Справа № 753/18596/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лужецька О.Р.
18 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, третя особа - Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, третя особа - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.10.2019 відмовлено позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. Адміністративний позов залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків протягом десяти днів.
28.10.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява від 25.10.2019 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій він посилається на ч. 2 ст. 122 КАС України та на те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо 15.05.2019.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 09.04.2016. На вимогу ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій останній посилається на ч. 2 ст. 122 КАС України та на те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише 15.05.2019, тобто, на переконання позивача, шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом, повинен обраховуватись саме з цієї дати. (а.с. 14-15)
Суд першої інстанції, застосовуючи положення ч. 2 ст. 123 КАС України та повертаючи позовну заяву, вказав, що позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення, яка оскаржується, згідно з ст. ст.287-289 КУпАП та встановлюють приписи вказаних статей 10 денний строк для оскарження вказаних постанов, з огляду на що, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві від 25.10.2019 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду слід визнати неповажними.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (ч. 3 ст. 122 КАС України)
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України)
Колегія суддів враховує та підтримує висновок суду першої інстанції про встановлення законодавством 10 денного строку на оскарження постанов даної категорії спорів та необхідність їх дотримання особами, які мають намір оскаржити такі в судовому порядку.
При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду, матеріали справи повинні беззаперечно вказувати на те, що особа знала/повинна була знати про наявність такого рішення щодо неї та бути обізнаною з її змістом.
Слід звернути увагу на те, що позивач стверджує, що не був обізнаний з притягненням його до адміністративної відповідальності та прийняття постанови щодо нього, а дізнався про її існування лише 15.05.2019, з відповідей на запити про надання інформації. Отже, з урахуванням відсутності в матеріалах справи інформації про надсилання відповідачем копії постанови, 10 денний строк на звернення до суду з даними вимогами можливо обраховувати з дати ознайомлення позивача з наявністю такої постанови, а у даному випадку, позивач вказує на 15.05.2019.
У свою чергу, позов до Дарницького районного суду м. Києва позивачем засобами поштового зв'язку подано 18.09.2019, а отримано судом 23.09.2019 (а.с. 1, 5), тобто, ОСОБА_1 було подано позов через понад 3 місяці після того, як він дізнався про наявність постанови поліцейського, а тому, позивачем пропущено 10 денний строк на звернення до суду з даними позовними вимогами, з урахуванням того, що позивач сам вказує на те, що про її існування йому стало відомо 15.05.2019. Інших належних обставин, що вказують на поважність причин пропуску строку на звернення до суду не вбачається.
Слід зазначити, що інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого 10 денного строку на звернення до суду, при цьому, вказуючи про ознайомлення з оскаржуваною постановою датованою 2016 роком, саме 15.05.2019, позивач звернувся до суду лише у вересні 2019 року, з огляду на що, про наявність поважності причин такого пропуску позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 243, 315, 320, 321, 322 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко