Справа № 120/1596/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
04 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
представника позивача Антощука В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (проголошено в м. Вінниці, повний текст складено 22.07.2019) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2019 року ДП "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача в реєстр неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 13.07.2016 року (далі - Порядок № 440);
- зобов'язати відповідача включити позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку № 440.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо не включення Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» в реєстр неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 13.07.2016 року.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Вінницькій області повторно розглянути реєстраційну заяву Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» форми 1-РН від 07.12.2018 року та прийняти рішення, за наслідками розгляду вказаної заяви.
В решті позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2018 року позивачем подано до відповідача реєстраційну заяву форми 1-РН та копії установчих документів для включення до реєстру неприбуткових установ та організацій.
У зв'язку з відсутністю жодної відповіді за результатами розгляд у вказаних вище документів, позивач 05.03.2019 року повторно звернувся до відповідача з листом за вих. № 02-99 від 05.03.2019 року, до якого також додавались реєстраційна заява форми 1-РН та завірена копія статуту позивача, щодо включення його до реєстру неприбуткових установ та організацій.
15.03.2019 року за вих. № 303/10/02-32-50-05 позивач отримав лист, за результатами розгляду вказаної вище заяви, в якому відповідач повідомив, що «при формуванні рішення про внесення до реєстру неприбуткових установ та організацій, виконуючи функцію «обробити рішення» з'являється інформація «рішення про включення до реєстру не може бути прийнято. Особа не включена до ЄДР або установа, організація не є юридичною особою».
Додатково, відповідачем було повідомлено, що ним до ДФС України було направлено лист з проханням посприяти у вирішенні питання щодо усунення зазначеного недоліку з метою включення до реєстру неприбуткових установ та організацій позивача.
Вважаючи бездіяльністю відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду
Відповідно до ч.2 ст.19 конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.14.1.121 п.14.1 ст.14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПК України.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПК України встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: - утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; - установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу; - установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); - внесена контролюючим органом до Реєстру.
Згідно з п.п. 6, 7 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 р. №440, контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру на підставі поданих документів в разі, коли організація відповідає вимогам, встановленим пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України.
Для включення до реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
Відповідно до п.8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості.
Рішення за формою згідно з додатком 2 готується у двох примірниках - перший надається неприбутковій установі або організації, а другий залишається в органі державної податкової служби.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що жодного рішення, визначеного п.8 Порядку №440. відповідачем прийнято не було. Ця обставина підтверджується і самим відповідачем у листі №5462/02-32-50-05 від 09.07.2019.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо не включення позивача в реєстр неприбуткових установ та організацій у відповідності до положень Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 р. №440.
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист відповідача від 23.11.2018 №4599/02-32-10-06-15 не можна розглядати в якості мотивованого рішення в розумінні положень Порядку №440.
Апеляційний суд зазначає, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17, від 14 серпня 2019 року у справі №0640/4434/18, від 12 вересня 2019 року у справі №0640/4248/18.
Щодо ефективності обраного судами попередніх інстанцій способу захисту, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії.
При цьому, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для його включення в реєстр неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку №440 та чи відсутні, передбачені законом підстави для відмови в задоволенні такого звернення.
При цьому, оцінка правомірності бездіяльності стосувалася лише тих мотивів, які наведено у листах відповідача. За таких обставин в суду першої інстанцій не було підстав для зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для зобов'язання відповідача включити позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до Порядку № 440 у суду відсутні, так як фактично відповідач не відмовив позивачу у наданні такого дозволу, а взагалі не розглянув по суті заяву останнього.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав як зобов'язазання відповідача повторно розглянути реєстраційну заяву Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» форми 1-РН від 07.12.2018 року та прийняти рішення за наслідками розгляду вказаної заяви.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 грудня 2019 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.