вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/14150/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Пшеницькій Т.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.12.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову
у справі №910/14150/19 (суддя Ягічева Н.І.)
В судовому засіданні 03.12.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі №910/14150/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову.
Зупинено дію договору, укладеного за результатами процедури №UА-2019- 03-07-001178-b шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" вчиняти будь які дії на виконання договору від 09.09.2019 № ЦЗВ-14-02719-01.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 17.10.2019 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ст.ст. 136, 137 ГПК України), невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі:
- висновки суду щодо очевидності ознак протиправності винесених рішень можуть бути зроблені лише на підставі дослідження наданих сторонами доказів у справі в судовому засіданні при розгляді позову по суті, а у разі забезпечення такого позову, шляхом зупинення дії господарського договору, судом фактично на підготовчій стадії ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову;
- судом не дотримано балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи інших учасників процесу;
- суд послався на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, проте не врахував, що лише наявність судового спору не може бути однозначною підставою для зупинення процедури закупівлі товарів, тим більше стратегічно важливих для функціонування підприємства залізничного транспорту, яке відноситься до державного сектору економіки;
- судом не враховано, що ухвала про забезпечення позову шляхом зупинення дії договору, шляхом заборони сторонам за договором вчиняти будь - які дії на його виконання, тягне за собою настання негативних незворотних наслідків;
- враховуючи тривалість розгляду справи та обмеженість строків процедури закупівлі, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає реальній можливості його реалізації;
- у разі продовження дії заходів забезпечення позову, встановлених оскаржуваною ухвалою, АТ «Укрзалізниця», яка є монополістом у галузі залізничних перевезень та відноситься до державного сектору економіки понесе невиправданих збитків, при цьому права ТОВ «Торум», як учасника процедури закупівлі, у разі визнання їх судом порушеними, замовник поновити не зможе з незалежних від нього причин.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги АТ «Укрзалізниця» з урахуванням заперечень проти відзиву ТОВ «Торум» зазначило наступне.
Доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ «Торум» як у справі №910/12355/19, так і у справі №910/14150/19 є абсолютно ідентичними.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 у справі №640/10825/19, на яке посилався суд під час розгляду заяви про забезпечення позову у справі №910/14150/19 на час забезпечення позову не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 скасовано та прийнято нове про відмову в позові ТОВ «Торум» про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, та зобов'язання вчинити дії.
Апелянт не погоджується з позицією ТОВ «Торум» про забезпечення АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі оливами та мастильними матеріалами, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №910/13985/19 вжито заходи забезпечення позову і зупинено дію договору, укладеного за результатами процедури №UА-2019-03-07-00542-с, шляхом заборони АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «Корнет Холдинг» вчиняти дії на виконання договору від 09.09.2019 №ЦЗВ-14-02819-01.
Тобто, з 04.11.2019 повністю зупинено поставки олив та мастильних матеріалів за вказаним договором.
При винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано, що зупинення дії договору шляхом заборони АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Міроіл» вчиняти будь - які дії на виконання договору може призвести до негативних незворотних наслідків.
Внаслідок систематичного опору та перешкод під час проведення закупівель олив та мастильних матеріалів, що проводились замовником протягом 2019 року, що є штучно сформованою ситуацією для зриву закупівлі стратегічно важливої для потреб держави продукції, АТ «Укрзалізниця» опинилась на межі зриву плану пасажирських та вантажних перевезень, ремонту рухомого складу (в тому числі пасажирських вагонів) та верхньої будови колій, оскільки ця продукція є вкрай необхідною для функціонування дизельного парку залізничних локомотивів.
Проблеми недостатньої забезпеченості залізниць України оливами та мастильними матеріалами неодноразово висвітлювалось у засобах масової інформації, що підтверджується роздруківками з сайтів в мережі Інтернет, що спростовує припущення ТОВ «Торум» про відсутність у залізниці обставин, які у разі зупинення оскаржуваного договору поставить під загрозу роботу всього залізничного транспорту.
Також, не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" 18.10.2019 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ст.ст. 2, 43, 136, 137, 138, 139 ГПК України).
Апелянт зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову судом не було враховано, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/12355/19 за позовом заявника у даній справі ТОВ «Торум», до цих же відповідачів АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «Міроіл» про той самий предмет та з цих же підстав, а саме визнання протиправними та скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 у справі №640/10825/19 рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляд скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 31.05.2019 №7021-р/пк-пз, від 31.05.2019 №7022р/пк-пз, від 05.06.2019 №7263-р/пк-пз та від 05.06.2019 №7241р/пк-пз.
Апелянт вказує, що у справі №910/12355/19 ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2019 було задоволено аналогічну заяву ТОВ «Торум» про забезпечення позову, яку скасовано судом апеляційної інстанції 11.10.2019 як необґрунтовану, прийняту з порушенням норм процесуального права.
На переконання скаржника, в даному випадку має місце зловживання ТОВ «Торум» процесуальними правами, шляхом одночасного подання кількох ідентичних заяв про застосування заходів забезпечення позову у різних провадженнях, а суд зобов'язаний був вжити заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами ТОВ «Торум» та припинити їх, шляхом залишення без розгляду або повернення його заяви, оскільки такі дії суперечать завданню господарського судочинства та порушують права та законні інтереси інших учасників процесу, а саме відповідачів у справі.
Подання ТОВ «Торум» заяви про забезпечення позову у даній справі має штучний характер.
Скаржник наголошує, що зупинення судом дії укладеного за результатами процедури №UА-2019-03-07-001178-b, шляхом заборони АТ «Укрзалізниця» та ТОВ "Міроіл" вчиняти будь - які дії на виконання договору №ЦЗВ-14-02719-01 від 09.09.2019, не є співрозмірними з вжитими заходами забезпечення позову.
Апелянт зазначає, що вжиття даних заходів забезпечення позову призводить до значних економічних втрат ТОВ «Міроіл», оскільки підприємство працює за рахунок позичених кредитних коштів і зупинення виконання зобов'язань замовника оплатити поставлений товар перешкоджає виконанню кредитних зобов'язань виконавцем, крім того призводить до зайвих витрат ТОВ «Міроіл» щодо перевезення, складування та зберігання товару, придбаного на замовлення АТ «Укрзалізниця».
В доповненнях до апеляційної скарги ТОВ «Міроіл» посилається на зловживання ТОВ «Торум» процесуальними правами шляхом подання кількох ідентичних заяв про застосування заходів забезпечення позову у різних провадженнях.
У справі №910/12355/19 однією з позовних вимог ТОВ «Торум» є визнання недійсним договору від 09.09.2019 №ЦЗВ-14-02719-01, укладеного між АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «Міроіл» за результатами процедури №UА-2019-03-07-001178-b.
Позов про визнання цього ж договору недійсним поданий ТОВ «Торум» до Господарського суду м. Києва 24.10.2019 (справа №910/14612/19) до цих же відповідачів, який забезпечений оскаржуваною ухвалою до його подання, також обґрунтований тим, що при його укладенні були порушені вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
У відзиві на апеляційні скарги представник ТОВ «Торум» не погоджується з їх доводами, просить їх відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з огляду на відсутність порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та правильність застосування норм матеріального права.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №910/14150/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2019.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження, прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову у справі №910/14150/19, розгляд справи призначено на 21.11.2019.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, у зв'язку з перебуванням суддів Разіної Т.І., Іоннікової І.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 11.11.2019 по 25.11.2019, з 14.11.2019 по 26.11.2019 відповідно, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 розгляд справи №910/14150/19 відкрито апеляційне провадження, зазначено, що розгляд справи відбудеться у визначений час 21.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 оголошено перерву у справі на 28.11.2019, враховуючи необхідність додаткового з'ясування обставин справи.
28.11.2019 від директора ТОВ "Торум" надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №910/14150/19, яка обґрунтована наявністю обставин, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 заяву директора ТОВ "Торум" Медведєва Д.В. про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. у справі №910/14150/19 визнано необґрунтованою.
Передано матеріали справи №910/14150/19 для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений директором ТОВ "Торум" Медведєвим Д.В.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019 заяву директора ТОВ "Торум" про відвід колегії суддів передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №910/14150/19 відмовлено у задоволенні заяви директора ТОВ "Торум" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М. судді Михальська Ю.Б. та Тищенко А.І. від розгляду справи №910/14150/19.
03.12.2019 матеріали справи повернуто колегії суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 визначено, що розгляд апеляційних скарг відбудеться у раніше запланований час о 14 год. 00 хв. 03.12.2019.
Представник АТ «Укрзалізниця» в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.12.2019 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги ТОВ «Міроіл» з підстав, викладених у них та додаткових поясненнях до неї, просив їх задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Торум" про забезпечення позову.
Представники ТОВ «Міроіл» в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.12.2019 підтримали доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги АТ «Укрзалізниця» з підстав, викладених у них та додаткових поясненнях до неї, просили їх задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.
Представник ТОВ "Торум" в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.12.2019 заперечував проти задоволення апеляційних скарг АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Міроіл» з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги, просив їх відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торум" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову б/н від 10.10.2019, відповідно до якої, з урахуванням заяви про уточнення заяви про забезпечення позову, просило суд до пред'явлення позову забезпечити позов шляхом:
- зупинення дії договору, укладеного за результатами процедури № UА-2019- 03-07-001178-b шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, Ідентифікаційний код 40075815), в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код: 40081347) і Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" (01042, України, м. Київ, вул. М.Приймаченко, буд. 1/27, код ЄДРПОУ 39248284) вчиняти будь які дії на виконання договору від 09.09.2019 № ЦЗВ-14-02719-01.
11.10.2019 заявником подано уточнення заяви про забезпечення позову, щодо того, що позовну заяву про визнання недійсним договору від 09.09.2019 №ЦЗВ-14-02719-01 буде подано протягом строку, встановленого ст.138 ГПК України.
Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРУМ" приймало участь у відкритих торгах, оголошених Філією "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на закупівлю наступних товарів: 09210000-4 Мастильні засоби (оливи та мастильні матеріали), що оголошена в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-001178-b.
За вказаною процедурою, окрім позивача, свої пропозиції подали ТОВ "МІРОІЛ", ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХІЛЛ КОРПОРЕЙШН-ЮКРЕЙН", ТОВ "КОРНЕТ ХОЛДИНГ", 09.08.2019 електронною системою було проведено аукціон, за результатами якого було визначено переможця відкритих торгів - ТОВ "МІРОІЛ" 28.08.2018 замовником оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, а 09.09.2019 укладено договір № ЦЗВ-14-02719-01 між Філією "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "MIPOIЛ".
На думку заявника, договір № ЦЗВ-14-02719-01 від 09.09.2019 є недійсним, оскільки його умови відрізняються від змісту тендерної пропозиції TOB "MIPOЛ" в частині дати виготовлення запропонованого товару.
За оскаржуваною процедурою закупівлі, 13.05.2019 згідно протокольного рішення тендерного комітету АТ "Українська залізниця" філії "ЦЗВ" № 2495/45/-19-Т, пропозиції ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХІЛЛ КОРПОРЕЙШН- ЮКРЕЙН" та ТОВ "КОРНЕТ ХОЛДІНГ" відхилені, як такі що не відповідали вимогам документації конкурсних торгів в частині дотримання умов СТП-Н 04-009:2017 "Мастила та оливи для ТРС, машин та механізмів ПАТ "Укрзалізниця".
Тим самим протоколом від 13.05.2019, пропозиція ТОВ "ТОРУМ" визнана такою, що відповідає умовам технічної документації, зокрема технічним та якісним вимогам за процедурою закупівлі UA-2019-03-07-001178-b.
Не погоджуючись з рішенням Тендерного комітету Замовника, ТОВ "КОРНЕТ ХОЛДІНГ", пропозицію якого було відхилено, звернулось до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі Колегія) зі скаргою № 17/05-СК2 від 17.05.2019 на рішення Тендерного комітету Замовника, в якій просило скасувати рішення про відхилення ТОВ "КОРНЕТ ХОЛДІНГ" та скасувати рішення про допущення ТОВ "ТОРУМ", оформлені протоколом засідання Тендерного комітету від 13.05.2019 № 2495/45/-19-Т.
За результатами розгляду даної скарги, Колегією прийнято рішення від 31.05.2019 №№ 7021-р-пк/пз, яким зобов'язано Замовника скасувати рішення за вказаною процедурою закупівлі про відхилення пропозицій ТОВ "КОРНЕТ ХОЛДІНГ", а також рішення про допуск до аукціону тендерної пропозиції позивача.
Не погоджуючись з вказаним рішення Колегії, ТОВ "ТОРУМ" оскаржило зазначене рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва, адміністративна справа № 640/10825/19.
Замовник виконав його, що оформив протоколом № 165/19-Т від 08.07.2019, яким скасував рішення про допущення тендерної пропозиції ТОВ "ТОРУМ" та відхилено тендерну пропозицію ТОВ "ТОРУМ" за процедурою закупівлі мастильних засобів, що оголошена в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2019-03-07-001178-b.
09.08.2019 електронною системою було проведено аукціон, за результатами якого було визначено переможця відкритих торгів - ТОВ "МІРОІЛ", 28.08.2018 Замовником оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, а 09.09.2019 укладено договір № ЦЗВ-14-02719-01 між Філією "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРОЛ".
На думку заявника, з огляду на викладене, рішення замовника, що оформлене протоколом від 08.07.2019 №№ 165/19-Т про виконання скасованого рішення Колегії, є незаконними та підлягає скасуванню у судовому порядку. Як наслідок, електронний аукціон, за оскаржуваною процедурою є незаконним, як і торги за процедурою закупівлі, що оголошена Замовником в електронній системі закупівель за ідентифікатором № UA-2019-03-07-001178-b, оскільки позивач, з огляду на незаконне рішення Тендерного комітету Замовника оформлене протоколом 08.07.2019 № 165/19-Т, був позбавлений можливості прийняти участь у процедурі закупівлі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі №910/14150/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову.
Зупинено дію договору, укладеного за результатами процедури №UА-2019- 03-07-001178-b шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" вчиняти будь які дії на виконання договору від 09.09.2019 № ЦЗВ-14-02719-01.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову за подання позовної заяви, суд виходив з того, що наслідком заборони відповідачам вчиняти певні дії, направлені на виконання оскаржуваного договору, не матиме для останніх негативних майнових наслідків, однак, у разі не застосування таких заходів, позивач повністю позбавляється можливості розраховувати на відновлення своїх прав у разі задоволення позову по суті.
Забезпечення позову, про яке просить позивач, до вирішення спору судом у даній справі відповідає предмету заявленого позову, та водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Так, за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
Під час вирішення питання про забезпечення позову, також слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
У немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17).
Колегія суддів приймає до уваги, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не врахував майнових наслідків заборони відповідачам вчиняти будь - які на виконання договору від 09.09.2019 №ЦЗВ-14-02719-01.
Філія "Центр забезпечення виробництва" є відокремленим підрозділом АТ "Укрзалізниця", яка не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені АТ "Укрзалізниця" та в його інтересах, здійснює делеговані АТ "Укрзалізниця" функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства. Метою діяльності філії "Центр забезпечення виробництва" є забезпечення потреб АТ "Укрзалізниця" матеріально-технічними ресурсами, надання послуг, що здійснюються (надаються) філією, забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту України.
Одними з основних завдань філії "Центр забезпечення виробництва" є забезпечення потреб АТ "Укрзалізниця", зокрема, паливно-мастильними матеріалами та організація, здійснення централізованої закупівлі, укладання договорів, контрактів, угод, на постачання з юридичними та фізичними особами.
Продукція, закупівлю якої здійснює філія "Центр забезпечення виробництва", є стратегічно важливою для залізничного транспорту та потребує значних фінансових витрат, а відтак, непоставка продукції загрожує зривом плану пасажирських та вантажних перевезень, ремонту рухомого складу (пасажирських вагонів) та верхньої будови колії на залізницях України, що в свою чергу може призвести до незворотних, негативних наслідків у великому масштабі та впливає на питання безпеки руху на залізничному транспорті в цілому, при тому, що ані філія "Центр забезпечення виробництва", ані АТ "Укрзалізниця" не формує запаси таких матеріалів.
Таким чином, через заборону вчиняти будь-які щодо виконання оспорюваного договору, як наслідок - через недостатність дизельного палива та оливи, ПАТ "Українська залізниця" не має можливості виконати договори перевезення залізничним транспортом військових пасажирів та перевезень військових вантажів в зону АТО, що призводить до зупинення залізничного руху та виконання стратегічно важливих для України договорів.
Колегія суддів не погоджується з позицією ТОВ «Торум» про забезпечення АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі оливами та мастильними матеріалами, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №910/13985/19 вжито заходи забезпечення позову і зупинено дію договору, укладеного за результатами процедури №UА-2019-03-07-00542-с, шляхом заборони АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «Корнет Холдинг» вчиняти дії на виконання договору від 09.09.2019 №ЦЗВ-14-02819-01.
Тобто, з 04.11.2019 повністю зупинено поставки олив та мастильних матеріалів за вказаним договором.
При винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано, що зупинення дії договору шляхом заборони АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Міроіл» вчиняти будь - які дії на виконання договору може призвести до негативних незворотних наслідків.
Внаслідок систематичного опору та перешкод під час проведення закупівель олив та мастильних матеріалів, що проводились замовником протягом 2019 року, що є штучно сформованою ситуацією для зриву закупівлі стратегічно важливої для потреб держави продукції, АТ «Укрзалізниця» опинилась на межі зриву плану пасажирських та вантажних перевезень, ремонту рухомого складу (в тому числі пасажирських вагонів) та верхньої будови колій, оскільки ця продукція є вкрай необхідною для функціонування дизельного парку залізничних локомотивів.
Проблеми недостатньої забезпеченості залізниць України оливами та мастильними матеріалами неодноразово висвітлювалось у засобах масової інформації, що підтверджується роздруківками з сайтів в мережі Інтернет, що спростовує припущення ТОВ «Торум» про відсутність у залізниці обставин, які у разі зупинення оскаржуваного договору поставить під загрозу роботу всього залізничного транспорту.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом не було враховано, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/12355/19 за позовом заявника у даній справі ТОВ «Торум», до цих же відповідачів АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та ТОВ «Міроіл» про той самий предмет та з цих же підстав, а саме визнання протиправними та скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 у справі №640/10825/19 рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляд скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 31.05.2019 №7021-р/пк-пз, від 31.05.2019 №7022р/пк-пз, від 05.06.2019 №7263-р/пк-пз та від 05.06.2019 №7241р/пк-пз.
У справі №910/12355/19 ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2019 було задоволено аналогічну заяву ТОВ «Торум» про забезпечення позову, яку скасовано судом апеляційної інстанції 11.10.2019 як необґрунтовану, прийняту з порушенням норм процесуального права.
На думку суду, в даному випадку має місце зловживання ТОВ «Торум» процесуальними правами, шляхом одночасного подання кількох ідентичних заяв про застосування заходів забезпечення позову у різних провадженнях.
Доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ «Торум» як у справі №910/12355/19, так і у справі №910/14150/19 є абсолютно ідентичними.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 у справі №640/10825/19, на яке посилався суд під час розгляду заяви про забезпечення позову у справі №910/14150/19 на час забезпечення позову не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 скасовано та прийнято нове про відмову в позові ТОВ «Торум» про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, та зобов'язання вчинити дії.
Водночас, колегія суддів відзначає, що при оцінці необхідності забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів ТОВ "ТОРУМ" та співрозмірності наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, суд першої інстанції не врахував ступінь доведеності ТОВ "ТОРУМ" зв'язку змісту порушеного права та інтересу з способом та наслідками забезпечення позову. Адже, ймовірне задоволення позовних вимог не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на здійснення поставки відповідного товару.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим обставинам, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та про наявність підстав для її задоволення, оскільки запропонований заявником спосіб забезпечення позову, в даному випадку, має ознаки вирішення справи по суті та може завдати значних та незворотних наслідків для забезпечення стабільної роботи залізничного транспорту та галузі в цілому (забезпечення паливно-мастильними матеріалами), що свідчить про те, що застосуванням заходів забезпечення позову може бути завдано більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, що виходить за межі мети інституту забезпечення позову.
Судом першої інстанції не дотримано балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він в подальшому звернувся до суду та наслідками впливу таких заходів на права та свободи інших учасників процесу, не враховано співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Місцевий господарський суд допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про її задоволення.
Доводи апелянтів знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, натомість заперечення ТОВ «Торум» на апеляційні скарги не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що було зроблено скаржниками та не спростовано заявником.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" з підстав, викладених в ній, підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову у справі №910/14150/19, прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції, відповідно у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/14150/19, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі №910/14150/19 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову у справі №910/14150/19 скасувати.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торум" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №910/14150/19.
4. Матеріали справи №910/14150/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 18.12.2019.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко