ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2019Справа № 910/13904/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва»
до Фізичної особи підприємця Бордюга Ігоря Анатолійовича
про дострокове розірвання договору оренди і виселення орендаря,
за участі представників:
від позивача 1 - Майданік В.Ю. (уповноважений представник);
від позивача 2 - Майданік В.Ю. (уповноважений представник);
від відповідача - не з'явився.
У жовтні 2019 року Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи підприємця Бордюга Ігоря Анатолійовича про дострокове розірвання і припинення, станом на 01.09.2019, дії договору про передачу майна в оренду №391/1, через недотримання відповідачем умов договору оренди, виселення Фізичної особи-підприємця Бордюга Ігора Анатолійовича з нежитлового підвального приміщення, вбудованого в житловий будинок за адресою вул. Нестайка Всеволода, буд. 1/18, м. Київ, площею 95,1 м2, та передачу приміщення Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», шляхом підписання між позивачем - 2 двостороннього акту приймання передачі орендованого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем систематично порушуються умови договору про передачу майна в оренди №391/1, який 13.03.2019 було укладено між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацію, Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13904/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Представник позивачів в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.03.2019 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець, позивач-1), Фізичною особою підприємцем Бордюгом Ігорем Анатолійовичем (орендар, відповідач-2) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (балансоутримувач, позивач-2) було укладено Договір про передач майна територіальної громади міста Києва в оренду №391/1, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.10.2018 №47/123 та розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.02.2019 №118 «Про передачу в оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиному претенденту на право оренди, загальною площею 95,10 кв. м на вул. Всеволода Нестайка, 1/18» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Всеволода Нестайка, буд. 1/18, для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору, об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею - 95,10 кв. м, у тому числі підвал - 95,10 кв. м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта (п.2.4 Договору).
Згідно з п.4.2 Договору, орендар зокрема зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов цього договору.
Пунктами 5.1.1 та 5.2.1 Договору сторони передбачили право орендодавця та балансоутримувача проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору.
У п.5.3.1 сторони визначили, що орендар має право використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов цього договору.
Відповідно до п.6.7 Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбаченими законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Умовами п.8.3 Договору сторони визначили, що об'єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього договору.
У разі виявлення факту використання об'єкта не за цільовим призначенням договір може бути розірвано (п.8.5 Договору).
Згідно з п.8.6 Договору, за порушення договірних зобов'язань в частині страхування об'єкта, перевищення орендованої площі, торгівлі за нецільовим призначенням, а також при недотриманні інших умов договору, договір може бути розірвано достроково в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п.9.1 Договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами строком на 2 роки 364 дні і діє з 13.03.2019 до 12.03.2022.
За умовами п.9.3 Договору, одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого пунктом 5.1.3 цього договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
Згідно з п.9.4 Договору, договір припиняється, зокрема, у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору.
На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.9.6 Договору).
Судом встановлено, що вказаний договір підписано уповноваженими особами орендодавця, орендаря та балансоутримувача, та скріплено відповідними печатками. Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору позивачі передали, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення обумовлене договором. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту від 13.03.2019 приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Всеволода Нестацкка, 1/18.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із умов укладеного між сторонами договору, зокрема пункту 8.3, сторони обумовили, що орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього договору.
В пункті 1.1 Договору сторони визначили, що орендар передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
Судом встановлено, що 05.06.2019 балансоутримувачем було проведено перевірку орендованих відповідачем приміщень за адресою: м. Київ, вул. Всеволода Нестайка, буд. 1/18, в ході якої було встановлено, що орендовані приміщення використовуються орендарем для розміщення цілодобового магазину та продажу продуктів харчування, а також алкоголю, що є грубим порушенням умов договору оренди. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту обстеження приміщення від 05.06.2019.
Також зазначені вище обставини були неодноразово встановлені балансоутримувачем при здійснені відповідних перевірок, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів обстеження приміщення від 14.06.2019, від 12.07.2019 та від 30.08.2019.
У вказаних актах зазначено що при обстеженні орендованого приміщення комісією встановлено факт торгівлі орендарем у орендованому приміщені продуктами харчування та підакцизними товарами, а саме алкоголем та тютюновими виробами.
Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, оскільки пунктом 1.1 Договору сторони обумовили цільове призначення орендованого відповідачем приміщення, а саме для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи, відповідач фактично порушив умови укладеного між сторонами договору, здійснюючи продаж товарів підакцизної групи, а саме алкогольних та тютюнових виробів.
З огляду на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору, 15.08.2019 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до відповідача із Листом №103/7440/26/3 в якому повідомила відповідача про дострокове розірвання договору. Докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи.
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається. Договір може бути змінено або розірвано: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку вимогу встановлено договором.
Положеннями статті 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, суд дійшов висновку про те, що Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №391/1 від 13.03.2019 підлягає розірванню.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем орендованого майна, зокрема підписаних сторонами акту повернення переданого в оренду приміщення, за таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути отримане за вказаними договорами майно.
Оскільки наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути отримане за спірним договором майно, що тягне за собою фактичне звільнення відповідачем орендованого приміщення, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача.
Разом з тим, стосовно вимоги позивача про припинення укладеного між сторонами договору станом на 01.09.2019 суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З огляду на викладені вище положення чинного законодавства, суд зазначає, що у даному випадку, Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №391/1 від 13.03.2019 вважатиметься припиненим з дати набрання даним рішенням законної сили.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №391/1 від 13.03.2019 укладений між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (02094, м. Київ, бульвар Праці, буд. 1/1; ідентифікаційний код 37203257) та Фізичною особою підприємцем Бордюгом Ігорем Анатолійовичем ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а також Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 39606435).
Зобов'язати Фізичну особу підприємця Бордюга Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» орендоване за договором майно, а саме: нежитлове підвальне приміщення, вбудоване в житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Нестайка Всеволода, буд. 1/18, площею 95,10 кв. м, за актом приймання-передачі орендованого майна.
Стягнути з Фізичної особи підприємця Бордюга Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бульвар Праці, буд. 1/1; ідентифікаційний код 37203257) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842 (три тисячi вісімсот сорок дві) грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця Бордюга Ігоря Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 39606435) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842 (три тисячi вісімсот сорок дві) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 13.12.2019
Суддя Я.В. Маринченко