17 грудня 2019 рокуЛьвів№ СК-857/8704/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року в справі №500/1323/19 (суддя Баранюк А.З., м. Тернопіль) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат.
Рішенням від 16 липня 2019 року Тернопільський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язав Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 24.05.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведених виплат - відмовив.
У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 по 23.05.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат - відмовив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно вказав , що розрахунок пенсії позивачу слід проводити з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Вважає, що застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2016 рік відповідно до постанови КМ України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме п.9-1 , який відповідно до постанови КМ України №851 від 15.11.2017 застосовується з 01.10.2017.
Вказує на те, що пунктом 9-1 Порядку №1210 не передбачено, що при перерахунку пенсії у зв'язку із законодавчою зміною мінімальної заробітної плати автоматично змінюється і показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.
Крім того, апелянт не погоджується з датою перерахунку пенсії з моменту його звернення до пенсійного органу та вважає, що такий перерахунок здійснюється автоматично відповідачем з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, а саме - з 25.04.2019.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
На підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 24.05.2019 позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 Постанови № 1210 та пунктів 2-3 постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 851), з урахуванням проведених виплат (а.с. 21).
Листом від 03.06.2019 № 13/М-11 відповідач відмовив позивачу у перерахунку такої пенсії, мотивуючи тим, що Міністерство соціальної політики України не визначилось з порядком обчислення пенсій зазначеним категоріям осіб. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що обмеження, встановлені частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби, втратили чинність з 25.04.2019 року, а тому саме з цієї дати на позивача поширюються норми щодо призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Проте з аналізу змісту п. 9-1 Постанови № 1210 суд дійшов висновку, що зазначена пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року лише за бажанням особи, тобто за волевиявленням особи, а тому таке обчислення пенсії повинно здійснюватися з моменту звернення особи з відповідною заявою.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі - Закон №796-XII) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Закон №2148-VIІІ в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності з 01.10.2017. Тобто, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:
1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, з 01.10.2017 дія частини третьої статті 59 Закону №2148-VIII поширювалась на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Судом першої інстанції встановлено, що з 07.06.1986 по 18.07.1986 позивач був призваний на військові збори та в складі військової частини НОМЕР_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого отримав ІІІ групу інвалідності, що підтверджується записами у військовому квитку та довідкою від 01.10.2003 №250, та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.15).
Таким чином, враховуючи те, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1), внаслідок чого отримав ІІІ групу інвалідності, суд дійшов висновку, що останній належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону №796-ХІІ.
Водночас, відповідно до пункту 9-1 Постанови №1210 (пункт 9-1 в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%,
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону №796) Постановою №851 внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Таким чином, пункт 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону №796 та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Суд першої інстанції вірно вважав, що з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, частини 3 статті 59 Закону № 796-XII щодо призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати поширюється на позивача з 25.04.2019.
Проте суд першої інстанції також правильно врахував положення пункту 9-1 Постанови № 1210, в якому вказано, що зазначена пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року лише за бажанням особи, тобто за волевиявленням особи, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що таке обчислення пенсії повинно здійснюватися з моменту звернення особи з відповідною заявою, відтак, підставно задовольнив частково позовні вимоги, визнавши протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 Постанови № 1210 та пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат; зобов'язавши відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 24.05.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, пункту 9-1 Постанови № 1210 та пунктів 2-3 Постанови № 851, з урахуванням проведених виплат.
Щодо позиції апелянта про неправомірність застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за попередній рік при обчисленні основного розміру пенсії, а не 2016, колегія суддів зазначає наступне.
Так, частиною третьою статті 59 Закону №796 передбачено право пенсіонерів з числа військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та набули інвалідність на цій підставі, на обчислення пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку №1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто, попередній рік.
Відповідно п.2 Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 р. № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 3 ст. 59 Закону №796 не визначено механізму проведення перерахунку пенсії особам вказаним у даній статті, а такий механізм встановлений Порядок №1210, який є чинним та не скасованим.
Оскільки у даному спорі суд першої дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до положень ч.3 ст. 59 у 2019 році, застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує року встановлення (збільшення) мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо необхідності обчислення його пенсії з урахуванням розміру середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік.
Щодо правильності нарахування пенсії пенсійним органом з 01 липня 2019 року, на що покликається апелянт, то вказані обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції, відповідно не можуть бути переглянуті судом апеляційної інстанції.
Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року в справі №500/1323/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді О. М. Довгополов
Т. І. Шинкар