18 грудня 2019 рокуЛьвів№857/12422/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2019 року у справі №344/8287/19 (головуючий суддя Шамотайло О.В. проголошене у м. Івано-Франківську) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про скасування постанов, винесених у справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Івано-Франківської митниці ДФС України від 19.04.2019року № 72/20600/19 її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів у розмірі 263243,28 грн. Вважає, що висновок про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою, незаконною, винесеною з порушенням чинного законодавства після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, з порушенням принципу презумпції невинуватості.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2019 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права, та невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апелянта зводяться до того, що фактом здійснення переміщення через митний кордон України товару - автомобіля марки «RENAULT», модель «MEGANE», рік виготовлення - 2012, номер кузова НОМЕР_1 , з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органам доходів і зборів як підстави для переміщення документу - фактури б/н від 22.08.2017 року, що містить неправдиві відомості щодо покупця/одержувача та вартості товару (ч.1 ст. 483 МК України) щодо ОСОБА_1 посадовими особами Івано-Франківської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил №11/20600/19 від 01 січня 2019 року. Відтак позивач вважає, що в порушення вимог ч.1ст. 484 МК України уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно не склала протокол про порушення митних правил, вказує що відсутність пояснень митного брокера та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності свідчать про порушення п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України та ч. 1, ч. 3 ст. 509 Митного кодексу України, що є значним порушенням та унеможливило об'єктивно вирішити дану справу. Також позивач зазначає, що Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України (чинного на момент ввезення автомобіля на територію України - 28.08.2017р.), якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Таким чином, враховуючи, що порушення виявлено 12.10.2018 року до відповідальності особа могла бути притягнута до 12.04.2019 року, разом з тим, оскаржувана постанова винесена 19.04.2019року. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Учасники справи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 28 серпня 2017 року через Львівську митницю ДФС громадянкою України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України придбаний в Нідерландах легковий автомобіль марки «RENAULT» модель «MEGANE», номер кузова НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2012 з поданням Івано-Франківській митниці ДФС, як підстави для переміщення на митну територію України та митного оформлення товару, митної декларації, зареєстрованої 01 вересня 2017 року за №UA206060/2017/402309 та документ рахунок-фактури від 22 серпня 2017 року, згідно з якими митний орган пропустив транспортний засіб на митну територію України.
У графах №22 та 42 митної декларації №UA206060/2017/402309 від 01.09.2017 року вказана вартість товару - 3600 євро.
З даної вартості товару, та з урахуванням преференції, встановленої Законом України від 31.05.2016 № 1389-VIII, у графі № 47 митної декларації були розраховані митні платежі в розмірі 40 487,91 грн., які були сплачені ОСОБА_2 за митне оформлення товару.
22.10.2018, Івано-Франківською митницею ДФС, листом Державної фіскальної служби України № 31891/7/99-99-20-02-01-17 від 12.10.2018 року отримана відповідь митних органів Королівства Нідерландів №NL18DZA00071021WZ від 24.07.2018 на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля «RENAULT», модель «MEGANE», 2012 р.в., номер кузова НОМЕР_2 . У відповідності до листа митних органів Королівства Нідерландів №NL18DZA00071021WZ від 24.07.18, та наданих завірених копій документів рахунку-фактури 772379 від 22.08.2017, технічного паспорта на автомобіль №0226261348, сторінок паспорта покупця товару НОМЕР_3 від 07.12.2015 року продавцем та відправником товару - автомобіля марки «RENAULT», модель «MEGANE», 2012р.в., номер кузова НОМЕР_2 , є нідерландська компанія «ARVLAD D.V.» (3646, АК WAVERVEEN (NL BOTSHOLSEDWARSWEG, 4), а покупцем та одержувачем товару - ОСОБА_3 (ОСОБА_3), АДРЕСА_2, а вартість товару становить 5700 ЄВРО.
Згідно до службової записки спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці ДФС від 29.03.2019 №180/09-70-19-24, з урахуванням того, що у 2017 році (упродовж календарного року) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) було ввезено на митну територію України та оформлено в Івано-Франківській митниці ДФС по митній декларації №206020000/2017/400100 від 20.01.2017 товар «АВТОМОБІЛЬ ЛЕГКОВИЙ, МАРКИ RENAULT, МОДЕЛЬ MEGANE, НОМЕР КУЗОВА НОМЕР_1 , РІК ВИГОТОВЛЕННЯ 2013», із застосуванням ставок акцизного податку встановлених Законом України від 31.05.2016 №1389-VІІІ, товар - автомобіль марки «RENAULT», модель «MEGANE», рік виготовлення -2012, номер кузова НОМЕР_2 , за умови подання до митного оформлення рахунку-фактури 772379 від 22.08.2017, наданої листом митних органів Королівства Нідерландів № NL18DZA00071021WZ від 24.07.18, згідно до якого покупцем даного товару являється ОСОБА_3 (ОСОБА_3 ), АДРЕСА_2, а вартість товару становить 5700 ЄВРО, підлягав митному оформленню із застосуванням ставок акцизного податку встановлених Податковим кодексом України, а саме - 1,367 EUR за 1 куб. см об'єму двигуна, а різниця митних платежів між сплаченими за митною декларацією № UA206060/2017/402309 від 01.09.17 та тими, які мали бути сплачені за умови подання до митного оформлення рахунку-фактури 772379 від 22.08.2017, наданої листом митних органів Королівства Нідерландів №NL18DZA00071021WZ від 24.07.18, згідно якого покупцем даного товару являється ОСОБА_5 ), а його вартість складає 5700 ЄВРО становить 87 747,76 грн.
19 квітня 2019 року заступником начальника - начальником УПМП та МВ Івано - Франківської митниці ДФС Сучаком С.В. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 263243,28 грн.
Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що оскаржувана постанова Івано-Франківської митниці ДФС від 19 квітня 2019 року за №72/20600/19 є законною, оскільки позивачем свідомо заявлено неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості транспортного засобу.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними, такими, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи, судом порушено норми матеріального права з огляду на наступне.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за з'явлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 для митного оформлення транспортного засобу було подано митну декларацію №UA206060/2017/402309 від 01.09.2017 року та рахунок фатури від 22 серпня 2017 року, згідно з яким вартість транспортного засобу становила 3600 євро.
Такі документи, як вбачається, не містять будь-яких розбіжностей, ознак підробки та у них наявні всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Будь-які докази щодо фальсифікації поданих до митного оформлення в Україні документів, їх недійсності чи недостовірності в матеріалах справи відсутні.
При цьому, відповідачем не доведено, що одержані від митних органів Королівства Нідерландів документи мають переважне доказове значення порівняно з документами, поданими позивачем для митного оформлення згаданого вище транспортного засобу, відтак, не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів.
В свою чергу відповідач як суб'єкт владних повноважень не перевірив обставин завершення експорту транспортного засобу, не направив запиту компанії, яка фігурує відправником товару згідно з документами, поданими до митного оформлення позивачем, в ході здійснення провадження та розгляду протоколу №72/20600/19 не опитано декларанта (митного брокера) ТзОВ «Тиса Захід», який здійснював митне оформлення транспортного засобу та його декларування, про обставини декларування і надання йому відповідних документів.
Апеляційний суд зазначає також, що копії документів, що надійшли від митних органів Королівства Нідерландів, не свідчать про умисел позивача надати недостовірні відомості про ціну автомобіля та експортну вартість, а лише про те, що покупцем була запропонована за автомобіль ціна 5700 євро. Натомість, документом, який підтверджував митну вартість автомобіля, був наданий позивачем рахунок фактуру, згідно з яким подана митна декларація за I методом.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи апелянта щодо закінчення строку для притягнення її до відповідальності з огляду на наступне.
Частиною першою статті 522 Митного кодексу України визначено, що справи про порушення митних правил, передбачені, зокрема, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Відповідно до частини першої статті 467 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Частиною першою статті 467 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
З огляду на викладені норми, адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України, може бути накладено органом доходів і зборів не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення
Згідно зі статтею 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Як підтверджується матеріалами справи, 22 жовтня 2018 року Івано - Франківською митницею ДФС листом ДФС України від 12 жовтня 2018 року №31891/7/99-99-20-02-01-17 отримана відповідь митних органів Королівства Нідерландів від 24 липня 2018 року на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «RENAULT», модель «MEGANE», номер кузова НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2012.
З урахуванням наведеного, про порушення позивачем митних правил Івано - Франківській митниці ДФС стало відомо після отримання листа митних органів Королівства Нідерландів від 24 липня 2018 року та доданих до нього документів, які надійшли на адресу Івано-Франківської митниці ДФС листом ДФС України від 12 жовтня 2018 року №31891/7/99-99-20-02-01-17, а саме 22 жовтня 2018 року.
Таким чином, з огляду на зміст статті 467 Митного кодексу України, відлік перебігу строку для притягнення позивача до відповідальності слід пов'язувати із датою отримання Івано-Франківською митницею ДФС листа митних органів Королівства Нідерландів від 24 липня 2018 року, а не з датою вчинення адміністративного правопорушення, тому висновок суду першої інстанції про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності не збіг, є обґрунтованим
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нове рішення про задоволення позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2019 року у справі №344/8287/19 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Івано-Франківської митниці ДФС від 19 квітня 2019 року №72/20600/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскарженою.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
С. М. Кузьмич