17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/Н-15/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Большакової О.О., Гінди О.М.
за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №809/1889/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання до вчинення дій,-
Державна архітектурно-будівельна інспекція України 21.12.2016 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому, з урахуванням уточнення до позовних вимог від 02.02.2017, просила прийняти рішення про приведення до попереднього стану горища №15 по вул АДРЕСА_1 Грушевського АДРЕСА_2 20 в м. Івано-Франківську та зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати: дві перестінки з дерев'яного бруса, які влаштовані на цегляній основі, а також влаштоване вікно.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №809/1889/16 заявлений позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 , який проживає за адресою по АДРЕСА_3 відновити АДРЕСА_4 шляхом приведення його до попереднього стану.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №809/1889/16 скасовано та провадження у справі закрито.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України 09.09.2019 звернулася до апеляційного суду з заявою про перегляд ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що Верховний Суд у справі №520/9778/13 дійшов висновку, що спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що справа за позовом такого суб'єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративних судів. Тому, з огляду на зміну правової позиції у вказаній категорії справ, про що не було і не могло бути відомо під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України вважає, що наявні підстави для перегляду рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною першою статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 361 КАС України).
Виходячи із наведених норм, можна дійти висновку, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявленими обставинами визнаються юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №1510/2-1411/11.
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що спірним питанням у цій справі є те чи належить до нововиявлених обставин наявність постанови Верховного Суду у справі №520/9778/13, якою змінено правову позицію у категорії справ, правовідносини у якій є подібними до тих, що виникли у розглядуваній справі.
Однак, апеляційний суд вважає, що зазначена позивачем обставина, а саме правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі №520/9778/13, не є істотною для справи №809/1889/16, оскільки не стосується фактичних обставин справи, що розглядається, а містить інше тлумачення правових норм.
Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі №303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі №826/14224/15, від 06 лютого 2019 року у справі №822/862/15, а також в ухвалі від 12 листопада 2019 року у справі №2340/4245/18.
Таким чином, наведена заявником обставина у даній справі, а саме, зміна правової позиції суду, не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні статті 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Окрім цього, необхідно відзначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п.61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу «resjudicata», тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії»).
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 40 рішення справи «Пономарьов проти України» (№3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».
Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 46 Рішення у справі «Попов проти Молдови» №2 зазначив, що відкриття внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат -«втрата» судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova №2; 19960/04).
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для перегляду ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, оскільки звертаючись до суду із вказаною заявою заявником не зазначено жодної нововиявленої обставини в розумінні статті 361 КАС України.
Апеляційний суд вважає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а тому не можуть бути підставою для перегляду та скасування рішення суду апеляційної інстанції.
Відтак, проаналізувавши встановлені обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана Державною архітектурно-будівельною інспекцією заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з частиною першою статті 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для перегляду ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року за нововиявленими обставинами у цій справі, тому в задоволенні відповідної заяви слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.243, 310, 321, 325, 368, 369 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №809/1889/16 - відмовити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №809/1889/16 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. О. Большакова
О. М. Гінда
Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2019 року.