ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/17396/19
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЕС"
до Акціонерного товариства "Завод "МАЯК"
про стягнення 325595,76 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЕС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Завод "МАЯК" про стягнення 325595,76 грн заборгованості.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 26/пп від 06.12.2019 (вх. № 17396/19 від 09.12.2019), суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Доказами відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони грунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на дев'яти договорах, а саме: договори поставки № 209 від 28.11.2018, № 207 від 28.11.2018, № 217 від 28.11.2018, № 203 від 28.11.2018, № 205 від 28.11.2018, № 215 від 28.11.2018, № 213 від 28.11.2018, № 201 від 28.11.2018, № 211 від 28.11.2018.
При цьому заявлено вимоги про стягнення основного боргу, а також пені, 3% річних та інфляційного збільшення, нарахованих на загальну суму заборгованості по вищевказаним договорам.
Однак, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:
- підстави виникнення вимог позивача різні - договори поставки № 209 від 28.11.2018, № 207 від 28.11.2018, № 217 від 28.11.2018, № 203 від 28.11.2018, № 205 від 28.11.2018, № 215 від 28.11.2018, № 213 від 28.11.2018, № 201 від 28.11.2018, № 211 від 28.11.2018, тобто в даному випадку існують дев'ять самостійних правочинів;
- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі договору поставки № 209 від 28.11.2018, не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі інших зазначених правочинів, рівно як і навпаки;
- вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами абз. 2 ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню дев'ять окремих спорів між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по кожному договору, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по дев'яти договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо. Крім того, у зв'язку з тим, що позивачем заявлено до стягнення за вказаними договорами пеню, 3% річних та інфляційне збільшення, судом має бути визначено наявність підстав для їх нарахування за кожним догововорм, початок перебігу прострочки відповідача за кожним договором, заявлені позивачем початок та закінчення нарахування за кожним випадком неналежного виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання.
Додатково суд звертає увагу, що серед видаткових накладних, які позивач додає до позовної заяви у якості доказів на підтвердження позовних вимог за вказаними у позовній заяві дев'ятьма договорами поставки (№№ 209, 207, 217, 203, 205, 215, 213, 201, 211), додаються також видаткові накладні за іншими договорами поставки № 197, № 199 від 28.11.2018, більш того, суми за цими накладними без жодних обгрунтувань про це у позовній заяві включаються позивачем до розрахунку заборгованості по спірним дев'яти договорам поставки.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить вирішення спору по суті.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в спірному випадку позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, при цьому відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути позовну заяву та додані до неї документи.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.12.2019 та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. В. Гумега