Постанова від 09.12.2019 по справі 905/1350/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа № 905/1350/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” (вх.№3337Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.10.2019 у справі №905/1350/19 (повний текст ухвали складено 22.10.2019 суддею Черновою О.В. у приміщенні господарського суду Донецької області)

за позовом Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор”, м.Маріуполь,

до фізичної особи-підприємця Папуш Сергія Олеговича, м.Маріуполь,

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2019 у справі №905/1350/19 позовну заяву залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд мотивував її тим, що витребуваних судом доказів позивач не надав, чотири рази не з'явився у судові засідання, явка була визнана судом обов'язковою, жодного разу не повідомив про причини неявки, не надав заяви про розгляд справи за його відсутністю за умови належного повідомлення позивача про розгляд.

Позивач з ухвалою не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати покласти на відповідача.

Апелянт зазначає, що частина 4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України не передбачає наявності поважних причин неявки у судове засідання, але, як стверджує позивач, такі причини були. В ухвалі суду від 25.07.2019 у даній справі суд зазначив, що справа буде розглядатися у порядку загального провадження. На думку заявника, суд не вказав, що справа розглядатиметься у порядку спрощеного провадження без виклику представників сторін, що виключає можливість брати участь у судових засіданнях у якості представника позивача іншої особи, крім адвоката. Підприємство позивача повністю фінансується з Державного бюджету і витрати на правничу допомогу не були включені до бюджетного плану 2019 року. У складі працівників підприємства адвокат відсутній, тому позивач не зміг направити свого представника вчасно. Позивач декілька разів надавав до суду додаткові документи, а саме: клопотання про перехід до слухання справи по суті та пояснення до відзиву на позовну заяву, отже, позивач хоча і не з'являвся у судові засідання, однак продовжував користуватися правами, передбаченими ст.184 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, ухвалою господарського суду від 11.09.2019 суд продовжив підготовче провадження до 23.10.2019, і всупереч вимогам своєї ухвали залишив позовну заяву без розгляду до закінчення встановленого строку. Також суд першої інстанції не врахував, що згідно з частиною 6 ст.226 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі суду вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат та про повернення судового збору з бюджету, але ці питання судом першої інстанції не були розглянуті.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.10.2019 у справі №905/1350/19. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 09..12.2019 о 10:00 годині Встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 29.11.2019 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

18.11.2019 від відповідача до суду надійшов відзив (вх.№10866) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, навмисно затягував розгляд справи, порушував норми процесуального законодавства, не виконував вимоги сулу, тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, розглянути апеляційну скаргу у даній справі без участі відповідача та його представника.

28.11.2019 від позивача до суду надійшли доповнення (вх.№11251) до апеляційної скарги.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 у зв'язку з відрядженням судді Крестьянінова О.О. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №905/1350/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -доповідача Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Фоміної В.О.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив суд розглядати справу без його участі.

Щодо наданих позивачем доповнень до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної ухвали було складено 22.10.2018, у силу приписів частини 1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду закінчився, а відтак, відповідач втратив своє право на доповнення чи зміну апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Комунальне комерційне підприємство “Маріупольавтодор” звернулось до господарського суду Донецької області до фізичної особи - підприємця Папуш Сергія Олеговича з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на демонтування та пошкодження відповідачем 29 погонних метрів тротуарного каменю та 12 кв.м асфальто-бетонного покриття по вул.Наребежній у м.Маріуполь внаслідок проведення робіт з улаштування виїзду з належного останньому СТО без відповідного дозволу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1350/19. Цією ж ухвалою суд, зокрема, викликав Комунальне комерційне підприємство “Маріупольавтодор” у якості позивача; зобов'язав позивача: - з'явитись у підготовче засідання; надати довіреність на представника або інший документ, що підтверджує повноваження представника та відповідає вимогам чинного законодавства України; документ, що посвідчує особу представника; - надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив відповідача; - надати документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до них доказів відповідачу; - у разі неявки у підготовче засідання, повідомити суд про причини такої неявки (а.с.1).

За приписами частин 2, 3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Позивач у підготовче засідання 12.08.2019 не з'явився, причини неявки суду першої інстанції не повідомив, у зв'язку з чим підготовче засідання відкладено на 11.09.2019, про що сторони були повідомлені ухвалою суду від 12.08.2019 (а.с.55), яку позивач отримав 20.08.2019 (а.с.59).

06.09.2019 позивач подав до господарського суду клопотання (вх.№17925/19), в якому просив долучити до справи письмові докази на підтвердження того, що місцем проведення робіт відповідача визначено вул.Таганрозьку, 1, а не вулицю Набережну чи вулицю Пашковського, де було розміщено майно позивача, демонтоване відповідачем; перейти до слухання справи по суті (а.с.60-61).

У підготовче засідання 11.09.2019 позивач та відповідач не з'явились, ураховуючи складність справи, значний обсяг обставин, що підлягають з'ясуванню для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, у зв'язку з чим підготовче засідання відкладено на 30.09.2019. Визнано явку сторін у підготовче засідання обов'язковою та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.10.2019. Зобов'язано позивача надати суду докази направлення відповідачу копій доказів, зазначених у клопотанні від 02.09.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2019 відкладено підготовче засідання на 22.10.2019. Зобов'язано Комунальне комерційне підприємство “Маріупольавтодор” надати суду докази направлення відповідачу копій доказів, зазначених у клопотанні від 02.09.2019. Визнано явку сторін у підготовче засідання обов'язковою.

У підготовче засідання 22.10.2019 позивач не з'явився, причини неявки не повідомив.

Пунктом 10 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до частини 2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

При цьому, суд призначає справу до судового розгляду по суті лише після розгляду питань, визначених у частині 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України; виконання завдань підготовчого провадження; здійснення всіх дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції явка позивача у судові засідання визнавалась обов'язковою, однак у судові засідання 25.07.2019, 12.08.2019 та 11.09.2019 позивач не з'являвся, про причини неявки суд першої інстанції не повідомляв, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд першої інстанції в ухвалах від 11.09.2019, 30.09.2019 зазначав про необхідність надати позивачу докази направлення відповідачу копій доказів, зазначених у клопотанні від 02.09.2019. Однак таких доказів до суду першої інстанції не було подано, докази отримання позивачем вказаних ухвал суду наявні у матеріалах справи.

Ураховуючи, що суд вказав про складність справи, значний обсяг обставин, що підлягають з'ясуванню для належної підготовки справи для розгляду по суті, неявку позивача у судові засідання та ненадання витребуваних судом доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі частини 4 ст.202 та пункту 4 частини 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника на те, що підприємство позивача повністю фінансується з Державного бюджету і витрати на правничу допомогу не були включені до бюджетного плану 2019 року, у складі працівників підприємства адвокат відсутній, тому позивач не зміг направити свого представника вчасно колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст.56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, не тільки адвокат як представник юридичної особи, а і керівник позивача має право представляти інтереси підприємства у суді, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Позивач стверджує, що декілька разів надавав суду додаткові документи, отже, користувався правами, передбаченими ст.184 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що матеріали справи містять відповідні документи, однак з огляду на те, що судом першої інстанції визнано явку сторін у судові засідання обов'язковою з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, про складність якої суд зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі, позивачем не виконано вимоги ухвал суду.

Щодо твердження позивача про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат та про повернення судового збору з Державного бюджету колегія суддів зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що суд залишає позов без розгляду у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних судом доказів та неодноразовим нез'явленням представника позивача у судові засідання без поважних причин, тому відповідно до пункту 4 частини 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підстави для повернення судового збору відсутні.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не беруться з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у розумінні ст.277 Господарського процесуального кодексу України з викладених в апеляційні скарзі обставин.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Отже, порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни. Колегія суддів не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, пунктом 1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.10.2019 у справі №905/1350/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.12.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.О. Фоміна

Попередній документ
86426370
Наступний документ
86426372
Інформація про рішення:
№ рішення: 86426371
№ справи: 905/1350/19
Дата рішення: 09.12.2019
Дата публікації: 20.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори