ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2019 року м. Київ № 640/24103/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві
про визнання дій неправомірними та скасування постанови ВП 560238716,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 06.11.2019р. ВП № 560238716.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до положень п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,0 грн.
За таких умов позивачу в даному випадку необхідно сплатити судовий збір на суму 1921, 00 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Водночас, позивачем подано клопотання, у якому просить суд звільнити його від сплати судового збору, з огляду на майновий стан заявника та неможливість сплати судового збору.
Розглянувши дане клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
При цьому, згідно із положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 року у справі № К/9901/854/17.
Таким чином у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а позовна заява підлягає залишенню без руху.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додано незавірену у встановленому порядку копію документа, а саме: доказ направлення копії позовної заяви відповідачу, копія листа управління, що виключає можливість використання його як доказу у справі.
За таких умов позовна заява підлягає залишенню без руху.
Також згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В той же час позивачем всупереч вищевикладених вимог не надано до суду підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору в розмірі 1921, 00 грн., сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету, а також належних чином завірених додатків до позовної заяви, та власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Залишити позовну заяву позивача без руху.
3. Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська