12 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10733/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Большакової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,
представника позивача Цюзик Л.Д.,
представника відповідача Ворошилової Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.001564 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Хома О.П., повне судове рішення складено 30.08.2019) за адміністративним позовом Державного підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ДП "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" 03.04.2019 звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просило визнати неправомірними дії ГУ ДФС у Львівській області щодо зарахування внесків на погашення податкового боргу за минулий період з 01.11.2017 по 01.03.2019, які згідно платіжних доручень призначались на сплату недоїмки із соціального внеску, а також в частині самостійної зміни призначення платежу, яке платник податку зазначив у платіжних документах та повторності застосування штрафних санкцій та пені та зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області виконати коригування в інтегрованій картці ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з листопада 2017 року по березень 2019 року.
В обґрунтування позову зазначає, що станом на 01.03.2019 згідно з інформації електронного кабінету платників податків за ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2017 по 01.03.2019 в сумі 5 111 570 грн 23 к. Вважає, що у позивача відсутня заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачений пропорційно виплаченій заробітній платі по січень 2019 року включно. Окрім того, кошти, які згідно з платіжними дорученнями призначались на сплату єдиного внеску, фіскальний орган спрямував на погашення податкового боргу за минулий період. Вказані дії податкового органу призводять до не зарахування працівникам страхового стажу, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, що позбавляє застраховану особу права на соціальний захист.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДП "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суму заборгованості зі сплати ЄСВ не визнає, оскільки станом на 01.03.2019 єдиний соціальний внесок сплачений пропорційно виплаченій заробітній платі по 01.02.2019 і це підтверджується бухгалтерськими даними підприємства (платіжними дорученнями про сплату внесків, довідкою про нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування). В платіжних дорученнях зазначено в призначенні платежу - єдиний соціальний внесок нарахований на фонд оплати праці. Однак суми, які згідно платіжних доручень за період з 01.11.2017 по 01.03.2019 призначались ВП «ШСМНУ» на сплату основного платежу із соціального внеску та які платник податку зазначив у платіжних документах, Головним управлінням ДФС у Львівській області були скеровані на погашення сум недоїмки, штрафних санкцій та пені. Таким чином, відповідач самостійно змінив призначення платежу, зазначеного у платіжних документах. Вважає, що не зарахування єдиного внеску у відповідності до здійснених платежів не зараховується до страхового стажу працівників, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, позбавляє застраховану особу права на соціальний захист. Проте, працівник не повинен нести негативних наслідків і бути позбавленим гарантованих соціальних виплат через наявність заборгованості у платника, яка утворилась через неправомірні дії Головного управління ДФС у Львівській області.
Відповідач на апеляційну скаргу подав відзив, у якому зазначив, що не погоджується з наведеними в ній доводами, оскільки відповідно до інтегрованої картки платника податків по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивачем станом на 01.01.2017 рахується заборгованість, яка становить 4980596,80 грн. Відтак сплата позивачем в 2017-2019 роках ЄСВ погашає суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” є відокремленим підрозділом ДП “Львіввугілля” з присвоєнням коду ЄДРПОУ 34987316 та відповідно до витягу з реєстру страхувальників є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” сплачував до бюджету єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2017 по 01.03.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, призначення платежу на яких вказано “єдиний соціальний внесок”.
Факт сплати ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за такими платіжними дорученнями не заперечується податковим органом. Вказані кошти ГУ ДФС у Львівській області зараховано в рахунок погашення раніше не сплачених платежів у порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно інтегрованої картки платника податків заборгованість ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 28.02.2019 складає 5111570,23 грн.
Позивач, вважаючи, що дії відповідача щодо зарахування ЄСВ за попередні періоди є протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався законодавчо встановленим порядком зарахування коштів, які надходять із сплати єдиного соціального внеску, а також встановивши, що у позивача станом на 31.10.2017 обліковувалась заборгованості по сплаті єдиного внеску, дійшов висновку про правомірність дій відповідача по зарахуванню сплачуваних ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” у період з 01.11.2017 по 01.03.2019 сум поточних платежів з єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення та по зміні призначення платежу, яке платник податку зазначив у платіжних документах та повторності застосування штрафних санкцій і пені.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування(пункт 2 частина1 статті 1 Закону №2464-VI).
Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1. ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно абзацу 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п. 7 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Встановлено, що ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” є страхувальником в розумінні Закону №2464-VI та платником єдиного внеску.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Згідно з абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як зазначено у частині 9 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановленні Законом №2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема і витягом з інтегрованої картки платника податку, заборгованість ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2017 становила 5 069 217,23 грн.
Вказана обставина не спростована позивачем.
Станом на 28.02.2019 така заборгованість складає 5 111 570,23 грн. При цьому, у період з 01.11.2017 по 01.03.2019 ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” проводив нарахування та сплату єдиного страхового внеску разом з виплатою заробітної плати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Судом враховується, що позивач не заперечує наявності заборгованості зі сплати страхових внесків, однак вказує, що спрямування фіскальним органом сплачених позивачем коштів на погашення боргу по ЄСВ за минулий період суперечить законодавству, є протиправним та призводить до не зарахування працівникам страхового стажу, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, що позбавляє застраховану особу права на соціальний захист. Такими ж доводами мотивована апеляційна скарга.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Такі ж положення кореспондовані в пункт 8 Розділу VI Інструкції №449.
З правового аналізу наведеної законодавчої норми видно, що суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. Відтак погашення відповідачем сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника податків - позивача є правомірним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа №825/2359/15-а).
З огляду на вищевказані положення чинного законодавства суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки на час здійснення позивачем відповідних платежів зі сплати ЄСВ у нього існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, то перераховані позивачем кошти відповідачем правомірно зараховувалися в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником податків.
Щодо доводів ВП “ШСМНУ” ДП “Львіввугілля” з приводу того, що дії податкового органу із зарахування сплаченого позивачем ЄСВ в рахунок погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення призводять до не зарахування працівникам страхового стажу, а нарахована їм за цей період заробітна плата не включається в розрахунок пенсії, що позбавляє застраховану особу права на соціальний захист, то колегія суддів зазначає таке.
Як визначають пункти 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок
У свою чергу позивач в силу вимог абз. 2 п. 1 ч. 1. ст. 4 Закону №2464-VI є платником єдиного внеску.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону №2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Абзацами 2 та 3 ч. 1 ст. 20 Закону №2464-VI визначено, що реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону №2464-VI персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Приписами ч. 3 ст. 20 Закону №2464-VI встановлено, що на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:1) умовно-постійна частина картки: унікальний номер електронної облікової картки;номер посвідчення застрахованої особи; прізвище, ім'я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;дата народження; стать; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера); рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; професійна назва роботи; посада; дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума призначеної пенсії; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; інформація про страхові випадки: дата страхового випадку; вид страхового випадку;3) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: вид страхової виплати; вид соціальної пільги; вид соціальної виплати; дата, з якої призначено виплату; дата початку та закінчення виплати (пільги); сума виплати (помісячні суми виплати); індексація страхової виплати.
Персоніфіковані відомості, включені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону №2464-VI відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що не може ставитись у залежність право застрахованої особи на соціальний захист від порядку зарахування органом доходів і зборів сплаченого позивачем ЄСВ на відповідні рахунки для погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення, оскільки Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, персоніфіковані відомості до якого на застрахованих осіб, в тому числі і про заробітну плату, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, обов'язок щодо подачі яких до Пенсійного фонду покладено на позивача.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволення позовних вимог у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ДП "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.001564 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
О. О. Большакова
Повне судове рішення складено 18.12.2019