проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"09" грудня 2019 р. Справа № 5023/277/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шершня Юрія Сергійовича (вх.№1909Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Міньковський С.В., суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., повний текст складено 14.03.2019 у приміщенні господарського суду Харківської області) у справі №5023/277/11
за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , м.Харків,
до Кредитної спілки "Слобода-Кредит", м.Харків,
про банкрутство,-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2019 у справі №5023/277/11 клопотання ліквідатора Шершня Ю.С. про затвердження звіту про поточні витрати ліквідаційної процедури задоволено частково. Затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Шершня Ю.С. у частині відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн. У решті вимог ліквідатора щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Шершня Ю.С. за період з липня 2018 року по січень 2019 року у розмірі 2315300,98 грн відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд мотивував її тим, що відповідно до частин 13, 14 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону, чинній до 19.01.2013) (далі-Закон про банкрутство) на засіданні комітету кредиторів Кредитної спілки "Слобода-кредит" (пункт 2 протоколу від 13.08.2018) комітетом кредиторів, серед іншого, одноголосно прийнято рішення створити фонд оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатору за рахунок коштів банкрута, що складається з коштів на оплату послуг ліквідатора у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць. Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2019 затверджено оплату послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Шершня Ю.С. у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць за рахунок фонду оплати послуг. Проте на жодному засіданні комітету кредиторів, протоколи яких надані до звіту ліквідатором (від 08.10.2018, 07.11.2018, 09.01.2019, 08.02.2018) рішення комітету кредиторів щодо затвердження загальної суми оплати послуг ліквідатора та порядку використання коштів фонду для оплати послуг ліквідатора у загальному розмірі 51100,45 грн не приймалось. Тому господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора у частині затвердження оплати послуг ліквідатора за період з липня 2018 року по січень 2019 року у загальному розмірі 51100,45 грн. Вимоги щодо затвердження витрат ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині оплати послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн визнав обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи (договір від 25.07.2012 року про надання правової допомоги та юридичних послуг, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 12.11.2013, акт №18 наданих послуг від 10.09.2015, акти №№19, 20 від 15.11.2017). Також ці витрати були затверджені рішенням комітету кредиторів боржника від 13.08.2018, яке було прийняте на виконання вимог частини 16 ст.3-1 Закону про банкрутство. Витрати арбітражного керуючого ліквідатора Шершня Ю.С. на канцтовари у розмірі 2578,16 грн, послуги Інтернет та мобільного зв'язку у розмірі 1627,00 грн, пальне у розмірі 5632,78 грн, заправку та ремонт картриджа у розмірі 1090,00 грн, поштові послуги у розмірі 855,80 грн, господарський суд не визнав обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, оскільки ліквідатор боржника не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили, що вищезазначені витрати понесені ліквідатором саме під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки «Слобода-Кредит». Недоведеними та необґрунтованими належними доказами господарський суд визнав і витрати на нотаріальні послуги у розмірі 3000,00 грн, витрати зі сплати судового збору у справі №910/11548/18 у розмірі 73761,40 грн, витрати щодо авансу за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 38000,00 грн, витрати зі сплати за проведену оцінку заборгованості за кредитними договорами у розмірі 95600,00 грн, витрати щодо сплати за публікацію у газеті «Голос України» у розмірі 750 грн, а також витрати, понесені колишнім ліквідатором боржника Погорілою О.І., у розмірі 6106,54 грн під час здійснення нею заходів у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство Кредитної спілки «Слобода Кредит», витрати з проведення відповідних розрахунків за пересилання на суму 22297,44 грн у межах погашення вимог кредиторів боржника. Витрати ліквідатора зі сплати комісії банку у розмірі 1090,00 грн господарський суд визнав безпідставними, оскільки ліквідатором не надано підтверджуючих доказів, що рахунок банкрута № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", є ліквідаційним (основним), з якого проводилися розрахунки з кредиторами. Щодо вимоги про затвердження витрат ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині погашення вимог кредиторів на загальну суму 2014678,32 грн господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання у цій частині, оскільки погашення вимог кредиторів не є витратами ліквідатора, а відповідно до ст.31 Закону про банкрутство є задоволенням вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі відповідно до черговості.
Ліквідатор боржника із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/3392/18 про часткове задоволення клопотання ліквідатора Шершня Ю.С. про затвердження звіту про поточні витрати ліквідаційної процедури. Прийняти нове рішення, яким затвердити звіт про поточні витрати ліквідаційної процедури (у тому числі оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого) за період з липня 2018 року по січень 2019 року (включно).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник з вважає, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права та при невідповідності висновків суду матеріалам справи. На виконання вимог Закону про банкрутство та постанови господарського суду Харківської області від 28.09.2011, та ухвали господарського суду Харківської області від 09.07.2018 ліквідатором до господарського суду направлено звіт №57 від 26.02.2019 про поточні витрати ліквідаційної процедури, у тому числі оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з липня 2018 по січень 2019 років. Як стверджує ліквідатор, згідно з вимогами частини 16 ст.3-1 Закону про банкрутство комітетом кредиторів затверджено звіти про хід виконання ліквідаційної процедури та звіти про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з липня 2018 по січень 2019. Ухвалою суду від 11.03.2019 затверджено оплату послуг ліквідатора у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць за рахунок фонду оплати праці. На засіданні комітету кредитора боржника, оформленого протоколом зборів кредиторів від 13.08.2018, комітетом кредиторів, зокрема, одноголосно прийнято рішення створити фонд оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора за рахунок коштів боржника, що складається з коштів на оплату послуг ліквідатора у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць (виплата проводиться у останній день місяця) та відшкодування поточних витрат ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури, що мають документальне підтвердження (чеки, квитанції, ордери та інше). Заявник зазначає, що сума оплати послуг ліквідатора боржника з 09.07.2018 по 31.01.2019 у розмірі 51100,45 грн, вказана у клопотанні, є результатом арифметичного додавання сум, затверджених у різні місяці, а, отже, ця сума не потребує повторного затвердження комітетом кредиторів, оскільки законом не вимагається подвійного чи потрійного погодження. Щодо відшкодування витрат ліквідатора останній зазначає, що виконання ліквідатором своїх обов'язків передбачає понесення певних витрат у зв'язку зі здійсненням ліквідаційної процедури. Поняття «витрати, пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури» та «відшкодування витрат арбітражного керуючого» мають різне значення. Так, витрати, пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури проведені безпосередньо з ліквідаційного рахунку, не можуть вважатися витратами арбітражного керуючого, це витрати боржника. Відшкодування витрат власних коштів арбітражного керуючого погоджується у порядку, визначеному ст.3-1 Закону про банкрутство, а витрати, пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури проведені безпосередньо з ліквідаційного рахунку погоджуються у порядку, визначеному Розділом ІІІ «Ліквідаційна процедура». Стосовно відшкодування витрат ліквідатора Шершня Ю.С. на канцтовари у розмірі 2578,16 грн, послуги на оплату Інтернет та мобільного зв'язку у розмірі 1627,00 грн, на пальне у розмірі 5632,78 грн, заправку та ремонт картриджа у розмір 1090,00 грн, поштові послуги у розмірі 855,80 грн то ці витрати, як стверджує ліквідатор, підтверджені відповідними доказами - чеками, квитанціями, ордерами тощо, оригінали яких було додано до звіту №57 від 26.02.2019, а тому висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають матеріалам справи. Усі інші витрати були проведені з ліквідаційного рахунку та підтверджені виписками банку (про рух коштів по ліквідаційному рахунку) та первинними документами, а також відображені у щомісячних звітах про хід виконання ліквідаційної процедури та затверджені на засіданнях комітету кредиторів. І ці витрати не є витратами ліквідатора та йому не відшкодовуються. На думку ліквідатора, пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора у частині відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн не відповідає вимогам Закону про банкрутство, оскільки суд відшкодовує ліквідатору витрати, яких він фактично не поніс.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шершня Ю.С. (вх.№1909Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2019 у справі №5023/277/11. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 29.07.2019 о 14:15 год. Встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 25.07.2019 для подання заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
Комітет кредиторів боржника подав до суду заперечення (вх.№3611) на апеляційну скаргу ліквідатора боржника Шершня Ю.С., в яких зазначають, що погоджуються з висновками суду першої інстанції в частині незатвердження витрат ліквідатора Шершня Ю.С., які не підтверджені належними доказами, і усі ці суми, на думку кредиторів, підлягають поверненню на ліквідаційний рахунок боржника. Звіт про затвердження витрат ліквідатора комітетом кредиторів здебільшого не підписувався. Щодо фонду оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора, кредитори зазначають, що твердження ліквідатора боржника про те, що на засіданні комітету кредиторів від 13.08.2018 було створено фонд оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора не відповідають дійсності, оскільки такий фонд повинен був створений до виплати ФОП Новакову А.І. 1246776,01 грн, коли на ліквідаційному рахунку боржника знаходились кошти у розмірі 3630000,00 грн. Кредитори стверджують, що усі витрати ліквідатор чинив без згоди комітету кредиторів. Комітет кредиторів боржника вважає незаконним затвердження витрат ФОП Новакову А.І. у розмірі 1246776,01 грн, оскільки перерахування цих коштів здійснено ліквідатором без рішення комітету кредиторів, 25000,00 грн та 13000,00 грн - без рішення комітету кредиторів та ухвали господарського суду, а також невжиття заходів щодо повернення зазначених коштів на рахунок боржника призвело до недоотримання кредиторами належних їм виплат та порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів. Зазначені факти встановлені Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за результатами проведеної позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого Шершня Ю.С. та викладені в акті цієї перевірки. До вказаних заперечень надано копію довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 20.02.2019 №7, копію акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 01.03.2019 №8.
13.05.2019 від комітету кредиторів до суду надійшов відзив (вх.№4690) на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо затвердження звіту ліквідатора арбітражного керуючого Шершня Ю.С. у частині відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн. Просять суд залишити апеляційну скаргу ліквідатора боржника без руху, зобов'язати ліквідатора боржника провести загальні збори кредиторів з метою розгляду фінансового звіту та можливістю переобрання керуючих органів за наслідками такого звіту. Відмінити ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2019 у частині пункту 2 резолютивної частини ухвали, а саме: «Затвердити звіт ліквідатора арбітражного керуючого Шершня Ю.С. у частині відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн». Залишити в силі пункт 3 резолютивної ухвали суду. Зобов'язати ліквідатора боржника Шершня Ю.С. повернути на розрахунковий рахунок боржника незаконно витрачені кошти.
06.06.2019 ліквідатор боржника звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням (вх.№5567), в якому просив суд зупинити розгляд апеляційної скарги до завершення розгляду заяви кредитора ОСОБА_5 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012.
23.07.2019 від голови комітету кредиторів до суду надійшли пояснення (вх.№6864) у справі, в яких зазначає, що рішенням Дисциплінарної комісії при Міністерстві юстиції України від 16.04.2019 арбітражний керуючий Шершень Ю.С. позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого, свідоцтво №410 від 01.03.2013 видане Шершню Ю.С., анульоване. Однак, станом на цей час, ліквідатор не відсторонений господарським судом від виконання своїх обов'язків у цій справі через відсутність матеріалів справи №5023/277/11 у суді.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 зупинено провадження у справі №5023/277/11 за апеляційною скаргою Шершня Ю.С. на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2019 до розгляду Верховним Судом заяви ОСОБА_6 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у даній справі та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 поновлено провадження у справі. Повідомлено учасників справи, що розгляд справи призначено на 09.12.2019 о 14:15 год.
03.12.2019 від членів комітету кредиторів до суду надійшло клопотання (вх.№11422) про розгляд звернень членів комітету кредиторів та ініціативної групи кредиторів боржника щодо ліквідатора Шершня Ю.С., в якому просить суд розглянути заперечення на апеляційну скаргу ліквідатора, подане комітетом кредиторів суду 09.04.2019, розглянути заяву комітету кредиторів щодо визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника, насамперед, «оцінку» кредитних договорів 2005-2008 років, які не розглянув господарський суд.
06.12.2019 від голови комітету кредиторів боржника до суду надійшло клопотання (вх.№11543), в якому просить суд відмовити ліквідатору Шершню Ю.С. у затвердженні звіту на суму 1246776,01+2315300,98 =3562076,00 грн і вважати це першим пунктом прохальної частини заперечень від 09.04.2019.
06.12.2019 від кредиторів боржника до суду надійшла заява (вх.№11544), в якій просять суд урахувати при розгляді апеляційної скарги ліквідатора Шершня Ю.С. звернення кредиторів до господарського суду Харківської області.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 у зв'язку з відрядженням судді Крестьянінова О.О. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №5023/277/11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Тарасової І.В.
У судовому засіданні 09.12.2019 ліквідатор боржника Шершень Ю.С. вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити. На задоволенні клопотання (вх.№5567 від 06.06.2019) про зупинення провадження у справі не наполягав, оскільки воно втратило свою актуальність.
Голова комітету кредиторів Найдовський В.І. зазначив, що кредитори погоджуються з висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі суду від 14.03.2019, про відмову у задоволенні вимог ліквідатора щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Шершня Ю.С. за період з липня 2018 року по січень 2019 року у розмірі 2315300,98 грн, однак заперечують у частині затвердження звіту ліквідатора арбітражного керуючого Шершня Ю.С. про відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн, просять у цій частині ухвалу суду скасувати, в іншій - залишити без змін.
