ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.11.2019Справа № 910/1254/19
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Лебович А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3)
До Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 122, ЛІТ.Д-2)
Про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
Від позивача: Косенко А. П. (ордер серія КС № 419160);
СуплікМ. В. (ордер серія КС № 424810);
Від відповідача: Кравченко О. К. (довіреність № 300-122/03-82 від 08.07.2019);
Від третьої особи: Ніквас В. В. (довіреність №б/н від 01.04.2019).
Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 642-р від 20.11.2018 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом: подання до суду належним чином засвідченої копії договору про надання правової допомоги № 11 від 25.09.2018; подання правового обґрунтування можливості порушення прав (охоронюваних законом інтересів) чи виникнення обов'язків щодо сторін у справі при вирішенні даного спору у Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро".
26.02.2019 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої останній додав належним чином засвідченої копії договору про надання правової допомоги № 11 від 25.09.2018 та зазначив про те, що не вбачає підстав та необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро".
Отже, позивачем було усунено недоліки, зазначені в ухвалі суду від 11.02.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/1254/19, ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедро», та призначено підготовче засідання на 02.04.2019.
01.04.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод», в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
01.04.2019 від третьої особи через відділ канцелярії суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила.
В судовому засіданні 02.04.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 21.05.2019 та встановити позивачу строк для подачі заперечень на відзив до 20.05.2019.
22.04.2019 через відділ канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву.
02.05.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 21.05.2019 суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019.
Судове засідання призначене на 20.06.2019 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному, суд ухвалою від 24.06.2019 повідомив учасників справи про перенесення дати судового засідання на 16.07.2019.
В судовому засіданні 16.07.2019 суд протокольно ухвалив зобов'язати відповідача надати на стадії дослідження доказів зразки анкети, за якими проводилось опитування, та відклав судове засідання по суті справи на 13.08.2019.
12.08.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
13.08.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов супровідний лист на виконання вимог суду.
В судовому засіданні 13.08.2019 суд оголосив перерву до 10.09.2019.
Судове засідання призначене на 10.09.2019 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному, суд ухвалою від 20.09.2019 повідомив учасників справи про перенесення дати судового засідання на 05.11.2019.
В судовому засіданні 05.11.2019 суд оголосив перерву до 21.11.2019.
В судове засідання 21.11.2019 учасники справи прибули.
Позивач в судовому засіданні надав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечили.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників справи, Господарський суд міста Києва
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Як підтверджено матеріалами справи, 20.11.2018 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 127-26.4/61-18 постановлено рішення № 642- р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
Підставою для відкриття справи № 127-26.4/61-18 була заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» (заявник) щодо порушення ПрАТ «Київський маргариновий завод» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання без дозволу Заявника при виробництві та реалізації продукції, зокрема, маргарину столового «Вершковий особливий», оформлення упаковки, яке є схожим із оформленням упаковки продукції маргарину «Запорізький «Вершковий особий» (виробництва ТОВ «Щедро»), що може призвести до змішування з діяльністю Заявника.
В п. 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 20.11.2018 № 642- р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що Приватне акціонерне товариство «Київський маргариновий завод» вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді використання без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» оформлення упаковки продукції, схожого на оформлення упаковки продукції маргарин «Запорізький «Вершковий особливий», яке раніше почало використовувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедро», що може призвести до змішування з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро».
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, накладено на Приватне акціонерне товариство «Київський маргариновий завод» штраф у розмірі 162 550 грн.
Рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:
(13) Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедро» виробничу діяльність розпочало з квітня 2017 року та за ліцензійним договором № 177 від 03.04.2017 (далі - Ліцензійний договір) Заявник отримав право, зокрема, на використання промислового зразку № 33675 від 10.01.2017, та на підставі зазначеного договору використовує зовнішнє оформлення маргарину «Запорізький «Вершковий особий»;
(14) Виробництво маргарину «Запорізький «Вершковий особий» Заявник розпочав 03.04.2017;
(15) Зовнішнє оформлення маргарину «Запорізький «Вершковий особий» з початку використання, відповідно до пояснень Заявника, є незмінним;
(17) використання у господарській діяльності оформлення, зокрема, продукції маргарин «Запорізький «Вершковий особий», здійснюється Заявником відповідно до права на використання промислового зразку № 33675 від 10.01.2017;
(22) продукцію маргарин «Запорізький «Вершковий особий» Заявник реалізує по всій території України у національних та регіональних мережах супермаркетів, магазинах роздрібної торгівлі, у торговельних точках категорії ОПТ та Ринок. Реалізація проводиться через прямі контракти з мережами, торговельними точками та через дистриб'юторів. Орієнтовна ціна продукції маргарин «Запорізький «Вершковий особий», відповідно до додаткової інформації, наданої Заявником листом від 26.06.2018 № 1296, зареєстрованим в Комітеті 05.07.2018 за № 8-01/7753, складає 21,42 грн;
(29) ПрАТ «Київський маргариновий завод» листом від 11.06.2018 № 270 (зареєстрованим у Комітеті 11.06.2018 за № 8-127/6702) у відповіді на вимогу Комітету від 18.05.2018 № 127-29/09-6029 зазначило про те, що використовує оформлення маргарину столового «Вершковий особливий» з вересня 2017 року, на підтвердження чого надав, зокрема, копію видаткової накладної від 08.09.2017 № 1728 про постачання упаковки для маргарину столового «Вершковий особливий». Постачальником упаковки, за вказаною видатковою накладною, є товариство з обмеженою відповідальністю «Алітрейд»;
(31) Постачання та реалізація маргарину «Вершковий особливий» здійснюється Відповідачем по всій території України, включаючи Київ та Київську область. Орієнтовна ціна продукції маргарин «Вершковий особливий», за інформацією, наданою Відповідачем листом від 17.07.2018 № 349 (зареєстрованим у Комітеті 20.07.2018 за № 8512), складає 7.00 грн;
(33) Виробником оригінал-макетів упаковок маргаринів виробництва Відповідача є ПрАТ «Київський маргариновий завод»;
(35) Відповідач повідомив Комітет про те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 904/9943/17 за позовом ТОВ «Щедро» до ПрАТ «Київський маргариновий завод» про захист інтелектуальної власності, зокрема, на промисловий зразок № 33675 від 10.01.2017 (див. фотокопія 1). Предметом розгляду справи № 904/9943/17 є питання щодо схожості до ступеня змішування пакувальних листів при використанні Відповідачем в упакуванні продукції маргарин всієї сукупності суттєвих ознак за патентом України № 33675 від 10.01.2017;
(36) Порівняльний аналіз оформлення упаковок маргаринів виробництва Заявника «Запорізький «Вершковий особий» та виробництва ПрАТ «Київський маргариновий завод» «Вершковий особливий» свідчить про наступне.
ПрАТ «Київський маргариновий завод»ТОВ «ЩЕДРО»
«Вершковий особливий» Початок використання з вересня 2017 року«Запорізький вершковий» Початок використання з квітня 2017 року
1. Оформлення упаковки виконано на фольгованому папері золотавого кольору. 2. Кольорову гаму оформлення упаковки виконано у жовтому та синьому кольорах. 3. Фон обгортки виконано у вигляді золотавих хвиль на жовтому кольорі. 4. У центральній частині лицьової сторони у фігурній рамці розміщено назву продукту - «МАРГАРИН СТОЛОВИЙ ВЕРШКОВИЙ ОСОБЛИВИЙ» та зазначено кількість продукту (250 г та жирність 72 %)1. Оформлення упаковки виконано на фольгованому папері золотавого кольору. 2. Кольорову гаму оформлення упаковки виконано у золотавому та синьому кольорах. 3. Фон обгортки виконано у вигляді золотавих хвиль на жовтому кольорі. 4. У центральній частині лицьової сторони у фігурній рамці розміщено назву продукту - «ЗАПОРІЗЬКИЙ МАРГАРИН ВЕРШКОВИЙ ОСОБИЙ» та зазначено кількість продукту (250 г та жирність 72 %)
(37) порівняльний аналіз оформлення упаковок вказує на те, що оформлення продукції «Запорізький «Вершковий особий» виробництва Заявника та «Вершковий особливий» виробництва Відповідача за загальною художньою композицією та стилем, кольоровою гамою (фоном, кольором написів), розміщенням основних написів і окремих елементів, є схожим;
(38) Обставини Справи підтверджуються долученим до Заяви ТОВ «Щедро» звітом про проведення дослідження щодо схожості продукції маргаринів виробництва Заявника, зокрема, «Запорізький «Вершковий особий» та маргаринів виробництва ПрАТ «Київський маргариновий завод», «Вершковий особливий» (далі - Звіт), здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбізон» на замовлення ТОВ «Щедро»;
(39) Серед загальних висновків Звіту, зокрема, є наступне:
- 80 % респондентів вважають дизайни маргаринів «Запорізький «Вершковий особий» та «Вершковий особливий» схожими;
- 71 % опитаних могли б сплутати маргарини «Запорізький «Вершковий особий» та «Вершковий особливий»;
(42) У рамках розгляду Справи з метою з'ясування сприйняття споживачами схожості оформлення упаковки продукції Заявника та Відповідача Комітетом на виконання Доручення № 13-01/681 від 22.08.2018 було проведено опитування споживачів;
(43) Загальна кількість респондентів - 750 чоловік по всій території України (за винятком АР Крим);
(44) Результати опитування Комітету свідчать про наступне: 82 % респондентів вважає схожим зовнішнє оформлення продукції Заявника та Відповідача; 65 % респондентів могли б придбати продукцію Відповідача замість продукції Заявника; У 58 % респондентів складається враження про приналежність продукції Заявника та продукції Відповідача одному виробникові;
(53) У відповідь на подання з попередніми висновками Комітету від 25.09.2018 № 127-26.4/61-18/338-спр листом від 18.10.2018 № 521 (зареєстрованим у Комітеті 18.10.2018 за № 8-09/12613) Відповідач просить Комітет про врахування пом'якшуючих обставин при розрахунку штрафу за вчинене порушення з огляду на зобов'язання припинити дії, що містять ознаки порушення, а саме, припинення використання спірної упаковки продукції, схожої з оформленням упаковки продукції маргарин «Запорізький «Вершковий особливий», при виробництві маргаринів з жовтня 2018, а також врахувати співпрацю з Комітетом під час розгляду Справи;
Підставами позову є обставини прийняття рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
II. Предмет позову
Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 642-р від 20.11.2018 у справі № 127-26.4/61-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
III. Доводи позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:
(1) Комітетом не враховано наявність на упаковках маргарину столового «Вершковий особливий» виробництва ПрАТ «Київський маргариновий завод» вирізняльних елементів, які мають правовий захист в Україні, на упаковках маргарину розміщено знак для товарів та послуг «Смачно, як завжди!», свідоцтво на знак № 63313 від 15.06.2006;
(2) Комітетом не враховано висновок спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018, відповідно до якого в упакуванні маргаринів столових «Смачно, як завжди! Вершковий особливий», «Смачно, як завжди! Вершковий смаколик», "Смачно, як завжди! Сонячний щедрик» не використана вся сукупність суттєвих ознак промислових зразків за патентами України № 24005 та № 33675;
(3) Комітетом не з'ясовано, що наданий зразок упакування маргарину столового «Запорізький «Вершковий особливий», виробництва ТОВ «Щедро», відрізняється від промислового зразка, захищеного патентом № 33675 від 10.01.2017, а відтак не може отримувати правову охорону за цим патентом, та відповідно з боку позивача не відбулось порушення прав власника патенту на промисловий зразок № 33675 від 10.01.2017;
(4) Комітетом не враховано, що підготовлений співробітником компанії «IPR Group» патентним повіреним Кістерським К. А. «Порівняльний аналіз» від 01.02.2018 № 39994 не може бути визнаний доказом у справі;
(5) висновки, викладені у звіті про проведення дослідження, підготовленому 06.02.2018 на підставі Генеральної угоди «Про надання маркетингових послуг» № 2 від 06.11.2017, на думку позивача, сумнівні з точки зору об'єктивності, а відтак Комітет не мав їх враховувати при прийнятті оскаржуваного рішення;
(6) в оскаржуваному рішенні Комітетом не зазначено в чому саме полягає «схожість» упаковок позивача та відповідача та не зазначено про наявність чи відсутність відмінностей, та в чому вони полягають, у оформленні упаковки;
(7) в оскаржуваному рішенні Комітет посилається на результати опитування, проте на сайті Комітету відсутня інформація про проведення Комітетом такого опитування;
(8) відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 31.01.2019 № 3-01/2019 відсутня схожість зовнішнього оформлення упакувань, яка обумовлена використанням при їх створенні різних комерційних позначень, різних узорів на фоні упакувань, які створюють різні мотиви композицій;
(9) з огляду на відсутність схожості упакувань змішування діяльності позивача та третьої особи не відбуватиметься.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Відповідач проти доводів позивача та задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом та що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Зокрема, у своєму відзиві відповідач наводить наступні доводи проти задоволення позовних вимог:
(1) наявність зареєстрованих позивачем об'єктів інтелектуальної власності та/чи використання таких об'єктів на упаковці його продукції не звільняє позивача від відповідальності за порушення антиконкурентного законодавства;
(2) висновок спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018 при прийнятті оскаржуваного рішення був Комітетом врахований, проте Комітет дійшов висновку, що вказаний висновок не спростовує схожість оформлення упаковок продукції позивача та третьої особи;
(3) об'єкт дослідження висновку спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018 не відповідає предмету справи;
(4) надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції належить до повноважень Комітету, який в свою чергу не зобов'язаний проводити експертизи для надання таких висновків;
(5) позивач визнав зі свого боку порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомив Комітет про припинення використання відповідної упаковки;
(6) об'єкт дослідження «Порівняльного аналізу» від 01.02.2018 № 39994, підготовленого співробітником компанії «IPR Group» патентним повіреним Кістерським К. А. відповідаю предмету справи;
(7) У Комітету відсутні докази необґрунтованості звіту про проведення дослідження, підготовленому 06.02.2018 на підставі Генеральної угоди «Про надання маркетингових послуг» № 2 від 06.11.2017;
(8) висновок експерта за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 31.01.2019 № 3-01/2019, складений вже після винесення Комітетом оскаржуваного рішення, і не може бути взятий судом до уваги, оскільки висновок експерта не може замінити інші засоби доказування;
(9) позивач не називає конкретні пункти у порівняльному аналізі Комітету (п. 36 оскаржуваного рішення), які не відповідають дійсності, водночас не погоджується із очевидними висновками, що з нього випливають.
V. Позиція третьої особи у справі.
Третя особа з позовною заявою та вимогами викладеним в ній не погоджується з підстав їх необґрунтованості та зазначає у своїх поясненнях, що:
(1) висновок спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018 не є належним доказом у справі, оскільки відсутні докази та гарантії незалежності патентного повіреного;
(2) висновок спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018 стосується дослідження суттєвих ознак патенту на промисловий зразок, що ніяким чином не має відношення до справи про недобросовісну конкуренцію;
(3) питання порушення права інтелектуальної власності наразі розглядається Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 904/9943/17 за позовом ТОВ «Щедро» до ПрАТ «Київський маргариновий завод» про захист прав інтелектуальної власності;
(4) висновок експерта Андрєєвої А. В. не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки в тому числі відсутні докази щодо незалежності експерта та її незаінтересованості та неупередженості;
(5) зауваження позивача щодо «безпосередніх» відносин між ТОВ «Барбізон», яким було проведено анкетування споживачів на замовлення третьої особи, та третьої особи є безпідставними.
VI. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішення Антимонопольного комітету України від 20.11.2018 № 642-р у справі № 127-26.4/61-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу".
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Розглядаючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку суб'єкта господарювання, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Обов'язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
У відповідності до частин третьої та п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) країни Союзу зобов'язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
З аналізу вказаних вище норм антимонопольного законодавства вбачається, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, виходячи з першості використання будь-якого позначення чи сукупності позначень у господарській діяльності без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який почав їх використовувати раніше.
Для кваліфікації порушення передбаченого ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" в діях суб'єкта господарювання необхідно встановити одночасну наявність таких елементів відповідного правопорушення: (1) використання суб'єктом господарювання торгівельної марки, оформлення упаковки товарів, тощо без дозволу іншого суб'єкта; (2) першість використання об'єкта інтелектуальної власності іншим суб'єктом господарювання; (3) схожість позначень, оформлення упаковки тощо, що використовуються без дозволу; (4) наявність або можливість настання наслідків такого використання, у вигляді змішування діяльності таких суб'єктів господарювання.
Позивач та третя особа здійснюють свою комерційну діяльність на одному ринку стосовно одного товару - маргарину. Вказана обставина не заперечується учасниками справи, відтак визнається ними.
Обставини відсутності дозволу з боку третьої особи на використання позивачем оформлення упаковки (зовнішнього оформлення маргарину «Запорізький «Вершковий особий») у відповідності до промислового зразку № 33675 від 10.01.2017 встановлені АМКУ, і з цього питання спір між сторонами відсутній.
Так само не заперечуються позивачем і обставини першості використання третьою особою на ринку України промислового зразку № 33675 від 10.01.2017.
Позивач зазначає про правомірність використання з його боку торгового знаку «Смачно, як завжди!» (свідоцтво № 63313 від 15.06.2006) на упаковці маргарину столового «Вершковий особливий», його виробництва. На думку позивача, використання ним відповідного торгового знаку на упаковці вирізняє продукцію позивача серед продукції його конкурентів, в тому числі, третьої особи.
Пунктом 2 статті 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
Відповідно до пункту 4 цієї ж статті Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Наявність у позивача прав на використання промислового зразку на упаковку маргарину столового «Вершковий особливий», його виробництва, матеріалами справи не підтверджена, як і наявність зареєстрованого у відповідності до чинного законодавства відповідного промислового зразка (патенту).
З огляду на зміст ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" наявність зареєстрованих знаків товарів та послуг та використання таких знаків на упаковці не звільняє особу, якій належать права на знак, за порушення законодавства про конкуренцію, в тому числі за оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 910/4172/15-г.
Крім того, позивач заперечує обставини доведеності Комітетом схожості упакування маргарину столового «Вершковий особливий», його виробництва, та упакування маргарину «Запорізький «Вершковий особий», виробництва третьої особи при розгляді справи № 127-26.4/61-18.
Як вбачається із матеріалів справи оскаржуване рішення про визнання факту недобросовісної конкуренції з боку позивача, внаслідок оформлення позивачем упаковки товарів без дозволу (згоди) третьої особи, яка раніше почала використовувати таку упаковку у господарській діяльності, було прийнято з урахуванням таких доказів, наявних у справі № 127-26.4/61-18: порівняльного аналізу оформлення упаковок маргаринів виробництва третьої особи «Запорізький «Вершковий особий» та виробництва позивача «Вершковий особливий», проведеного Комітетом; звіту про проведення дослідження щодо схожості продукції маргаринів виробництва третьої особи, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбізон» на замовлення ТОВ «Щедро»; результатів опитування споживачів, проведеного Комітетом.
Так, порівняльний аналіз оформлення упаковок вказує, на переконання Комітету, на те, що оформлення продукції «Запорізький «Вершковий особий», виробництва третьої особи, та «Вершковий особливий», виробництва позивача, за загальною художньою композицією та стилем, кольоровою гамою (фоном, кольором написів), розміщенням основних написів і окремих елементів, є схожим.
Відповідно до Звіту, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбізон» на замовлення ТОВ «Щедро»:
- 80 % респондентів вважають дизайни маргаринів «Запорізький «Вершковий особий» та «Вершковий особливий» схожими;
- 71 % опитаних могли б сплутати маргарини «Запорізький «Вершковий особий» та «Вершковий особливий»;
За результатами опитування споживачів (загальна кількість респондентів - 750 чоловік по всій території України (за винятком АР Крим), проведеного Комітетом:
- 82 % респондентів вважає схожим зовнішнє оформлення продукції третьої особи та позивача;
- 65 % респондентів могли б придбати продукцію позивача замість продукції третьої особи;
- у 58 % респондентів складається враження про приналежність продукції третьої особи та продукції позивача одному виробникові.
Вказані докази на думку суду є достатніми для прийняття рішення Комітетом про схожість упакування маргарину столового, виробництва позивача та третьої особи.
Враховуючи, що схожість упакування до ступеня змішуваності базується на загальному враженні споживача, що створює відповідна упаковка, то в даному випадку фонетична та графічна різниця використаного на упаковці позивача торгового знаку від промислового зразку, який використовує третя особа, є незначною, і не виключає схожість у сприйнятті таких упаковок споживачами, оскільки упаковки схожі за загальною художньою композицією та стилем, кольоровою гамою та місцями розміщення основних написів і окремих елементів (тобто має місце імітування позивачем на упаковці своєї продукції фонових кольорів та інших елементів, які використовуються третьою особою на упаковках її продукції).
Таким чином, при розгляді справи № 127-26.4/61-18 Комітетом була доведена схожість оформлення упаковки, що використовуються позивачем без дозволу третьої особи та наявність або можливість настання наслідків такого використання, у вигляді змішування діяльності позивача та третьої особи.
Більш того, позивач при розгляді справи № 127-26.4/61-18 визнав наявність зі свого боку відповідного порушення та просив Комітет врахувати відповідну обставину, як пом'якшувальну при розрахунку штрафу за відповідне порушення.
Щодо доводів позивача про не врахування Комітетом висновку спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018, відповідно до якого в упакуванні маргаринів столових «Смачно, як завжди! Вершковий особливий», «Смачно, як завжди! Вершковий смаколик», Смачно, як завжди! Сонячний щедрик» не використана вся сукупність суттєвих ознак промислових зразків за патентами України № 24005 та № 33675, суд зазначає таке.
На вирішення вказаного дослідження поставлені питання щодо використання в упакуванні маргарину, виробництва позивача, всієї сукупності ознак промислових зразків, які використовуються третьою особою. Надані висновки, що в упакуванні маргарину столового «Смачно, як завжди! Сонячний щедрик», «Смачно, як завжди! Вершковий смаколик» та «Смачно, як завжди! Вершковий особливий» не використана вся сукупність суттєвих ознак промислових зразків за патентами України № 24005, № 24005 та 33675 відповідно. Отже, предметом дослідження висновку спеціаліста - патентного повіреного Прохорова - Лукіна Григорія Вікторовича від 12.01.2018 були питання, пов'язані з віднесенням ознак промислового зразка до суттєвих, використанням сукупності суттєвих ознак промислового зразка у виробі чи в іншому зареєстрованому промисловому зразку, тобто проведене дослідження об'єктів інтелектуальної власності.
Водночас у справі № 127-26.4/61-18 предметом дослідження Комітету були обставини оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Таким чином, обставини досліджені у зазначеному висновку від 12.01.2018 не входять у предмет доказування ні у справі № 127-26.4/61-18, ні у даній справі. Відповідно такий висновок не є доказом відсутності з боку позивача порушення конкурентного законодавства, а відтак не зазначення його в оскаржуваного рішенні, не впливає на правильність висновків Комітету та не свідчить про прийняття оскаржуваного рішення без врахування такого висновку.
Щодо доводів позивача, що Комітетом не враховано, що підготовлений співробітником компанії «IPR Group» патентним повіреним Кістерським К. А. «Порівняльний аналіз» від 01.02.2018 № 39994 не може бути визнаний доказом у справі, суд зазначає, що у відповідності до ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення, ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Відповідно до вказаного в «Порівняльному аналізі» від 01.02.2018 № 39994 метою порівняльного аналізу є визначення суттєвих ознак упаковки маргарину третьої особи (промисловий зразок № 33675 від 10.01.2017) та упаковки маргарину, що використовує позивач (маргарину «Вершковий особливий») та порівняння їх схожості за суттєвими ознаками. Таким чином, предмет дослідження такого аналізу відповідає предмету розгляду справи № 127-26.4/61-18, а отже відповідний аналіз може бути доказом по справі про порушення конкурентного законодавства.
Щодо необ'єктивності висновків викладених у звіті про проведення дослідження, підготовленому 06.02.2018 на підставі Генеральної угоди «Про надання маркетингових послуг» № 2 від 06.11.2017, то позивачем не надано ні суду, ні Комітету жодних доказів на підтвердження таких доводів, а відтак такі доводи відхиляються судом, як не доведені та необґрунтовані.
Суд також зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що докази на необ'єктивність яких посилається позивач (аналізи, звіти, тощо) були предметом розгляду АМКУ під час винесення оскаржуваного рішення. Переоцінка доказів в силу положень ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не входить до повноважень суду.
Суд відхиляє доводи позивача, що в оскаржуваному рішенні Комітетом не зазначено в чому саме полягає «схожість» упаковок позивача та відповідача, оскільки відповідні доводи спростовані матеріалами справи та текстом самого оскаржуваного рішення. При цьому, суд звертає увагу позивача, що для обґрунтування висновку про схожість протиставлених упаковок Комітету достатньо вказати їх подібні елементи та ознаки.
Щодо доводів позивача про відсутність на сайті Комітету інформації про проведення Комітетом опитування, на результати якого Комітет посилається в оскаржуваному рішенні.
Пунктом 22 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 N 5 повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.
Таким чином, збирання доказів під час розгляду справи здійснюється за дорученням. Як вбачається із матеріалів справи опитування споживачів було проведено територіальними відділеннями Комітету за дорученням останнього від 22.08.2018 №. 13-01/681.
Відповідно до п. 23. Правил розгляду справ службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Розміщення вимоги про надання інформації на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua) здійснюється у випадку, якщо вимогу про надання інформації неможливо вручити за місцезнаходженням юридичної особи чи останнім відомим місцем проживання фізичної особи.
Жодних вимог щодо розміщення на сайті Комітету інформації про проведення Комітетом опитування Правила розгляду справ та інші нормативно - правові акти не містять, відповідно суд відхиляє доводи позивача що результати проведеного опитування не можуть бути доказом по справі № 127-26.4/61-18.
Таким чином, результати опитування думки споживачів в сукупності з іншими доказами можуть прийматись на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що не суперечить наведеним положенням законодавства.
Стосовно посилань позивача на висновок експерта за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 31.01.2019 № 3-01/2019, відповідно до висновків якого відсутня схожість зовнішнього оформлення упакувань, яка обумовлена використанням при їх створенні різних комерційних позначень, різних узорів на фоні упакувань, які створюють різні мотиви композицій.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Висновок експерта за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 31.01.2019 № 3-01/2019, складений після завершення розгляду Комітетом справи № 127-26.4/61-18., відповідно не міг бути врахований Комітетом при прийнятті оскаржуваного рішення. Більш того, такий висновок наданий з врахуванням в дослідженні результатів відповідей респондентів на запитання анкети (опитування), яке було проведено у період з 18.01.2019 по 25.01.2019, тобто з урахуванням даних отриманих поза періодом розгляду Комітетом справи, рішення в якій оскаржується.
При цьому, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку позивача, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі N 910/10604/18.
За вказаних обставин наданий висновок не може бути доказом неправомірності прийнятого Комітетом рішення.
Щодо доводів позивача про не проведення Комітетом експертизи у справі № 127-26.4/61-18, суд зазначає, що проведення експертизи належить відповідно до чинного законодавства до прав Комітету, а не обов'язку, відтак призначення експертиз у справа здійснюється Комітетом на його розсуд.
Слід також зазначити, що на вирішення експертизи були поставлені такі питання:
1. Чи схожі зовнішнє оформлення продукції маргарин столовий «Смачно як завжди!» «Вершковий» особливий, виробництва Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» та зовнішнє оформлення продукції маргарин «Запорізький» «Вершковий» особий виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» настільки, що зазначене може призвести до змішування діяльності Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро»?
2. Якщо так, то чи виникне у споживачів враження про належність продукції маргарин столовий «Смачно як завжди!» «Вершковий» особливий, виробництва Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» та продукції маргарин «Запорізький» «Вершковий» особий виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» одній особі?
За результатами проведеного дослідження експерт дійшов таких висновків:
1. Зовнішнє оформлення продукції маргарин столовий «Смачно, як завжди» «Вершковий» особливий, виробництва Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» та зовнішнє оформлення продукції маргарин «Запорізький» «Вершковий» особий виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» не є схожими, і на підставі відсутності схожості не відбувається змішування діяльності Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро».
2. На підставі відсутності схожості у оформленні зовнішнього вигляду порівнюваних упакувань товарів маргарин наданих на дослідження у споживачів не виникне враження про приналежність продукції маргарин столовий «Смачно як завжди!» «Вершковий» особливий, виробництва Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» та продукції маргарин «Запорізький» «Вершковий» особий виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» одній особі.
Водночас, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, зокрема, про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Згідно з ч.1 ст. 4 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним є оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати її у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Відповідно, надання висновку щодо відсутності схожості у оформленні зовнішнього вигляду порівнюваних упакувань товарів та що у споживачів не виникне враження про приналежність такої продукції одній особі, є нічим іншим, як визнання відсутності факту недобросовісної конкуренції, в той час як відповідними повноваженнями наділений лише Комітет. Тобто у наданому позивачем висновку експертом фактично було вирішено питання, які не належать до його компетенції.
Отже, доказами, зібраними у справі № 127-26.4/61-18, доводиться, а доводами позивача не спростовується, висновки АМКУ викладені в резолютивній частині оскаржуваного рішення.
Слід також зазначити, що при прийнятті рішення у справі суд виходив із загального права особи на користування результатами власної діяльності та виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України в сфері захисту від недобросовісної конкуренції, беручи до уваги саме фактичні обставини використання двома виробниками на одному ринку оформлення упаковок стосовно одного товару, зовнішнє оформлення яких (за суттєвою подібністю композиції виконання виробів; контексту, в якому виконувалися домінуючі елементи; практичної тотожності гами кольорів та їх поєднання) може призвести до змішування їх діяльності.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 127-26.4/61-18 та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 127-26.4/61-18, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін.
Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 127-26.4/61-18, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
Разом із тим, щодо нарахованого Комітетом та накладеного на позивача штрафу, слід вказати таке.
Вчинення дій, визначених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом (ст. 20).
Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Розмір штрафу, накладеного Комітетом в рішенні відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, а рішення про накладення штрафу прийнято в межах повноважень органів Комітету.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В силу приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90299 та під час розгляду відповідачем відповідної справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини, а відтак у суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсним або скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а відтак - вимоги позивача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 20.11.2018 № 642-р у справі № 127-26.4/61-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу" є необґрунтованими, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та інші витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3; ідентифікаційний код 00333581) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 122, ЛІТ.Д-2; ідентифікаційний код 41162327) про визнання недійсним рішення відмовити.
2. Судові витрати позивача покласти на Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3; ідентифікаційний код 00333581).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17.12.2019.
Суддя Г.П. Бондаренко