06.2019 відповідачем на веб-порталі «ProZorro» оприлюднено оголошення UA-2019-06-05-000006-b про проведення відкритих торгів по ДК 021:2015:45440000-3 - фарбування та скління, предмет закупівлі - поточний ремонт (послуги з термосанації) будівлі з оздоблювальними роботами ЗЗСО № 139, пров. Татарський, 1, м. Київ (посилання http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-06-05-000006-b).
У процедурі закупівлі приймали участь наступні учасники: ТОВ «Сандерс-Буд», ТОВ «Афінацентр», ПП «Степс» та позивач.
За результатами розкриття тендерних пропозицій, тендерним комітетом відповідача прийнято рішення від 09.07.2019 у вигляді протоколу № 2 про відхилення тендерної пропозиції позивача через невідповідність останнього кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації. Вказане рішення прийнято на підставі пункту 4 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок нікчемності аналогічного договору від 01.03.2019 № 01/03-9, необхідність подання якого зумовлено тендерною документацію.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із скаргою від 11.07.2019 до Постійно діючої адміністрації колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, який прийняв рішення від 15.07.2019 № 9421-р/пк-пз про прийняття скарги до розгляду.
19.07.2019 відповідачем прийнято рішення про відміну торгів на підставі абзацу 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме внаслідок зміни технічного опису предмета закупівлі (орієнтованого обсягу робіт). Дане рішення опубліковано 20.07.2019 на веб-порталі «ProZorro», однак, як зазначає позивач, не підписано уповноваженими особами відповідача).
У зв'язку з цим, 30.07.2019 Постійно діючою адміністрацією колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення № 10310-р/пк-пз про припинення розгляду скарги позивача на підставі частини 5 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», що опубліковано 31.07.2019 року.
Як зазначив позивач, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача та про відміну торгів, позивачу завдано збитків у вигляді сплати грошових коштів у розмірі 15000 грн. за подання скарги до Постійно діючої адміністрації колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
У той же час, обґрунтовуючи наявність складу цивільного правопорушення, позивач в якості наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкоду визначає прийняття тендерним комітетом відповідача рішення саме про відхилення тендерної пропозиції позивача, внаслідок чого останній поніс витрати по оскарженню вказаного рішення.
Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.
Обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв'язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Тобто, кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема протиправна поведінка заподіювача шкоди, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Приписами статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади закріплені в Законі України «Про публічні закупівлі». Метою зазначеного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі статтею 1173, 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Так, незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (статті 20 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 встановлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата у разі оскарження процедури закупівлі робіт у розмірі 15 000 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено витрати на суму 15000 грн. за подання скарги до Постійно діючою адміністрацією колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що підтверджується платіжним дорученням від 04.07.2019 № 685.
Водночас, прийняті відповідачем рішення відносно позивача за результатами їх оскарження не визнані неправомірними за відповідним рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель.
Розгляд даної скарги вказаною колегією припинено на підставі частини 5 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідно до оприлюдненої на веб-порталі уповноваженого органу інформації відповідачем прийнято оформлене протоколом від 19.07.2019 № 1 рішення про відміну процедури закупівлі.
У зв'язку з наведеним, судом визнаються необґрунтованими та не доведеними посилання позивача на протиправність прийнятого відповідачем рішення відносно позивача про відхилення його тендерної пропозиції, що призвело до подання позивачем скарги та понесення збитків у розмірі 15 000 грн. за її розгляд.
Отже, позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами всіх елементів складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем, як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, а саме не доведено протиправність прийнятого відповідачем рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, а відтак і наявність безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними позивачем витратами.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Київбуд" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова