Справа № 240/9408/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
17 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
в липні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначив, що відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Таким чином, перерахунки щомісячного довічного утримання суддям у відставці проводяться з січня та лютого 2019 року.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 грудня 2019 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_2 з червня 2017 року перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує довічне грошове утримання, як суддя у відставці у розмірі 80% від заробітної плати судді.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 04.12.2018 №11-р/2018 щодо неконституційності окремих положень ч.3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" в частині визначення розміру суддівської винагороди позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
При цьому, позивач подав довідку Господарського суду Житомирської області від 19.12.2018 №05-18/23/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 04.12.2018 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання складає 42288,00 грн (а.с. 13).
У подальшому, позивач також звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв'язку з збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 та подав довідку Господарського суду Житомирської області від 11.01.2019 №05-38/5/19 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання складає 46104,00 грн (а.с. 14).
Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 та 01.02.2019 відповідно.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаних довідок Господарського суду Житомирської області не з дати виникнення такого права, а з наступного місяця, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з моменту зміни розміру складових суддівської винагороди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ (в редакції від 02.06.2016), який набрав чинності 30.09.2016 (далі - Закон №1402-VІІІ), визначено, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VІІІ встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№18-20, ст. 132, із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Відповідно до ч.4 ст.142 Закону №1402-VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".
Абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.
Отже, відповідно до вищезазначеного рішення Конституційного суду України зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме 04.12.2018 та саме з цієї дати у суддів у відставці виникає право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм статті 142 Закону №1402-VІІІ.
Крім того, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн, отже саме з цієї дати у суддів у відставці виникає право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм статті 142 Закону №1402-VІІІ.
При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів №3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання, з огляду на таке.
Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожною даті, з якої позивач набув право на такий перерахунок.
З огляду на викладене, враховуючи, що Рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 набрало чинності 04.12.2018, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області в частині не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 вчинені з порушенням ч.2 ст.19 Конституції України та не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 гривня, що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на п.4 розділу ІІ Порядку №3-1, з огляду на наступне.
Статтею 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Отже, правову оцінку предмету спору, в т.ч. доводам сторін, суд надає із застосуванням джерел права згідно з нормами статті 7 КАС України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.03.2017 № 5-1) затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок №3-1 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Згідно з п.2 розділу ІІ Порядку №3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 4 розділу ІІ Порядку №3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Водночас, оскільки Закон №1402-VІІІ пов'язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання зі зміною розміру складових суддівської винагороди, то положення п.4 розділу ІІ Порядку №3-1 суперечать ч.4 ст.142 Закону №1402-VІІІ.
При цьому, Закон № 1402-VІІІ не містить положень про те, що Пенсійний фонд України має повноваження визначати умови та порядок перерахунку щомісячного довічного утримання, зокрема, в частині визначення періоду та з якого часу здійснюється такий перерахунок.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону №1402-VІІІ, чинного на час їх виникнення.
Отже, на переконання колегії суддів відповідачем протиправно здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не з дати набуття такого права, а з наступного місяця, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 04.12.2018 на підставі довідки Господарського суду Житомирської області від 19.12.2018 №05-18/23/18 та з 01.01.2019 на підставі довідки Господарського суду Житомирської області від 11.01.2019 №05-38/5/19 без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Курко О. П.