Справа № 727/10673/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Смотрицький В.Г.
Суддя-доповідач - Совгира Д. І.
17 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, як таку, що подана поза межами строків встановлених ст. 122 КАС України та ст. 289 КУпАП.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначив, що факт порушення ним строків встановлених приписами ч. 2 ст. 286 КАС України та ст. 289 КУпАП в ході оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, стався з вини відповідача, який здійснив відправлення вказаної постанови на його адресу вже поза межами строку на її оскарження.
16 грудня 2019 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшов лист Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з вимогами і доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення. Водночас відповідач, з огляду на неможливість забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання, просить розглянути справу за відсутності останнього.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Враховуючи вказані обставини та приписи ч. 2 ст. 313 КАС України, судова колегія вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов подано після закінчення строків, передбачених ст. 122 КАС України та ст. 289 КУпАП, а поважність причин для поновлення вказаного строку позивачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст.122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 3 цієї статті зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження по даній справі є рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так ч.2 ст.286 КАС України регламентовано, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України визначено, що в разі виявлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду вже після відкриття провадження у адміністративній справі і позивач не заявить клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави вказані ним у заяві будуть визнанні судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на зазначені норми, колегія суддів вказує на те, що законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня ухвалення постанови.
При цьому, слід враховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач, відповідно до рекомендованого повідомлення (а.с.16) та повідомлення Акціонерного товариства «Укрпошта» №747 від 23.10.2019 року (а.с.17), отримав оскаржувану постанову 26.09.2019 року. Маючи право звернутись до суду з відповідним адміністративним позовом щодо оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся з позовом до суду 09.10.2019 року, що підтверджується відтиском печатки суду з відміткою одержано (а.с.1).
При цьому, обґрунтовуючи підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив факт отримання ним примірника оскаржуваної постанови лише 28.09.2019 року.
Судова колегія критично оцінює доводи апелянта та зауважує, що, по-перше, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем оскаржуваної постанови саме 26.09.2019 року, а, по-друге, навіть факт отримання оскаржуваної постанови саме 28.09.2019 року не доводить обгрунтованість подання ним позову 09.10.2019 року.
Колегія суддів зауважує, що позивач, встановивши факт відправлення оскаржуваної постанови на його адресу вже поза межами її оскарження, не був позбавлений можливості оскаржити зазначену постанову у встановлений нормами КАС України десятиденний термін.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Проте дослідивши матеріали справи, колегією суддів не вбачається поважних причин пропуску строку до суду щодо оскарження постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради № 17 від 30.08.2019 року.
Більше того, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, позивачем не надано доказів на підтвердження поважності обставин пропущення строку звернення до суду, а факт надіслання відповідачем оскаржуваної постанови вже поза межами її оскарження не позбавляло його права вчасно звернутись до суду з відповідним клопотанням.
В даному випадку судова колегія вважає за необхідне відмітити, що обгрунтовуючи подане до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку оскарження рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач дійшов помилкового висновку, що факт подання відповідачем оскаржуваної постанови до відділення поштового зв'язку поза межами її оскарження, дає право на поновлення вказаного строку у будь-який час.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
При цьому, колегія суддів зауважує, що при вирішенні справи суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин, підстави для поновлення цього строку відсутні.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано належних і допустимих доказів поважності пропуску цього строку, а судом як першої, так і апеляційної інстанції не знайдено підстав для його поновлення, колегія суддів погоджується з висновком про застосування до адміністративного позову ОСОБА_1 наслідків пропущення цього строку, передбачених ст.123 КАС України та залишення його позовної заяви без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.