Рішення від 10.12.2019 по справі 904/4343/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4343/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Дочірнього підприємства "СХІДТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

до Комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР КАРДІОЛОГІЇ ТА КАРДІОХІРУРГІЇ" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 804 596,06 грн. за договором № 134 від 15.01.2019 року на постачання теплової енергії.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ПРОЦЕДУРА, АРГУМЕНТИ СТОРІН

Дочірнє підприємство "СХІДТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР КАРДІОЛОГІЇ ТА КАРДІОХІРУРГІЇ" Дніпропетровської обласної ради заборгованість у розмірі 804 596,06 грн. за договором № 134 від 15.01.2019 року на постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 14.11.2019 року о 10:20 год.

Позиція позивача

Позовні вимоги позивача обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 134 від 15.01.2019 в частині своєчасного розрахунку за поставлену теплову енергію.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- рахунок про сплату спожитої теплоенергії (а.с. 39-57).

Позиція відповідача

07.11.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач не погоджується та не визнає позовні вимоги, у задоволенні яких просить суд відмовити. Зазначає, що ним сплачено суму основного боргу до подачі позову в суд. Щодо сплати 3% річних, відсутність згоди сторін у договорі на такі нарахування є підставою для відмови у задоволенні цих вимог. Крім того, відповідач є бюджетною неприбутковою організацією гроші на додаткові витрати як то пеня та інші не виділялись тому, на його думку, в позові слід відмовити в повному обсязі.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- довідку про зміни помісячного плану використання бюджетних коштів на 2019 рік (а.с. 112-113)

- платіжне доручення (а.с. 114-120).

13.11.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № б/н від 13.11.2019 року. У даній відповіді позивач заявляє про зменшення суми позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7 350,12 грн. та пені у розмірі 88 213,05 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019 року о 10:40 год.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930010498262, яке повернулось до суду та знаходиться в матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але у судовому засіданні 10.12.2019 надав відзив на позовну заяву

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

В судовому засіданні 10.12.2019 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Дочірнім підприємством "СХІДТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР КАРДІОЛОГІЇ ТА КАРДІОХІРУРГІЇ" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 134 від 15.01.2019.

Згідно п. 1.1. договору постачальник постачає споживачу теплову енергію (ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (Постачання пари та гарячої води) по об'єктах споживача в 2019р., а споживач приймає та зобов'язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору теплова енергія постачається споживачу в обсязі до 1635,00 Гкал січень-грудень 2019р.

Згідно п. 1.3. договору теплова енергія постачається споживачу на такі потреби:

- опалення - в період опалювального періоду;

- пара та гаряче водопостачання - протягом року.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені п. 1.2. договору з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно.

На виконання умов договору, позивач у період з січня 2019 по червень 2019 року (включно) поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 507 828,65 грн.

Пунктами 6.1., 6.1.1. договору встановлено, що споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії.

Відповідач частково виконав прийняті на себе зобов'язання залишок вартості отриманої але не сплаченої теплової енергії склав 709 032,89

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, до звернення позивача до суду із позовною заявою, частково оплатив на користь позивача заборгованість за поставлену теплову енергію на загальну суму 736 428,12 грн. Позивач у відповіді на відзив визнав отримання коштів та зменшив позовні вимоги до стягнення суми пені та 3% річних

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки теплової енергії.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість в сумі 709 032,89 грн. сплачена з простроченням строку виконання грошового зобов'язання.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 7.3.7. договору встановлено, що за несвоєчасну сплату теплової енергії, передбачену п. 4.6. договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 15.02.2019 по 31.07.2019 що складає у розмірі 88 213,05 грн.

Розрахунок пені зроблений позивачем, відповідає умовам договору та діючого законодавства, що є підставою для задоволення даних вимог.

Щодо суми 3% річних

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7 350,12 грн. за період з 15.02.2019 по 31.07.2019.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 7 350,12 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог судом відхиляться з огляду не їх необґрунтованість.

Частиною першою ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарський суд вважає за доцільне зазначити, що частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та у справі Бакалов проти України (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у загальному розмірі 95 563,17 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовується матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особі, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі зменшення позовних вимог.

Позивачем було зменшено суму позовних вимог на 709 032,89 грн. Тобто судовий збір в сумі 10 635,49 грн., сплачений позивачем за цією позовною вимогою може бути повернутий йому після звернення до суду з відповідним клопотанням.

Судовий збір в сумі 1 433,46грн. підлягає стягненню з відповідача, згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР КАРДІОЛОГІЇ ТА КАРДІОХІРУРГІЇ" Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 28, код ЄДРПОУ 01985370) на користь Дочірнього підприємства "СХІДТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 7, код ЄДРПОУ 38835139) - 7 350,12 грн. - 3% річних, 88 213,05 грн. - пені та 1 433,46грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2019

Суддя В.Г. Бєлік

Попередній документ
86426687
Наступний документ
86426689
Інформація про рішення:
№ рішення: 86426688
№ справи: 904/4343/19
Дата рішення: 10.12.2019
Дата публікації: 20.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії