ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.12.2019Справа № 910/12549/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
про стягнення 42 146,39 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Страхова компанія «Колоннейд Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 42 146,39 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № САS0030822 від 01.01.2016 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/5375701, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 42 146,39 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 суд ухвалив: позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; зазначення ініціалу(-ів) і прізвища особи, яка підписала позов; зазначення ініціалів та прізвища особи, яка засвідчувала документи, копії яких додано до позову та надати докази на підтвердження повноважень цієї особи засвідчувати копії документів від імені Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна».
03.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/12549/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України надати копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 5375701 або інформацію із єдиної централізованої бази МТСБУ стосовно полісу № АЕ 5375701; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
25.10.2019 до відділу діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 08.10.2019.
31.10.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з підстав того, що ним було сплачено позивачеві 40521,49 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_1 , а тому відсутні підстави для стягнення іншої частини страхового відшкодування.
11.11.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказує, що до нього перейшло право вимоги до відповідача саме в обсягах фактично понесених витрат.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, відповіді на відзив, та відповідачем у відзиві на позов, суд
01.01.2016 між ПРАТ «СК «Коллоннейд Україна» (страховик) та ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту №CAS0030822, згідно з яким ПРАТ «СК «Коллоннейд Україна» взяло на себе зобов'язання страхового покриття за розділами «КАСКО», «Відповідальність», «Нещасні випадки» в межах України та Європи щодо автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2016, 14.09.2016 о 21 год. 30 хв. трапилась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України, якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2016.
До позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Згідно зі Звітом №09-098 спеціаліста-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 становить 84499,13 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті аварійного пошкодження автомобіля засобу «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 становить 41021,49 грн. з урахуванням ПДВ на замінні складові при умові виконання робіт на СТО ТОВ «Автомобільний дім»; коефіцієнт фізичного зносу - 0,67.
Відповідно до рахунку на оплату №АдСЧТ02365 від 05.10.2016 ТОВ «Автомобільний дім», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 складає 70751,40 грн. без ПДВ та 84901,68 грн. з ПДВ.
Відповідно до страхового акту №1500017071 від 24.10.2016 позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 82667,88 грн. за платіжним дорученням №000046221 від 25.10.2016.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до платіжного доручення №484 від 26.04.2017 відповідач перерахував позивачеві грошові кошти у розмірі 40521,49 грн. з призначенням платежу - регресне відшкодування по справі RL21671 згідно з актом №ОЦ/123/450/17/95004 від 24.04.2017.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № САS0030822 від 01.01.2016 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Toyota Corolla», державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/5375701, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 42 146,39 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «УПСК» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/5375701).
Вина водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2016.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АЕ/5375701), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас відповідач у поданому суду відзиві на позов частково заперечував проти заявлених вимог, а саме зазначав, що позивачем не враховано коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 , тоді-як з урахуванням вказаного коефіцієнту розмір страхового відшкодування становить 41021,49 грн., яку відповідач сплатив позивачеві, з урахуванням франшизи у розмірі 500,00 грн.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Згідно зі Звітом №09-098 спеціаліста-оцінювача з визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 становить 84499,13 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті аварійного пошкодження автомобіля засобу «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 становить 41021,49 грн. з урахуванням ПДВ на замінні складові при умові виконання робіт на СТО ТОВ «Автомобільний дім».
Відповідно до рахунку на оплату №АдСЧТ02365 від 05.10.2016 ТОВ «Автомобільний дім», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 складає 70751,40 грн. без ПДВ та 84901,68 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 8.3. Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (С врз) та величини ВТВ за формулою 24: У = Ср + См + Сс (1-Е3) + ВТВ.
Відтак, враховуючи приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на користь позивача підлягає відшкодуванню вартість відновлювального ремонту (відповідно до акту чи рахунку про фактично виконані роботи з ремонту) з урахування коефіцієнту фізичного зносу, тоді-як визначена суб'єктом оціночної діяльності вартість такого ремонту з урахуванням фізичного зносу є попереднім розрахунком такої вартості.
Більше того, зі Звіту №09-098 вбачається, що розмір матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу розраховано лише з урахуванням ПДВ на замінні складові, тобто не враховуючи ПДВ на матеріали та ремонтні роботи, тоді-як з рахунку на оплату №АдСЧТ02365 від 05.10.2016 ТОВ «Автомобільний дім» вбачається, що вказана юридична особа є платником ПДВ та до загальної вартості відновлювального ремонту (робіт, матеріалів, запасних частин) включено ПДВ 20%.
Виходячи зі змісту рахунку на оплату №АдСЧТ02365 від 05.10.2016 ТОВ «Автомобільний дім», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 , без врахування зносу становить 70751,40 грн. без ПДВ та 84901,68 грн. з ПДВ (в тому числі: вартість замінених складових - 47890,01 грн. без ПДВ; вартість робіт - 17408,05 грн. без ПДВ; вартість матеріалів - 5453,34 грн. без ПДВ.
Коефіцієнт зносу замінених складових, згідно зі Звітом №09-098, який доданий до позовної заяви, та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, становить 0,67.
Відтак, на підставі рахунку на оплату №АдСЧТ02365 від 05.10.2016 та платіжного доручення, що підтверджує суму понесених позивачем витрат, суд розрахував суму відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на запчастини (нові складники, що підлягають заміні під час ремонту). Згідно з розрахунком суду сума відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,67 становить 38665,09 грн. без ПДВ (17408,05+5453,34+47890,01*(1-0,67)) та 46398,11 грн. з урахуванням ПДВ.
Як встановлено судом, відповідно до платіжного доручення №484 від 26.04.2017 відповідач перерахував позивачеві грошові кошти у розмірі 40521,49 грн. з призначенням платежу - регресне відшкодування по справі RL21671 згідно з актом №ОЦ/123/450/17/95004 від 24.04.2017.
За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/5375701) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн., франшиза - 500,00грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Таким чином, враховуючи встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 46398,11 грн. з ПДВ, розмір сплачених відповідачем на користь позивача коштів - 40521,49 грн., франшизу у розмірі 500 грн. та ліміт відповідальності страховика - 50000,00 грн., то вимога позивача щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 5376,62 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40; ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код: 25395057) грошові кошти у розмірі 5376 (п'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 62 коп. та судовий збір у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 06 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева