номер провадження справи 17/135/19
03.12.2019 Справа № 908/1863/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.
розглянувши матеріали справи № 908/1863/19
за позовною заявою: Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5 в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72
про стягнення 575 285,40 грн.
Присутні представники:
від позивача: Губорєва Я.А., довіреність № 1130 від 06.08.19
від відповідача: Коваленко Ю.М., довіреність № 20-456 від 15.05.19
26.07.19 до господарського суду Запорізької області звернулось акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця") з позовною заявою від 17.07.19 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (надалі ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь") 575 285,40 грн., а саме: 146 129,76 грн. плати за користування вагонами, 429 155,64 грн. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.19 наведену вище позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою суду від 31.07.19 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1863/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.08.19.
22.08.19 до суду надійшов відзив на позовну заяву за вих. від 19.08.19 № 11/2047208/ЮМ/.
В судовому засіданні 27.08.19 головуючим суддею у цій господарській справі, вказаний відзив відповідача було прийнято до розгляду.
Ухвалою від 27.08.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до - 30.10.19 та відкладено підготовче засідання на 30.09.19.
09.09.19 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вих. від 02.09.19.
17.09.19 до суду від відповідача надійшло заперечення за вих. від 12.09.19 № 11/2053104/ЮМ/ на відповідь на відзив на позовну заяву.
24.09.19 до суду надійшли пояснення позивача на заперечення відповідача за вих. від 20.09.19.
В судовому засіданні 30.09.19 представник відповідача не заперечив проти прийняття до розгляду відповіді позивача за вих. від 02.09.19 на відзив на позовну заяву. За резолюцією головуючого судді у справі вказаний документ з додатками прийнято до розгляду.
Також, в судовому засіданні 30.09.19 представник позивача не заперечив проти прийняття до розгляду заперечення відповідача за вих. від 12.09.19 № 11/2053104/ЮМ/ на відповідь на відзив на позовну заяву. За резолюцією головуючого судді у справі вказаний документ з додатками прийнято до розгляду.
В підготовчому засіданні 30.09.19 судом оголошувалась перерва на 30.10.19.
21.10.19 до суду від відповідача надійшло заперечення за вих. від 17.10.19 № 11/2060262/ЮМ/ на пояснення позивача.
В судовому засіданні 30.10.19 представник відповідача не заперечив проти прийняття до розгляду пояснення позивача на заперечення відповідача за вих. від 20.09.19. За резолюцією головуючого судді у справі вказаний документ з додатками прийнято до розгляду.
Також, в судовому засіданні 30.10.19 представник позивача не заперечив проти прийняття до розгляду заперечення відповідача за вих. від 17.09.19 № 11/2060262/ЮМ/ на на пояснення позивача. За резолюцією головуючого судді у справі вказаний документ з додатками прийнято до розгляду.
Ухвалою від 30.10.19 судом постановлено:
- закрити підготовче провадження у справі № 908/1863/19;
- розгляд справи № 908/1863/19 по суті розпочати з 30.10.19;
- оголосити перерву в розгляді справи № 908/1863/19 по суті;
- судове засідання призначити на 12.11.19.
Після відкриття провадження у справі № 908/1863/19 судом в судовому засіданні 12.11.19 встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у п. 5 ч. 3 ст. 162, у зв'язку із чим судом, на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, ухвалою від 12.11.19 позовну заяву АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" за вих. від 17.07.19 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій необхідно надати наступні пояснення (обґрунтування):
- про яку загальну кількість вагонів веде мову позивач у своїй позовній заяві у цій справі вказуючи про те, що "… вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" у лютому 2019 р. за перевізними накладними № № 46024337, № 46024345, № 46024329 та № 46024360";
- яким безпосередньо документом (документами) по кожному з таких вагонів, була нарахована плата за користування вагонами та збору за зберігання вантажу і збору за зберігання вантажів у двократному розмірі;
- які саме вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" у лютому 2019 р. за перевізними накладними № № 46024337, № 46024345, № 46024329 та № 46024360"
- за якими саме вагонами (у т.ч. вказати їх загальну кількість) було нарахована заборгованість із плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу і збору за зберігання вантажів у двократному розмірі;
- яка сума нарахованої плати за кожен вагон окремо (у т.ч. вказати час, за який була нарахована така плата).
15.11.19 до суду надійшла заява за вих. від 14.11.19, в якій представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи копію договору № ПР/М-16-3/1-708НЮ/20/20162889 від 30.09.16 та копію протоколу розбіжностей від 24.10.16.
27.11.19 на адресу суду від позивача надійшла заява від 25.11.19 про усунення недоліків, в якій надано пояснення та усунуто недоліки визначені ухвалою суду від 12.11.19.
Ухвалою від 28.11.19 судом продовжено розгляд справи № 908/1863/19 з 03.12.19 та призначено судове засідання на 03.12.19.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву за вих. від 14.11.19 та просить суд долучити до матеріалів справи копію договору № ПР/М-16-3/1-708НЮ/20/20162889 від 30.09.16 та копію протоколу розбіжностей від 24.10.16., які вже були раніше надані до матеріалів справи та мають нечитаємий вигляд. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення вказаної заявим не заперечили. За резолюцією головуючого судді у справі вказані документи долучені до матеріалів справи.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» та комплексі «Акорд».
У засіданні суду 03.12.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 17.07.19, у відповіді на відзив на позовну заяву за вих. від 02.09.19 та у поясненнях на заперечення відповідача за вих. від 20.09.19. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь 575 285,40 грн., а саме: 146 129,76 грн. плати за користування вагонами, 429 155,64 грн. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві за вих. від 19.08.19 № 11/2047208/ЮМ/ на позовну заяву, у запереченні за вих. від 12.09.19 № 11/2053104/ЮМ/ на відповідь на відзив на позовну заяву та у запереченні за вих. від 17.09.19 № 11/2060262/ЮМ/ на пояснення позивача. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
19.02.18 між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Перевізник) та публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Замовник) укладено договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (далі - договір про надання послуг), предметом якого згідно із п. 1.1. є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою.
У пункті 1.2. даного договору визначено, що вагон замовника - вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі.
Пунктом 1.3. договору про надання послуг визначено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно із п. 12.1. договору про надання послуг, договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.18 до 31.12.18. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.
30.09.16 між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Залізниця) та публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Власник колії) був укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" № ПР/М-16-3/1-708НЮ 20/2016/2889 (далі - договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії).
Вказаний договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії укладений з протоколом розбіжностей від 24.10.16, протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.16, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.16, протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.16.
До договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії між сторонами підписані наступні додаткові угоди, а саме: № 1 від 01.09.17, № 2 від 16.03.18, № 3 від 20.08.18, № 4 від 14.12.18.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.15 №735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут Акціонерного товариства "Українська залізниця", згідно з яким змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на приватне акціонерне товариство, змінено найменування товариства на Акціонерне товариство "Українська залізниця", яке є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Додатковою угодою від 14.12.18 № 4 до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії сторони узгодили в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінити слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Відповідно до п. 1 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16), згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку "А" і стрілкою № 172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання № 172.
Згідно із п. 6 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.18), вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве;
- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії № № 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії № № 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.
Пунктом 14 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.17 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Умовами п. 20 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії сторони дійшли згоди про те, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 21 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.01.17 до 31.12.21 включно.
Відповідно до перевізних накладних № 46024337, № 46024345, № 46024329, № 46024360 у лютому 2019 року залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь", зі станції Дніпрорудне Придніпровської залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог п. п. 9, 10 Правил користування вагонами (затв. наказом Міністерства транспорту України 25.02.99 № 113 та за реєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458) 14.02.19 о 08 год. 47 хв. наказом № 19 від 14.02.19 були затримані вагони з вантажем, що перевозяться у поїзді № 1762, індекс поїзда 4766-980-4600, на станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве.
За даним фактом станцією затримки 57 вагонів Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту, був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 14.02.19.
Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 1762, індекс поїзда 4766-980-4600, станція призначення повідомила відповідача про затримку вагонів 14.02.19 о 10 год. 00 хв.
16.02.19 о 16 год. 22 хв. позивачем надано наказ № 1602 про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру на підставі ст. 36 Статуту залізниць України та з причини виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів по станції Нижньодніпровськ по причині неприймання ПАТ "Запоріжсталь" (простоюють 57 завантажених вагони призначенням на станція Запоріжжя-Ліве), про що повідомлено ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" (представник відповідача отримав вказаний наказ 16.02.19 о 17 год. 05 хв., що ззазначено на вказаному наказі).
Згідно із актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 14.02.19, затримані вагони, що прибули поїздом № 1762, індекс поїзда 4766-980-4600, відправлені згідно наказу про відновлення руху № 32 від 19.02.19.
Як свідчить зміст позовної заяви, Актом загальної форми від 19.02.19 засвідчено, що дію наказу № 19 від 14.02.19 на поїзд № 1762 (індекс поїзда 4766-980-4600) припинено, вагони зняті 19.02.19 о 21 год. 32 хв.
За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами за відомостями (6 шт.) форми ГУ-46 за № 21029056, № 25020987, № 25029086 № 22029051, № 21029050, № 21029045 у розмірі 146 129,76 грн. (з урахуванням ПДВ), збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 20029021 від 20.02.19 в сумі 357 649,70 грн. (без ПДВ, а з ПДВ 20 % - 71 525,94 грн., всього - 429 155,64 грн.).
Листом від 28.05.19 № 435 заступник начальника станції Запоріжжя Ліве Тетеря О.М. повідомив начальника ЄРЦ філії «Придніпровська залізниця» Бесараб М.В. та начальника актово-претензійного сектору Запорізької дирекції залізничних перевезень, що (дослівно): «В накопичувальній картці № 20029021, яка була підписана із запереченням помилково нараховано збір за зберігання у двократному розмірі по АЗФ № 3839 по коду 190/4-235165,10 грн. Правильним для нарахування по АЗФ № 3839 коду 190/4 вважати суму 235 145,10 грн., а загальну суму по накопичувальній картці - 357 629,70 грн.».
Про затримку вагонів на підставі актів загальної форми ГУ-23, позивачем був здійснений розрахунок та складені відомості (№ 22029062, № 25029088, № 21029034 № 21029036, № 21029039, № 21029043) плати за користування вагонами згідно з якими плата за користування вагонами (вказаними у 6 наведених вище відомостях), з урахуванням 20 % ПДВ, складає 146 129,76 грн. Вказані відомості відповідач підписав із запереченнями.
За час затримки вагонів на станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми був нарахований збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу в двократному розмірі на загальну суму (з ПДВ) 429 155,64 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 20029021 від 20.02.19, яка була підписана представником відповідача з обмовкою, а саме: "Поїзд покинутий на підходах за ініціативою залізничної дороги. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під'їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає" (з урахуванням листа від 28.05.19 № 435).
Оскільки відповідач свої зобов'язання зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в загальній сумі 575 285,40 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази та пояснення сторін суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. ст. 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.96 № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Відповідно до абз. 1, 4 ст. 71 Статуту залізниць України (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
У відповідності до ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі - Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Умовами п. п. 2.1., 2.5. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, зареєстрованих Мін'юстом України 24.11.00 за № 875/5096) визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
Так, пунктами 6, 9 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.18) встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве;
- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії. З під'їзної колії вагони повертаються:
- порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін;
- інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається Власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом Власника колії на одну з колій:
- №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.
Приймання вагонів залізницею здійснюється:
- на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 % зазначених розмірів плати.
Згідно із п. 17 Правил користування вагонами і контейнерами (затв. наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113), внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.00 № 644.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Матеріали цієї справи свідчать, що в лютому 2019 року за перевізними накладними № 46024337, № 46024345, № 46024329, № 46024360 залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ "ЗМК Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
З матеріалів справи вбачається, що неможливість приймання вагонів, що перевозились в поїзді № 1762 (індекс 4766-980-4600), викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення - Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів.
Про зайнятість приймально-відправних колій станції Запоріжжя-Ліве вантажем, що прибув на адресу відповідача, свідчать складені станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці акти загальної форми ГУ-23, а саме:
- акт № 1696 від 12.02.19 в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 35 колії парку Б з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 12.02.19 о 11:00) (41 вагон);
- акт № 1723 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 9 колії парку 5 «А» з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 01:30) (64 вагона);
- акт № 1724 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 7 колії парку 5 «А» з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 03:10) (52 вагона);
- акт № 1749 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку 3 «Б» з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 14:00) (43 вагона);
- акт № 1755 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 34 колії парку «Б» з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 20:40) (38 вагонів);
- акт № 1774 від 14.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 36 колії парку «Б» з причини невивезення тепловозом вантажоодержувача (час початку затримки 14.02.19 о 07:50) (53 вагона).
Таким чином вказаними актами підтверджується зайнятість іншими вагонами колії № 7 парку 5 «А», колії № 9 парку 5»А», колії № 32 парку 3 «Б», колії № 34 парку Б, колії № 35 парку Б, колії № 36 парку Б.
Також в матеріалах справи містяться акти загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вищевказаних вагонів на станції призначення, а саме:
- акт № 1775 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1696 від 12.02.19 відбулось 14.02.19 о 10:30;
- акт № 1776 від 14.02.2019, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1723 від 14.02.19 відбулось 14.02.19 о 12:05;
- акт № 1735 від 13.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1724 від 13.02.19 відбулось 13.02.19 о 12:15;
- акт № 1798 від 15.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1749 від 13.02.19 відбулось 15.02.19 о 04:00;
- акт № 1937 від 18.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1755 від 13.02.19 відбулось 18.02.19 о 16:00;
- акт № 1784 від 14.02.19, в якому зазначено, що закінчення затримки вагонів за актом № 1774 від 14.02.19 відбулось 14.02.19 о 13:50.
Разом з тим, з приводу факту зайнятості приймально-здавальних колій на станції Запоріжжя-Ліве позивачем надані до справи письмові пояснення начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденко А.В. за вих. № 467 від 09.08.19, в яких зазначена детальна інформація щодо операцій, які здійснювались по кожній колії станції Запоріжжя-Ліве в період з 01.02.19 по 27.02.19.
Вищевикладені документи свідчать про те, що на момент прибуття вагонів з вантажем у складі поїзду № 1762 на станцію Запоріжжя-1, на станції призначення Запоріжжя-Ліве прийомо-здавальні колії для прийняття вантажу відповідачем були зайняті іншими поїздами, що унеможливило подальший рух поїзду № 1762 до станції призначення та своєчасне прийняття відповідачем вантажу. В результаті вказаних обставин вагони у складі поїзду № 1762 були затримані станцією Запоріжжя-1 та простоювали з 14.02.19 по 19.02.19.
Під час розгляду цієї справи представниками сторін не заперечувався факт затримки 57 вагонів та арифметична вірність розрахунку заявлених до стягнення у цій справі сум.
Судом враховано, що Порядок видачі вантажів залізницею одержувачу врегульований положеннями Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00 (далі - Правила видачі вантажу).
Умовами п. п. 1, 2 Правил видачі вантажів визначено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 р. за № 165/3458).
Матеріали справи свідчать, що відповідача (вантажоодержувача) було повідомлено 14.02.19 о 10 год. 00 хв. про прибуття вагонів на станцію Запоріжжя-1, що підтверджено повідомленням про затримку вагонів.
Умовами п. 46 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Разом з тим, згідно із п. 32 Правил видачі вантажів, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. Для вивозу вантажу із станції одержувач зобов'язаний пред'явити накладну. Якщо вивезення вантажу провадиться після закінчення терміну безкоштовного зберігання, то одержувач зобов'язаний пред'явити представнику станції, який видає вантаж, квитанцію про сплату збору за зберігання вантажу.
Втім, вантаж, що прибув на станцію Нижньодніпровськ, був затриманий та не був своєчасно забраний відповідачем, внаслідок чого вагони з вантажем простоювали на коліях вказаної станції залізниці.
За фактом затримки на колії станції Нижньодніпровськ (у зв'язку з простоюванням вказаних вагонів) залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому були складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами в загальній сумі 146 129,76 грн.
Відповідно до абз. 1 п. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.02 за № 567/6855) (далі - Правила складання актів).
Виходячи із змісту положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.
В матеріалах справи містяться акти загальної форми ГУ-23 про початок затримки - від 03.02.19 № 3809, № 3810, № 3811 та № 3812 (о 8 год. 47 хв.) та про закінчення затримки від 19.02.19 № 3832, № 3833, № 3834 та № 3835 (о 21 год. 32 хв.), які підписані працівниками станції.
Як зазначалося вище, відповідач був повідомлений про час прибуття вантажу, що підтверджується наявними у справі доказами, однак всупереч вимог ст. 46 Статуту залізниць України, п. 32 Правил видачі вантажів та умов Договору не вжив заходів, спрямованих на усунення обставин, які викликали затримку вагонів з вантажем (звільнення прийомо-здавальних колій на станції призначення Запоріжжя-Ліве), що призвело до їх простоювання на станції Нижньодніпровськ та нарахування за час затримки зборів у вигляді плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів (затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644), передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідно до пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
У відповідності до п. 36 Статуту залізниць України, у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Начальник залізниці, уповноважені ним керівники організацій, що входять до складу залізниці, відповідно до Правил мають право на укладення договорів про збереження вантажів на складах станцій або у вагонах.
08.02.19 був виданий наказ № 1602 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача (затриманого з 08 год. 47 хв. 14.02.19) до двократного з 16.02.19 з посиланням на ст. 36 Статуту залізниць України, який (наказ) підписано першим заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Полягай М.А.
На підтвердження повноважень головного інженера ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Полягай М.А позивач надав довіреність від 29.10.18 за реєстровим №2029. Дана довіреність видана в порядку передоручення повноважень директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Деркачуком О.М., які діяли за довіреністю від 26.10.2018 за реєстровим №4524, на підставі статуту АТ "Українська залізниця" та Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".
Даною довіреністю Полягай М.А. уповноважений здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу відповідно до планів, затверджених довірителем, діяти від імені довірителя, представляти інтереси довірителя, в т.ч. філії, її структурних підрозділів з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов'язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності філії, її структурних підрозділів. Вказана довіреність дійсна до 02.08.19 включно.
Повноваження директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавського М.С. та першого заступника директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Декарчука О.М., у свою чергу, підтверджуються довіреністю від 26.10.18 за реєстровим № 4524, яка видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління Бужора О.Я. , строком дії до 02.08.19 з правом передоручення.
Відповідно до п. 5.3 та пп. 18 п. 5.5 Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", директор філії діє на підставі довіреності, виданої товариством у порядку, передбаченому статутом товариства та цього положення. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень директора філії на виконання дій від імені товариства.
Директор філії на підставі довіреності та в межах своїх повноважень має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління товариства, видавати довіреності від імені товариства керівникам структурних підрозділів філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі філії, та іншим працівникам філії, з урахуванням вимог, встановлених цим положенням.
Відповідно до п. 14 довіреності від 26.10.18 за реєстровим № 4524, Кужавський М.С. та Декарчук О.М. уповноважені видавати та підписувати від імені філії розпорядчі документи (накази) та затверджувати документи з питань, що стосуються діяльності філії, її структурних підрозділів, які є обов'язковими для всіх працівників філії, її структурних підрозділів, а також видавати та скасовувати в установленому порядку довіреності від імені довірителя працівникам філії, її структурних підрозділів, іншим особам у порядку передоручення.
Виходячи з цього, головний інженер ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Полягай М.А. був уповноважений видавати наказ від 16.02.19 № 1602 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача.
Згідно із абз. 2, 3 ст. 46 Статуту залізниць України, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Факт затримки вагонів з вантажем відповідача з його вини на станції Запоріжжя-1 понад часу безкоштовного їх зберігання підтверджується актами загальної форми ГУ-23 (наведеними в тексті цього рішення), в яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери.
Збір за зберігання вантажу встановлений у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.09 № 317.
Плата за користування вагонами нарахована позивачем за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 22029062, № 25029088, № 21029034 № 21029036, № 21029039, № 21029043 у розмірі 146 129,76 грн. з урахуванням ПДВ. Збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі нараховано позивачем на підставі накопичувальної картки ФДУ-92 № 20029021 від 20.02.19 на суму 429 155,64 грн. разом з ПДВ (з урахуванням листа від 28.05.19 № 435).
Матеріали цієї справи свідчать, що представник відповідача підписав відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку з обмовкою (про що зазначено вище в тексті цього рішення).
Крім того, судом враховано, що відповідач не виконав зобов'язання із здійснення розрахунків зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки.
Наявні матеріали справи надають суду підстави для висновку про те, що затримка вагонів на підході до станції призначення, у зв'язку з якою позивачем нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, відбулась з вини відповідача, а саме: через неможливість приймання їх станцією призначення з причин накопичення вагонів, що прибули на адресу відповідача та зайнятості прийомо-здавальних колій. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Також у вказаних актах зазначені номери залізничних накладних.
Розрахунки плати за спірними відомостями плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач не довів суду відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав для звільнення його, як вантажовласника, від плати за користування вагонами і контейнерами, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
За такими обставинами, позовні вимоги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 146 129,76 грн. та збору за зберігання вантажу (в т.ч. у двократному розмірі) в сумі 429 155,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно заперечень відповідача слід зазначити наступне.
З приводу твердження відповідача про ненадання позивачем жодного належного та допустимого доказу того, що ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" відмовлялось від прийняття вантажу, слід зазначити, що причиною затримки вантажу є неприйняття вагонів вантажовласником через відсутність технічної можливості (накопичення вагонів на станції призначення), що засвідчено у встановленому порядку актом форми ГУ-23а № 6 від 14.02.19. Факт накопичення вагонів на станції призначення, зайнятість прийомо-здавальних колій підтверджена позивачем складеними актами форми ГУ-23 про початок затримки вагонів, а саме: акт № 1696 від 12.02.19, акт № 1723 від 13.02.19, акт № 1724 від 13.02.19, акт № 1749 від 13.02.19, акт № 1755 від 13.02.19 та акт № 1774 від 14.02.19, а також письмовими поясненнями вих. № 467 від 09.08.19 начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденка А.В.
Листи відповідача на адресу позивача з приводу незадовільної роботи залізниці, які надані відповідачем у матеріали справи (вих. № 80-2004801 від 29.01.19, № 80-20/1120 від 25.02.19, № 80-2003598 від 23.01.19, № 80-2012767 від 04.03.19, № 80-2040409 від 06.08.18, № 80/2039392 від 31.07.18, № 80-2043322 від 22.08.18, № 80/2043530 від 23.08.18, № 80/2044971 від 03.09.18, № 80-2046351 від 10.09.18 та № 80-2046650 від 11.08.18), не стосуються спірного періоду та предмету спору в даній справі.
Відповідно до розділу Х Технологічного процесу роботи сортувальної станції Запоріжжя-Ліве, затвердженого і введеного в дію наказом Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 08.04.16 № 115/н, в основу технології роботи станції покладено метод диспетчерського керівництва розформуванням-формуванням поїздів і місцевою роботою, який забезпечує найбільш раціональне використання технічних засобів і найменший час знаходження вагонів на станції.
Отже, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був своєчасно повідомлений позивачем про затримку поїзда, у зв'язку з чим відповідач мав можливість вжити заходів до усунення скупчення вагонів на підходах до станції Запоріжжя-Ліве.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження повноти вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.
Твердження відповідача про те, що затримка прийому вагонів відбувалась через неритмічну доставку їх залізницею на станцію призначення судом не приймається до уваги з огляду на те, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, який передбачено нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, Технологічного процесу роботи сортувальної станції Запоріжжя-Ліве.
Як вказує позивач, у п. 2.6 Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Запоріжсталь" і станції примикання Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" викладено порядок подавання і забирання вагонів на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" яким визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних колій парку "А" та на одну з сортувально-відправних колій парку "Б". Не передбачена зайнятість всіх наявних колій парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь", та простоюють в очікуванні подачі на під'їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції вагонами з вантажем ПАТ "Запоріжсталь", оскільки даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.
Вбачається, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та пунктів 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть у разі, коли поставка вантажу не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, для звільнення його як вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.
Наведене вище в тексті цього рішення спростовує інші твердження відповідача щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) - 146 129 (сто сорок шість тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 76 коп. плати за користування вагонами, 429 155 (чотириста двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 64 коп. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, а також 8 629 (вісім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 28 коп. витрати зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 16.12.19.
Суддя В.Л. Корсун