Розглянувши клопотання (вх.№11422 від 03.12.2019) членів комітету кредиторів про розгляд звернень членів комітету кредиторів та ініціативної групи кредиторів боржника щодо ліквідатора Шершня Ю.С., зокрема, щодо визнання недійсним аукціону з продажу майна боржника, насамперед, «оцінку» кредитних договорів 2005-2008 років, які не розглянув господарський суд, а також заяву (вх.№1154406.12.2019) кредиторів боржника про необхідність урахувати при розгляді апеляційної скарги ліквідатора Шершня Ю.С. звернення кредиторів до господарського суду Харківської області, колегія суддів зазначає, що ці питання не були предметом розгляду у суді першої інстанції, тому у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції, з огляду на норми ст.269 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ліквідатора боржника та голови комітету кредиторів, з'ясувавши обставини справи, колегія суддів встановила таке.
Постановою господарського суду Харківської області від 28.09.2011 у справі №5023/277/11 Кредитну спілку "Слобода - Кредит" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2012 ліквідатором Кредитної спілки "Слобода - Кредит" призначено арбітражного керуючого Максічко Д.О., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Шершня Ю.С., зобов'язано завершити ліквідаційну процедуру.
27.02.2019 ліквідатор боржника Шершень Ю.С. звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням (вх.№5118), в якому просив суд затвердити звіт про поточні витрати ліквідаційної процедури, у тому числі оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з липня 2018 по січень 2019 (включно), посилаючись на приписи частини 16 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.03.2013) та на рішення комітету кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит", якими було затверджено звіти про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за період з липня 2018 року по січень 2019 року (а.с.105, том 139).
До вказаного клопотання надав звіт №56 від 26.02.2019 (при цьому у клопотанні вказує, що надає звіт №57 від 26.02.2019) про поточні витрати ліквідаційної процедури за період з липня 2018 року по січень 2019 року, які складаються з: оплати по договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн; поточних витрат ліквідаційної процедури у розмірі 58063,00 грн, у тому числі оплата послуг ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-Кредит" з 09.07.2018 по 31.01.2019 у розмірі 51100,45 грн та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: на канцтовари у розмірі 2578,16 грн, поштові послуги у розмірі 855,80 грн, послуги Інтернет та мобільного зв'язку у розмірі 1627,00 грн, пальне у розмірі 5632,78 грн, заправку та ремонт картриджа у розмірі 1090,00 грн; комісії банку у розмірі 4329,63 грн; сплати судового збору по справі №910/11548/18 у розмірі 73761,40 грн; нотаріальні послуги за відомості з реєстрів рухомого та нерухомості, реєстрів заборон та обтяжень Кредитної спілки "Слобода-кредит" та дебіторів у розмірі 3000,00 грн; сплати за оцінку заборгованості по кредитним договорам у розмірі 95600,00 грн; авансу по договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012; сплати за публікацію у газеті "Голос України"; плати за пересилання ПАТ «Укрпошта»; погашення вимог другої черги у розмірі 2014678,32 грн (а.с.111-115, том 139).
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ліквідатор не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання у частині затвердження оплати послуг ліквідатора за період з липня 2018 по січень 2019 у розмірі 51100,45 грн, зазначаючи, що ухвалою суду від 11.03.2019 затверджено оплату послуг ліквідатора у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць за рахунок фонду оплати праці, рішення про створення такого фонду прийнято комітетом кредиторів боржника на зборах кредиторів від 13.08.2018.
Згідно з частиною 12 ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній до 19.01.2013) (далі-Закон про банкрутство) оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Відповідно до частини 13 ст.3-1 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (частина 14 ст.3-1 Закону про банкрутство).
Отже, наведеними нормами Закону про банкрутство чітко визначений порядок встановлення розміру оплати послуг та відшкодування витрат, а також встановлення порядку виплати коштів на оплату послуг ліквідатора та відшкодування витрат ліквідатора, зокрема, джерелом таких виплат може бути: або кошти, одержані від продажу майна боржника, або кошти, одержані у результаті виробничої діяльності боржника, або кошти кредиторів. При цьому цей порядок, у тому числі джерело, порядок, черговість направлення коштів на оплату послуг ліквідатора та відшкодування понесених витрат, визначається саме комітетом кредиторів та затверджується господарським судом.
Господарським судом встановлено, що на засіданнях комітету кредиторів від 08.10.2018, 07.11.2018, 09.01.2019, 08.02.2019 затверджені звіти про оплату послуг ліквідатора за період: з липня 2018 року по січень 2019 року (включно).
На засіданні комітету кредиторів Кредитної спілки "Слобода-кредит" (пункт 2 протоколу від 13.08.2018) комітетом кредиторів, серед іншого, одноголосно прийнято рішення про створення фонду оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатору за рахунок коштів банкрута, що складається з коштів на оплату послуг ліквідатора у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2019 затверджено оплату послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Шершня Ю.С. у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат на місяць за рахунок фонду оплати послуг.
Проте протоколи, що були надані до звіту ліквідатором (від 08.10.2018, 07.11.2018, 09.01.2019, 08.02.2019), колегія суддів не може узяти до уваги як належні докази формування кредиторами фонду оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора, оскільки жодним протоколом комітету кредиторів не встановлювався порядок формування цього фонду, його джерел, а також порядок використання коштів цього фонду, як того вимагає Закон.
Окрім того, матеріали справи не містять ухвали господарського суду, якою затверджено формування фонду та використання коштів фонду кредиторів у встановленому Законом порядку, проти чого не заперечують ані ліквідатор, ані комітет кредиторів.
Отже, вирішуючи питання щодо розміру оплати послуг арбітражного керуючого за конкретний період виконання ним повноважень ліквідатора, господарський суд має визначити, який саме період виконання арбітражним керуючим обов'язків ліквідатора підлягає оплаті, яка саме сума та з яких джерел підлягає до сплати на користь арбітражного керуючого, оскільки фактичне отримання арбітражним керуючим оплати послуг неможливо без затвердження ухвалою господарського суду розміру, періоду, джерела та порядку оплати послуг арбітражного керуючого.
Ліквідатор зазначає, що ухвалою суду затверджено розмір оплати послуг (дві мінімальні заробітні плати), сума оплати послуг ліквідатора боржника з 09.07.2018 по 31.01.2019 у розмірі 51100,45 грн, вказана у клопотанні, є результатом арифметичного додавання сум, затверджених у різні місяці, а, отже, ця сума не потребує повторного затвердження комітетом кредиторів, оскільки законом не вимагається подвійного чи потрійного погодження.
З огляду на вищезазначені норми Закону про банкрутство та за відсутності у матеріалах справи відповідної ухвали суду щодо затвердження порядку формування та використання коштів фонду, колегія суддів вважає такі доводи ліквідатора необґрунтованими, оскільки при розгляді питання щодо затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора комітет кредиторів припустився порушень, не визначивши джерел, порядку формування фонду та використання коштів на відповідні витрати.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора в частині затвердження оплати послуг ліквідатора за період з липня 2018 року по січень 2019 року у загальному розмірі 51100,45 грн.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд неправильно застосував норму ст.3-1 Закону про банкрутство, оскільки, на його думку, не усі витрати підлягають затвердженню, а лише ті, які підлягають відшкодуванню та, які понесені ліквідатором за власні кошти.
За приписами частини 16 ст.3-1 Закону про банкрутство звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується комітетом кредиторів та ухвалою господарського суду.
При цьому слід зазначити, що у розділі Закону про банкрутство «Ліквідаційна процедура» відсутні норми, які б встановлювали інший, ніж встановлений ст.3-1 Закону про банкрутство, порядок розгляду та затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора.
Закон про банкрутство встановлює обов'язок ліквідатора забезпечити ведення бухгалтерського обліку боржника, який передбачає здійснення усіх операцій на підставі первинних документів.
Посилання на підтвердження усіх витрат ліквідатора на банківські виписки, які додані до звіту ліквідатора, колегія суддів не може узяти до уваги, оскільки виписка підтверджує суми коштів, списаних з рахунку або зарахованих на рахунок, і жодним чином не є доказом обґрунтованості та законності проведених операцій.
Ураховуючи, що за Законом про банкрутство контроль за витратами у процедурі банкрутства, у тому числі на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора (і тих, що понесені безпосередньо ліквідатором, і тих, що оплачувались з відповідного банківського рахунку), покладено на комітет кредиторів та господарський суд, тому звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування усіх без виключення витрат, має містити обґрунтування здійснених витрат ліквідатором та доведення необхідності таких витрат комітету кредиторів та суду належними та допустимими доказами, зокрема, договорами, актами, платіжними документами тощо. І, безумовно, надані ліквідатором до звіту докази мають бути предметом дослідження у господарському суді.
З огляду на зазначене, господарським судом цілком правомірно надано оцінку витратам, які вказані у поданому клопотанні ліквідатором до суду для затвердження звіту, а тому доводи апелянта у цій частині не ґрунтуються на нормах Закону про банкрутство.
Щодо відшкодування витрат ліквідатора Шершня Ю.С. на канцтовари у розмірі 2578,16 грн, послуги на оплату Інтернет та мобільного зв'язку у розмірі 1627,00 грн, на пальне у розмірі 5632,78 грн, заправку та ремонт картриджа у розмір 1090,00 грн, поштові послуги у розмірі 855,80 грн то ці витрати, як стверджує ліквідатор, підтверджені відповідними доказами - чеками, квитанціями, ордерами тощо, оригінали яких було додано до звіту №57 від 26.02.2019.
Колегія суддів, дослідивши та надавши оцінку вказаним доказам, дійшла висновку, що у наданих ліквідатором чеках, квитанціях, ордерах відсутні відомості щодо платника за цими платіжними документами, отже, не підтверджують, що витрати здійснювалися безпосередньо ліквідатором боржника Шершнем Ю.С. саме у ліквідаційній процедурі Кредитної спілки «Слобода-Кредит».
Витрати ліквідатора за нотаріальні послуги у розмірі 3000,00 грн також не підтверджені належними доказами, оскільки рахунок - фактура №10/07 від 27.07.2018 не містить реквізитів щодо суб'єкта отримання послуг, які надавались приватним нотаріусом Лавіндою Н.О. Крім того, у матеріалах звіту ліквідатора про поточні витрати ліквідаційної процедури відсутня інформація щодо предмету наданих приватним нотаріусом ліквідатору послуг.
Витрати ліквідатора зі сплаті судового збору у справі №910/11548/18 у розмірі 73761,40 грн також не доведені, оскільки звіт ліквідатора та додані до нього документи не містять належних доказів, які б свідчили про сплату ліквідатором вищевказаного збору (платіжні доручення, квитанції тощо).
Витрати ліквідатора щодо авансу за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 38000,00 грн є необґрунтованими, оскільки матеріали звіту ліквідатора не містять доказів щодо погодження вищезазначених витрат на комітеті кредиторів.
Стосовно витрат ліквідатора зі сплати на оцінку заборгованості по кредитним договорам у розмірі 95600,00 грн ліквідатором не надано документального обґрунтування, а саме: договорів, на підставі яких проведено відповідну оцінку та здійснено розрахунок за зазначені послуги, відсутнє відповідне рішення комітету кредиторів про відшкодування ліквідатору вищезазначених витрат.
У матеріалах звіту про відшкодування витрат ліквідатора щодо сплати за публікацію в газеті "Голос України" у розмірі 750,00 грн відсутні належні докази, які б свідчили про здійснення арбітражним керуючим Шершнем Ю.С. публікації в газеті "Голос України" та сплату такої суми.
Також ліквідатором боржника не надано документів, які підтверджують понесені витрати колишнім ліквідатором банкрута Погорілою О.І. у розмірі 6106,54 грн під час здійснення нею заходів у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство боржника.
Крім того, у матеріалах справи відсутні первинні документи (фіскальні чеки) ПАТ «Укрпошта» на підтвердження проведення відповідних розрахунків за пересилання на загальну суму 22297,44 грн у межах погашення вимог кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит".
Щодо витрат ліквідатора зі сплати комісії банку у розмірі 1090,00 грн колегія суддів зазначає, що такі витрати не підтверджені жодними доказами, в матеріалах відсутній договір з даною банківською установою.
У суді апеляційної інстанції заявник апеляційної скарги послався, що у матеріалах справи містяться відповідні докази, які господарський суд при розгляді звіту не узяв до уваги, однак у судовому засіданні ліквідатор не конкретизував, які саме докази і в яких томах містяться докази, не досліджені судом першої інстанції, отже не спростував висновків суду про непідтвердженість витрат належними доказами.
Заявлені вимоги ліквідатора Шершня Ю.С. про затвердження витрат ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині погашення вимог кредиторів на загальну суму 2014678,32 грн колегія суддів вважає безпідставними, оскільки погашення вимог кредиторів не є витратами ліквідатора, а відповідно до ст.3-1 Закону про банкрутство (у редакції, чинній до 19.01.2013) є задоволенням вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі згідно з черговістю.
Таким чином, ураховуючи зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про відшкодування витрат ліквідатора в оскаржуваній ним частині.
У ході розгляду справи членами комітету кредиторів зазначено, що рішення про створення фонду оплати послуг та відшкодування витрат було прийняте комітетом кредиторів на зборах 13.08.2018, тобто після виплати 25.07.2018 Адвокатському бюро «Антона Новакова» суми винагороди у розмірі 1246776,01 грн. Докази створення такого фонду у матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й правомірність дій, які вчинялись ліквідатором у цей період.
Оспорюванню ухвалою господарського суду Харківської області затверджено витрати ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині оплати послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн.
Господарський суд, дослідивши договір про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, акт №18 наданих послуг від 10.09.2015, акти №19, 20 наданих послуг від 15.11.2017 та рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом від 13.08.2018, урахувавши, що витрати за цим договором були затверджені комітетом кредиторів, дійшов висновку про обґрунтованість цих витрат.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
Спірний договір про надання правової допомоги та юридичних послуг укладений 25.07.2012 був предметом розгляду у даній справі.
Як свідчать матеріали справи, до господарського суду Харківської області звертався ФОП Новаков А.І. зі скаргою на дії ліквідатора щодо невиконання боржником умов спірного договору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 скаргу ФОП Новакова А.І. з урахуванням поданих письмових уточнень задоволено, зобов'язано ліквідатора КС «Слобода-Кредит» здійснити виплату ФОП Новакову А.І. у сумі 1246776,01 грн згідно з черговістю, встановленою ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 у справі №5023/277/11 скасовано у частині задоволення скарги ФОП Новакова А.І., з урахуванням уточнень, та зобов'язання ліквідатора Кредитної спілки «Слобода-Кредит» здійснити виплату ФОП Новакову А.І. у сумі 1246776,01 грн згідно з черговістю, встановленою ст.31 Закону про банкрутство. Прийнято у цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ФОП Новакова А.І. від 11.12.2017 (вх.№41325) на дії ліквідатора, з урахуванням уточнень від 29.03.2018 (вх.№8409). Вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена постановою Верховного Суду від 16.01.2019 без змін.
У постанові судом апеляційної інстанції надано правову оцінку витратам, пов'язаним з виконанням ліквідатором умов пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору, укладеного у відповідності до положень частини 4 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо оплати ФОП Новакову А.І. винагороди, зокрема, суд зазначив, що ці витрати є витратами, пов'язаними зі здійсненням ліквідаційної процедури. Зазначене передбачає певну процесуальну форму звернення ліквідатора до суду з таким питанням у формі звіту про затвердження та виплату витрат ліквідатора, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Комітетом кредиторів не створено фонд для відшкодування витрат ліквідатору, а у матеріалах справи відсутні докази погодження комітетом кредиторів виплат ФОП Новакову А.І. винагороди за договором від 25.07.2012. Суд встановив відсутність обставин, які б свідчили про погодження комітетом кредиторів усіх подальших виплат за спірним договором, які фактично мають бути сплачені ліквідатором у рамках виконання умов цього договору. Відповідних рішень про погодження комітетом кредиторів роботи ФОП Новакова А.І., проведеної у рамках умов договору від 25.07.2012, та затвердження комітетом кредиторів заявленої ФОП Новакову А.І. суми винагороди у розмірі 1246776,01 грн у матеріалах справи немає. Зазначені обставини унеможливлюють прийняття рішення про виплату ФОП Новакову А.І. винагороди за договором від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн без попереднього затвердження цих витрат на засіданні комітету кредиторів.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що встановлені судом апеляційної інстанції обставини у даній у постанові від 24.09.2018 були взяті до уваги у ході перевірки, проведеної 20.02.2019 Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України, якою, зокрема, встановлено, що документи, надані арбітражним керуючим Шершнем Ю.С. на перевірку не містять інформації про створення комітетом кредиторів фонду для відшкодування витрат ліквідатора, також відсутні докази погодження комітетом кредиторів виплати ФОП Новакову А.І. винагороди за договором від 25.07.2012. Комісією встановлено, що комітет кредиторів на засіданні 08.10.2018 прийняв рішення про погодження виплати винагороди у розмірі 1246776,01 грн вже після її виплати, яка була здійснена 25.07.2018. Авансові внески за цим договором перераховані Адвокатському бюро «Антона Новакова» ліквідатором 09.10.2018 на суму 25000,00 грн та 21.11.2018 на суму 13000 грн. Комісія дійшла висновку, що арбітражний керуючий Шершень Ю.С. неналежним чином виконував функції з управління та розпорядження майном боржника та повноваження керівника боржника, що виявилось у безпідставних перерахуваннях коштів Адвокатському бюро «Антона Новакова» у сумі 1246776,01 грн (без рішення комітету кредиторів), 25000,00 грн та 13000,00 грн (без рішення комітету кредиторів та ухвали суду), що свідчить про порушення абз. 3, 6 частини 1 ст.25 Закону про банкрутство (у редакції, чинній до 19.01.2013). Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі №5023/277/11 набрала законної сили 24.09.2018, однак арбітражним керуючим Шершнем Ю.С. комісії не надано на перевірку документів, які б свідчили про вжиття заходів, спрямованих на повернення боржнику грошових коштів у сумі 1246776,01 грн, які були перераховані ліквідатором Шершнем Ю.С. на рахунок Адвокатського бюро «Антона Новакова», свідчить про порушення абз.13 частини 1 ст.25 Закону про банкрутство. Вказані порушення арбітражним керуючим Шершнем Ю.С. призвели до недоотримання кредиторами належних їм виплат та грубого порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів (а.с.20-40, том 141).
З матеріалів справи убачається, що цей договір був укладений без відповідного попереднього узгодження з комітетом кредиторів, що стало підставою для звернення кредиторів із заявами про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012. На цей час заяви кредиторів господарським судом не розглянуті.
Оскільки витрати у розмірі 1246776,01 грн за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 є витратами ліквідатора, тому ці витрати підлягають затвердженню та сплаті у порядку, встановленому ст.3-1 Закону про банкрутство, з аналізу положень якого убачається обов'язкове визначення джерел, порядку, черговості направлення коштів на відшкодування понесених витрат.
Отже, при вирішенні питання про затвердження суми винагороди за виконання умов договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 комітетом кредиторів у порушення вимог ст.3-1 Закону про банкрутство не зазначено джерел таких виплат та не визначено порядку їх погашення.
Вказані обставини не взяв до уваги і суд першої інстанції при розгляді звіту у цій частині, а, отже, дійшов передчасного висновку про задоволення клопотання ліквідатора боржника у цій частині.
Таким чином, матеріали справи свідчать про встановлення Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за результати позапланової невиїзної перевірки від 20.02.2019 арбітражного керуючого Шершня Ю.С. порушення останнім абз.3,6,13, частини 1 ст.25 Закону про банкрутство (у редакції, чинній до 10.01.2.013) (а.с.36-40, том 141), які стали підставою для позбавлення права здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Згідно з частиною 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У прохальній частині апеляційної скарги ліквідатор просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/3392/18 про часткове задоволення клопотання ліквідатора Шершня Ю.С. про затвердження звіту про поточні витрати ліквідаційної процедури. Водночас ліквідатор в апеляційній скарзі зазначає, що витрати, які були проведені ним з ліквідаційного рахунку, не є витратами ліквідатора та йому не відшкодовуються. На думку ліквідатора, пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора у частині відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн не відповідає вимогам Закону про банкрутство, оскільки суд відшкодовую ліквідатору витрати, яких він фактично не поніс.
Колегія суддів ураховує, що згідно з частиною 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
На переконання суду, питання щодо затвердження витрат ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині оплати послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн, які господарський суд в оскаржувані ухвалі визнав обґрунтованими та підтвердженими матеріалами, відносяться до неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, ст.3-1 Закону про банкрутство, а прийнята ухвала - без урахування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення у відповідності до ст.277 Господарського процесуального кодексу України у цій частині
Відтак, оскаржувана ухвала переглядається апеляційним господарським судом і в частині затвердження витрат на оплату послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн.
Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції щодо затвердження витрат ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині оплати послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн не погоджується, оскільки суд першої інстанції, задовольнивши вимоги про затвердження витрат ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" у частині оплати послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246776,01 грн, помилково не взяв до уваги такі обставини, які мають значення для справи, оскільки у порушення норм ст.3-1 Закону про банкрутство перерахування коштів здійснено без дотримання встановленого комітетом кредиторів порядку щодо відшкодування цих коштів, а саме: без сформованого та затвердженого комітетом кредиторів фонду у відповідності до вимог Закону, без встановленого комітетом кредиторів порядку відшкодування витрат ліквідатора та без визначення джерел та порядку їх погашення, і ці порушення не виправлено і на момент звернення до суду.
За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частинами 1-4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 275 Господарського процесуального кодексу встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шершня Юрія Сергійовича задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2019 у справі №5023/277/11 скасувати у частині затвердження звіту ліквідатора про відшкодування витрат у розмірі 1246776,01 грн.
В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2019 у справі №5023/277/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.12.2019.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова