79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" грудня 2019 р. Справа №907/57/19
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Данко Л.С.
Кравчук Н.М.
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан» б/н від 08.10.2019
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2019 (повний текст рішення складено 29.07.2019, м. Ужгород, суддя Ремецькі О.Ф.)
у справі № 907/57/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А», м.Кропивницький Кіровоградської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан», с.Серне Мукачівського району Закарпатської області
про стягнення 2 009 990,76 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А» звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан» про стягнення суми 2 009 990,76 грн., а саме, 1 753 126,74 грн. заборгованості по оплаті вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу №1351/Н від 23.04.2018, 137 960,57 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 11 506,82 грн. три відсотки річних та 107 396,93грн. 28% річних, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 202, 203, 530, 549, 625, 656 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 147, 216, 231 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2019 позов ТзОВ «Агроресурс-А» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Велішан» на користь ТзОВ «Агроресурс-А» 1 998 484,24 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №1351/Н від 23.04.2018, в т.ч. 1 753 126,74 грн. - борг за отриманий товар, 137 960,57 грн. - пеня, 107 396,93 грн. - 28% річних, а також судові витрати у сумі 29977,26 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем порушено умови договору.
Не погоджуючись з даним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Велішан» подало апеляційну скаргу б/н від 08.10.2019, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2019 скасувати в частині стягнення пені в сумі 137 960,57 грн. та зменшити пеню до 30 000,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник вказує, що відповідно до ст.ст. 551 ЦК України та ст. 223 ГК України передбачено право суду зменшити розмір пені.
Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 23.10.2019, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2019 без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивованим тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та рішення суду не спростовує.
Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час, місце та дату розгляду справи були належним чином повідомлені.
Відповідачем подано до суду клопотання б/н від 09.12.2019, в якому просив відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача надіслати на адресу відповідача відзив на апеляційну скаргу. Дане клопотання колегією суддів відхилене, у зв'язку з його необґрунтованістю.
Твердження відповідача про те, що на його адресу позивач не направив відзиву на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи. Адже, як вбачається з матеріалів справи позивач подав до суду фіскальний чек № 215600426655 від 29.10.2019, як доказ направлення відповідачу відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2018 між ТзОВ «Агроресурс-А» (продавець) та ТзОВ «Велішан» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №1351/Н (надалі договір). Згідно умов договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець - оплатити та прийняти товари у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Товаром за цим договором є насіння та/або засоби захисту рослин.
Розділом 2 договору визначено ціну та суму договору, згідно якого орієнтовні ціни на товар визначаються у Специфікаціях. Фактичні ціни на поставлений товар вказуються у видаткових накладних на поставку товарів покупцю. Покупець оплачує Товар на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Сторони погодили, що для перерахунку вартості товару (ціни договору) в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується середній курс продажу долара США чи Євро, на Міжбанківському валютному ринку України згідно за даними, оприлюдненими на сайті www.udinform.com в розділі «Міжбанківський ринок» станом на день, що передує дню зарахування гривень на розрахунковий рахунок продавця. Покупець має право розрахуватись кількома платежами. Товар вважається оплаченим у момент надходження повної суми на розрахунковий рахунок продавця, згідно з п.п.2.3,2.4 даного договору.
У відповідності до 3.1 договору товар повинен бути переданий покупцю згідно строків, вказаних в Специфікації даного договору та при умовах виконання покупцем вимог п.4.1 договору.
Розділом 4 договору визначено порядок та умови розрахунків за поставку. Так, покупець зобов'язався перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок продавця в національній валюті України (гривні) у строки та розмірі, визначені в Специфікаціях до договору. Оплата за даним договором здійснюється в національній валюті України - гривні.
Як стверджує позивач та не спростовується відповідачем на виконання умов укладеного договору здійснено поставку товару згідно погоджених сторонами специфікацій, що є додатками до договору №№1-4.
Зокрема, за Специфікацією № 1 відповідачу було передано Насіння кукурудзи «Піонер» ПР37Н01 в кількості 417 мішків на суму 1 680 927,00 грн. В Специфікації № 1 сторони передбачили, що покупець має оплатити товар: 10% від суми, що складає 168 092,70 грн., оплати - до 05 травня 2018р, 22,59% від суми, що складає 379 721,41 грн., оплати - до 24 серпня 2018р., 67,41% від суми, що складає 1 133 112,89 грн., строк - до 24 листопада 2018р.
Поставлений згідно вказаної специфікації товар було отримано покупцем 8 травня 2018 року що підтверджуються актом прийому-передачі №1351-1, підписаним представниками сторін і скріплено печатками.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши 207 534,55 грн., у зв'язку з чим загальна заборгованість за специфікацією № 1 складає 1 473 392,45 грн.
За Специфікацією № 2 позивачем відповідачу було передано товар (Протруювач Альфа Хімгруп Командор Екстра в кількості 80 л.) на суму 3 413,60 доларів США, що еквівалентно на момент підписання Специфікації № 2 - 89 470,40 грн. В Специфікації № 2 сторони передбачили, що покупець має оплатити товар: 10% від суми, що складає 341,36 доларів США, оплати - до 05 травня 2018р., 22,59% від суми, що складає 771,13 доларів США, оплати - до 24 серпня 2018р., 67,41% від суми, що складає 2 301,11 доларів США, оплати - до 24 листопада 2018р.
Поставлений товар, згідно вказаної Специфікації № 2, було отримано покупцем 8 травня 2018 року, що підтверджується Актом прийому-передачі №1351-1, підписаним представниками обох сторін договору і скріплено печатками. Зазначений товар, за твердженням позивача відповідач оплатив в повному обсязі.
За Специфікацією № 3 позивачем було передано відповідачу товар ( Фунгіциди Альфа Хімгруп Фенікс Дуо 200л, Інсектицид Альфа Хімгруп Наповал 120л., Гербіцид Альфа Хімгруц Хаммер 3 кг., Гербіцид Адьфа Хімгруп Альфа Стар 3 кг.) на суму 8 861,50 дол. США, що еквівалентно на момент підписання Специфікації № 3 - 232259,98 грн. ( Фунгіциди Альфа Хімгруп ОСОБА_3 Дуо 200л, Інсектицид Альфа Хімгруп Наповал 120л., Гербіцид Альфа Хімгруц Хаммер 3 кг., Гербіцид Адьфа Хімгруп Альфа Стар 3 кг.).
Поставлений товар, згідно вказаної Специфікації № 3, отримано покупцем 15 травня 2018 року, що підтверджується видатковою накладною №05/00491, підписаною представниками обох сторін договору і скріпленою печатками.
Специфікацією № 3 встановлено строки та умови оплати: 10% від суми, що складає 886,15 доларів США оплатити в строк до 15 травня 2018р., 90% від суми, що складає 7975,35 доларів США оплатити в строк до 24 листопада 2018р. В Специфікації сторонами передбачено курс, який брався сторонами для розрахунку суми договору - розмірі 26,21 грн. за 1 долар США та не може бути нижчим при розрахунках. П.2.5. договору передбачено, що при збільшенні курсу на момент розрахунку, буде братися для перерахунку курс більший, ніж 26,21 грн. за 1 долар США.
Позивач стверджує, що відповідачем здійснено проплату вартості товару частково у розмірі 10% - 886,15 доларів США (23 225,99 грн). Розрахунок 90% - 7975,35 доларів США (221 654,91 грн.) відповідачем не здійснено.
За Специфікацією № 4 відповідачу було передано товар ( Гербіцид Альфа Хімгруп Хаммер кг., Гербіцйд Альфа Хімгруп Альфа Стар 2 кг, Протруювач Альфа Хімгруп Командор - Екстра 45л.) на суму 2 321,95 доларів СІІІА, що еквівалентно на момент підписання Специфікації № 4 60 742,36 грн.
Поставлений позивачем товар було отримано відповідачем 22 травня 2018, що підтверджується видатковою накладною №05/00679, підписаною представниками обох сторін договору і скріпленою печатками.
Згідно вказаної специфікації відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару в розмірі 10% від суми специфікації, що складає 232,20 доларів США - в строк до 23 травня 2018р., 90% від суми Специфікації, що складає 2 089,75 доларів США - до 24 листопада 2018р.
Позивач зазначає, що відповідачем здійснено оплату вартості поставлено товару частково у розмірі 10% від суми специфікації, що складає 232,20 доларів США. Оплата вартості поставленого товару у розмірі 90% - 2089,75 доларів США (58 079,38 грн.) - відповідачем не здійснена.
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідно до договору, станом на станом на 25 січня 2019 року становить 1 753 126,74 грн.
Також, беручи до уваги, те, що відповідач не сплатив заборгованість, позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій, які складають суму у розмірі 137 960,57 грн. - пеня (за період з 13.07.2018 по 30.01.2019рр.), 11 506,82 грн. - 3% річних (за період з 25.08.2018 по25.01.2019рр), 107 396,93 грн. - 28% річних (за період з 25.08.2018 по25.01.2019рр.).
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
З огляду на зміст та умови укладеного договору між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 ЦК України.
Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем товар на підставі укладеного договору та специфікацій, що є додатком до даного договору.
Факт передачі товару за вищенаведеним договором підтверджується Актом прийому-передачі №1351-1 від 08.05.2018 на суму 1770397,4 грн. (за Специфікаціями №1 та №2), а також видатковими накладними №05/00491 від 15.05.2018 на суму 232 259,98 грн. (за Специфікацією №3) та №05/00679 від 22.05.2018 на суму 60742,36 грн. (за Специфікацією №4). Факт отримання товару на зазначену суму відповідачем не заперечується. Водночас відповідачем не заперечується заборгованість по договору на суму 1 753 126,74 грн., у зв'язку з чим суду першої інстанції задоволив позов у цій частині.
В частині стягнення основного боргу рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару в повному обсязі в строк, визначений специфікаціями не виконав, суд першої інстанції у відповідності до ст. 625 ЦК України та п. 6.7. договору, задоволив вимогу про стягнення з відповідача 28 % річний в сумі 107 396,93 грн.
У зв'язку з тим, що сторонами у договорі обумовлено розмір відсотків річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягнення суми 3% річних за законом є безпідставним, у зв'язку з чим, у частині позовних вимог про стягнення суми 11506,82 грн. 3% річних відмовив.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт не оскаржує рішення в частині позовних вимог щодо відсотків річних.
Апелянт оскаржує рішення суду лише в частині стягнення пені.
Так, відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором у вигляді штрафних санкцій передбачена умовами розділу 6 укладеного між сторонами договору. Зокрема, за невиконання договірних зобов'язань та порушення строків сплати за товар, передбачених п. 4.1 договору покупець несе відповідальність в вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.1. договору).
Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок позовних вимог щодо пені та враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару в повному обсязі в строк, визначений специфікаціями не виконав, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 137 960,57 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Апелянт в апеляційній скарзі не заперечує розмір та період нарахування пені. Апелянт лише зазначає, що розмір пені має бути зменшений, відповідно до ст.ст. 551 ЦК України та ст. 223 ГК України, у зв'язку з тим, що ним частково оплачено суму заборгованості по договору.
Так, згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, може бути зменшено за рішенням суду, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафник санкцій.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру пені заявленого до стягнення є правом суду. За відсутності у законі переліку виняткових обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру пені виходячи з його інтересів, або виходячи з обставин, що мають істотне значення, суд першої інстанції, розглянувши доводи і заперечення учасників справи, враховуючи причини неналежного виконання зобов'язання, ступінь загального виконання зобов'язання, беручи до уваги необхідність стимулювання неухильного виконання зобов'язань та з метою дотримання прав сторін на захист їх інтересів, правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.
Твердження апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан» б/н від 08.10.2019 слід відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2019 - залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан» б/н від 08.10.2019 відмовити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2019 у справі № 907/57/19 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Данко Л.С.
суддя Кравчук Н.М.