Ухвала від 17.12.2019 по справі 907/766/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" грудня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/766/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали

за позовом Міжгірської районної державної лікарні ветеринарної медицини, смт. Міжгір'я

до відповідача 1 Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я

до відповідача 2 ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я

до віповідача 3 ОСОБА_2 , смт. Міжгір'я

до відповідача 4 ОСОБА_3 , смт. Міжгір'я

про визнання недійсними та скасування рішення ради, скасування рішень про державну реєстрацію прав на земельні ділянки та визнання недійсними і виключення з Державного земельного кадастру записів про формування та власників земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати недійсними та скасувати рішення Міжгірської селищної ради «Про виділення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, надання у користування» від 06.12.2005 (зі внесеними змінами до нього), від 29.12.2003 «Про виділення, передачу у приватну власність та користування земельних ділянок», від 15.08.2013 №326 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», з огляну на те, що вказаними рішеннями порушується його право на користування землею (трьома окремими земельними ділянками). Крім того, заявлено вимогу про скасування рішень про державну реєстрацію прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122455100:01:010:0137, 2122455100:01:010:0123 та 2122455 100:01 :016:0087, а також визнання недійсним та виключення з державного земельного кадастру записів про формування та власників цих земельних ділянок.

При зверненні з позовом позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, вважає, що вправі скористатись своїм правом доступу до правосуддя та звернутись з дотриманням строків до суду з метою захисту своїх порушених прав. В обґрунтування поданого клопотання заявником подано листи Держпродспоживслужби України №21.2- 4/1/7613 від 15.11.2019 та №21.2-4/1/7380 від 08.11.2019, з яких слідує, що Міністерством фінансів України затверджено довідки про зміни до річного та помісячного розпису асигнувань на 2019 рік, у зв'язку з чим Державною казначейською службою України призупинено розрахунково-касове обслуговування органів та установ, що входять до сфери Держпродспоживслужби та зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області призупинити, забезпечити відсутність руху на рахунках з метою своєчасного відкриття асигнувань фонду державного бюджету.

Позовна заява б/н від 09.12.2019 підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Всупереч наведеному, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними та скасування рішення ради від 25.08.2013 №326 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», тоді як до матеріалів справи долучено копію рішення за таким номером від 15.08.2013. Щодо необхідності зазначення правових підстав позову, - з огляду на суб'єктний склад сторін позивачем не обґрунтовано підставність звернення саме до господарського суду.

Положеннями ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» врегульовано умови і порядок відстрочення сплати судового збору.

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, наведений у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпним.

За змістом частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці тощо.

Позивач- заявник не є суб'єктом звернення з клопотанням про відстрочення сплати судового збору на підставі наведеної норми, тому відсутні підстави для його задоволення.

Крім того, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Під час розгляду зазначеного клопотання суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Такої позиції дотримується і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2019 в справі № 916/1371/18.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

За таких обставин, оскільки доводи та докази заявника в обґрунтування причин відстрочення йому сплати судового збору за подання вказаної заяви є недостатніми та непереконливими, у його задоволенні належить відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору, суд констатує, що позивачем не подано належних доказів судового збору за заявлений ним позов.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За таких обставин. належна до сплати сума за заявленими позовними вимогами складає 1921*9=17289,00 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач визначив третіми особами без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держспоживслужби в Закарпатській області, Управління контролю за використанням та охороною земель в особі Головного управління Держспоживслужби в Закарпатській області, відділ у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, однак, всупереч вимогам ч. 3 ст. 50 ГПК України, не зазначив, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі та які їх права чи обов'язки може вплинути рішення у справі.

Крім того,

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до 09.12.2019 відмовити.

2. Позовну заяву Міжгірської районної державної лікарні ветеринарної медицини залишити без руху.

3. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Андрейчук

Попередній документ
86426800
Наступний документ
86426802
Інформація про рішення:
№ рішення: 86426801
№ справи: 907/766/19
Дата рішення: 17.12.2019
Дата публікації: 20.12.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю