17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12868/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Хустської районної ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, ухвалене суддею Калинич Я.М. у м. Ужгороді о 09 год. 06 хв. у справі № 260/1226/18 за адміністративним позовом Хустської районної ради Закарпатської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. щодо винесення постанови від 05.11.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні № 57305942; скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяка М.Б. від 05.11.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні № 57305942.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року по справі № 309/2606/17 визнано протиправним та скасовано рішення Хустської районної ради від 28.07.2018 року № 292. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради. Стягнуто з Хустської районної ради на користь ОСОБА_1 203832,38 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
26.10.2018 року відповідач виніс постанову про накладення на позивача штрафу у виконавчому провадженні № 57305942 у розмірі 5100,00 грн., у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин.
05.11.2018 року відповідач виніс постанову про накладення на позивача штрафу у виконавчому провадженні № 57305942 у розмірі 10200,00 грн., у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин.
Позивач вважає постанову відповідача від 05.11.2018 року протиправною, у зв'язку з відсутністю у чинному законодавстві та самому судовому рішенні, на підставі якого видано виконавчий документ, способу та порядку виконання рішення суду про поновлення голови районної ради на посаді.
Позивач зазначив, що відповідач безпідставно наклав штраф за невиконання судового рішення, оскільки судове рішення позивач не виконав з поважних причин. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом визнання дій відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 05.11.2018 року у розмірі 10200,00 грн., у виконавчому провадженні № 57305942.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив позивач, Хустська районна рада Закарпатської області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позову.
Таку позицію позивач пояснює тим, що 05.11.2018 року відповідач виніс постанову про накладення на позивача штрафу у виконавчому провадженні № 57305942 у розмірі 10200,00 грн., у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин. При цьому, на думку позивача, відповідач не врахував того, що законодавством не визначено чіткого способу й порядку виконання рішення суду про поновлення на роботі голови районної ради, що робить неможливим виконання такого рішення суду. У діях позивача відсутній умисел спрямований на невиконання рішення суду, адже, як зазначив позивач, вжив заходів спрямованих на виконання рішення суду, а саме, 28.09.2018 року депутатами Хустської районної ради прийнято рішення № 499, відповідно до якого депутати вирішили звернутися до суду щодо надання роз'яснення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року у справі № 309/2606/17.
Позиція відповідача у справі зводиться до того, що порядок і спосіб виконання рішень суду про поновлення особи на роботі встановлений статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач не вчинив дій спрямованих на поновлення особи на роботі, згідно з рішенням апеляційного суду. У зв'язку з тим, що рішення суду повторно не виконане, на думку відповідача, він правомірно виніс оскаржувану постанову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року у справі № 309/2606/17 визнано протиправним та скасовано рішення Хустської районної ради від 28.07.2018 року № 292 «Про дострокове припинення повноважень та звільнення з посади голови Хустської районної ради». Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради. Стягнуто з Хустської районної ради на користь ОСОБА_1 203832,38 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
25.09.2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд видав виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради з 29.07.2017 року.
27.09.2018 року відповідач відкрив виконавче провадження № 57305942 з примусового виконання виконавчого листа № 309/2606/17, виданого 25.09.2018 року Львівським апеляційним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради з 29.07.2017 року.
Відповідно до протоколу третього засідання одинадцятої сесії Хустської районної ради VІІ скликання від 28.09.2018 року, районна рада розглянула постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року та прийняла рішення про звернення до суду щодо надання роз'яснення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року.
04.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив про те, що звернувся до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року у справі № 309/2606/17.
У акті державного виконавця від 25.10.2018 року зафіксовано те, що позивач не виконав постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року у справі № 309/2606/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради з 29.07.2017 року.
26.10.2018 року у виконавчому провадженні № 57305942 державний виконавець виніс постанову, на підставі якої, за невиконання рішення суду без поважних причин, наклав на позивача штраф у розмірі 5100 грн.
У акті державного виконавця від 05.11.2018 року зафіксовано те, що позивач не виконав постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року у справі № 309/2606/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради з 29.07.2017 року.
05.11.2018 року у виконавчому провадженні № 57305942 державний виконавець виніс постанову, на підставі якої, за повторне невиконання без поважних причин рішення суду, наклав на позивача штраф у розмірі 10200 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» визначено спосіб виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Оскільки, позивач не вчинив дій спрямованих на виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, то суд дійшов висновку, що відповідач правомірно наклав на позивач штраф за невиконання рішення суду без поважних причин.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Таким чином, на думку апеляційного суду, частиною 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» визначено спосіб виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Згідно з частиною 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної ради обирається на посаду та звільняється з посади відповідною радою шляхом таємного голосування.
Разом з тим, відповідно до частини 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, статтями 55 та 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено порядок і спосіб поновлення голови районної ради на посаді.
Водночас, апеляційний суд встановив, що про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради з 29.07.2017 року на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 року у справі № 309/2606/17 на розгляд ради не виносилось, тому, на думку апеляційного суду, відповідач правомірно наклав на позивача штраф за повторне невиконання рішення суду про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі.
Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що відповідач як орган місцевого самоврядування володіє дискреційними повноваженнями, в тому числі щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Хустської районної ради.
З цього приводу, апеляційний суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Разом з тим, повноваження органу місцевого самоврядування, спрямовані на виконання рішення суду, на думку апеляційного суду, не є дискреційними, оскільки, є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Отже, апеляційний суд вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу на позивача за повторне невиконання без поважних причин рішення суду є правомірною.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Хустської районної ради Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 260/1226/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Р. В. Кухтей
Я. С. Попко
Повний текст постанови складений 18.12.2019 року