ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
17 грудня 2019 року м. Київ № 640/24895/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ» про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ»
заінтересовані сторони:
відповідач: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу
Головкіна Яна Вікторівна
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна
компанія»
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони всім суб'єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності, права іпотеки та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, поділу та/або об'єднання нерухомого майна та інше) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, окрім, як за заявою/зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (код ЄДРПОУ 41090620), щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 156523380000: нерухоме майно загальною площею 112 853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ТОВ «Файненс Компані» має намір звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни (Відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про:
- визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни № 47499623 від 25.06.2019 14:54:59 про припинення іпотеки;
- визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни № 47499994 від 25.06.2019 15:02:56 про припинення обтяження (далі також - «Рішення державного реєстратора» або «Оскаржувані рішення»).
За посиланням заявника, існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень, оскільки вони були вчинені за наявності прямих судових заборон, а також на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили.
Зокрема, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2015р. у справі № 826/24013/15 заборонено територіальним органам Міністерства юстиції України та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна (будівлі та споруди) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 156523380000) загальною площею 112853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5 (далі зазначено опис об'єкта нерухомого майна).
Також у відповідності до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2016 р. у справі № 755/15461/16-к заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна загальною площею 112853.4 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 156523380000.
На думку заявника, з наведеного вбачається, що станом на дату прийняття нотаріусом Головкіною Я.В. оскаржуваних рішень, діяли два судових рішення, якими було встановлені судові заборони на вчинення реєстраційних дій щодо Об'єкту нерухомості. Проте, не дивлячись на наявність таких заборон, нотаріусом Головкіною Я.В. було прийнято оскаржувані рішення, та, відповідно, проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяження за Іпотечним договором, що прямо суперечить положенням ст.ст. 24, 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», що, на думку позивача є прикладом очевидної протиправних дій.
Крім того, як зазначає позивач, підставою прийняття Оскаржуваних рішень була ухвала Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 року у справі №910/19276/16. Проте, реєстраційні дії щодо припинення іпотеки та обтяження були здійснені на наступний день (ввечері) після прийняття відповідної ухвали. При цьому, позивач вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 року у справі №910/19276/16 не була такою, що набрала законної сили.
Розглянувши подану заяву та додані на її обґрунтування документи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У відповідності до приписів частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 червня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.
Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) (N 17056/06) Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попереднім або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа «Меркіка та інші пороти Мальти»).
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Із матеріалів доданих до заяви вбачається, що під час здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 82 від 17.01.2019 року про затвердження умов продажу активів AT «Дельта Банк». Також даним рішенням продавався пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, в тому числі активи ПАТ «Дельта Банк», до яких належало і право вимоги за договорами:
- кредитний договір № 3.3 ДС/11/2012-KJIT від 30.07.2010 p., між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором було ПАТ «Дельта Банк», та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай»;
- іпотечний договір № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ з усіма додатками, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубніковою І.О., зареєстрований в реєстрі за № 2206, між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за іпотечним договором було ПАТ «Дельта Банк», та ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія»;
22.04.2019 р. між ПАТ «Дельта Банк» (Банк) та ТОВ «Файненс Компані» (Новий кредитор) було укладено Договір № 1351/К про відступлення права вимоги, у відповідності до п. 1 якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/ або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи, права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з Додатком № 1 до Договору відступлення прав вимоги Банк відступив Новому кредиторові права вимоги за наступними договорами:
- кредитний договір № З.ЗДС/11/2012-KJIT від 30.07.2010 p., між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором було ПАТ «Дельта Банк», та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай»;
- іпотечний договір № 25/ДС/35/101/2010-КЛТ з усіма додатками, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубніковою І.О., зареєстрований в реєстрі за № 2206, між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за іпотечним договором було ПАТ «Дельта Банк», та ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія»;
Отже, ТОВ «Файненс Компані» є кредитором за Кредитним договором № З.ЗДС/11/2012-KJIT від 30.07.2010р. та іпотекодержателем за Іпотечним договором №25/ДС/35/101/2010-КЛТ від 30.07.2010p., предметом іпотеки за яким є Нежитлові приміщення загальною площею 112 853,4 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 156523380000.
Судом встановлено, що у відповідності до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2016р. у справі № 755/15461/16-к заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна загальною площею 112853.4 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 156523380000.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказана заборона у справі № 755/15461/16-к була скасована ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року.
Проте, суд зазначає, що на час вчинення реєстраційних дій № 47499623 від 25.06.2019 та № 47499994 від 25.06.2019 заборона була чинною та діяла.
Тобто, з наведеного вбачається, що станом на дату прийняття нотаріусом Головкіною Я.В. Оскаржуваних рішень, діяло судове рішення у справі № 755/15461/16-к, яким було встановлено судову заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо Об'єкту нерухомості.
Проте, не дивлячись на наявність такої заборони, нотаріусом Головкіною Я.В. було прийнято Оскаржувані рішення, та відповідно, проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяження за Іпотечним договором, що прямо суперечить положенням ст.ст. 24, 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».
Водночас, суд вважає необґрунтованим посилання позивача також на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2015 у справі № 826/24013/15, оскільки нею було заборонено територіальним органам Міністерства юстиції України та нотаріусам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна (будівлі та споруди) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 156523380000) загальною площею 112853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5 - до вирішення справи по суті.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2016, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017, позов у справі № 826/24013/15 задоволено частково.
Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборона згідно ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2015 у справі № 826/24013/15 припинила свою дію з 13.03.2017р. та не була чинною станом на момент вчинення реєстраційних дій № 47499623 від 25.06.2019 та № 47499994 від 25.06.2019.
Судом також встановлено, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень № 171640746, щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 156523380000 (нерухоме майно загальною площею 112 853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5) рішення Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни № 47499623 від 25.06.2019 14:54:59 про припинення іпотеки та № 47499994 від 25.06.2019 15:02:56 про припинення обтяження прийняті на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 24.06.2019р. у справі № 910/19276/16.
Вказаною ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2019р. у справі № 910/19276/16 позов задоволено. Визнано недійсним Іпотечний договір № 25ДС/35/I01/2010-КЛТ від 30.07.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (ідентифікаційний код 21666051) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" (ідентифікаційний код 32203226), посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. за реєстровим номером 2206. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (ідентифікаційний код 2166605) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 1441, в частині, що стосується передачі (відступлення) прав Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" за Іпотечним договором № 25ДС/35/І01/2010-КЛТ від 30.07.2010, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія", посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. за реєстровим номером 2206. Скасовано запис про іпотеку за номером 2484755 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер іпотеки: 10093312, дата та час: 30.07.2010, 15:27:29), вчинений 30.07.2010 о 15:27:29 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. щодо об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер: 156523380000, адреса: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5). Скасовано запис про обтяження за номером 2484722 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження: 10092982, дата та час: 30.07.2010, 15:04:05), вчинений 30.07.2010 о 15:04:05 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. щодо об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер: 156523380000, адреса: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5).
Отже, реєстраційні дії 25.06.2019р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною були вчинені на наступний день після прийняття ухвали господарського суду міста Києва у справі № 910/19276/16 - 24.06.2019р.
В той же час, згідно ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Частиною 1 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Таким чином, позивачем обґрунтовано висунуто припущення, що реєстраційні дії № 47499623 від 25.06.2019 та № 47499994 від 25.06.2019 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною вчинені на підставі судового рішення, у даному випадку ухвали суду, що не набрала законної сили.
Крім того, позивачем звертає увагу суду на те, що в силу приписів ч.3 ст. 258 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності очевидних ознак протиправності Оскаржуваних рішень державного реєстратора № 47499623 від 25.06.2019, № 47499994 від 25.06.2019 та порушення прав законного іпотекодержателя ТОВ «Файненс Компані».
В той же час суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, а вжиття вказаного заходу забезпечення позову до завершення розгляду справи по суті не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження та захист існуючого становища, інтересів та прав Позивача до розгляду справи по суті.
На думку суду невжиття таких заходів суттєво може ускладнити рішення у даній справі, може істотно ускладнити виконання рішення у цій справі у разі задоволення позову або приведення правовідносин у попередній стан із необхідністю витрачення значних матеріальних ресурсів та спрямований на захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, визначений позивачем засіб забезпечення адміністративного позову.
Крім того, вирішуючи подану заяву судом було досліджено питання підсудності даного майбутнього спору.
У даному випадку позов обґрунтовано незаконністю дій відповідача як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, з тих підстав, що Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна не мала повноважень щодо вчинення реєстраційних дій № 47499623 від 25.06.2019 та № 47499994 від 25.06.2019, оскільки існувала судова заборона у відповідності до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2016р. у справі № 755/15461/16-к, а ухвала господарського суду міста Києва від 24.06.2019р. у справі № 910/19276/16 не набрала законної сили.
Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 04.04.2018р. у справі № 826/9928/15 та від 16.05.2018р. у справі № 826/4460/17, суд приходить до висновку, що обставини виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди в даному випадку не є підставою для звернення до адміністративного суду у даній справі, тому даний спір має ознаки публічно-правового.
Суд вважає недоречним застосування у даному випадку постанови Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16, який, закриваючи провадження в адміністративній справі, мотивував своє рішення тим, що спірні правовідносини у ній пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди.
У даному випадку спірні правовідносини не містять доводів стосовно невиконання умов цивільно-правової угоди, питання про визнання права на предмет іпотеки позивач перед судом не порушується і своїх вимог цими обставинами позивача не обґрунтовує.
Тобто у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни, яка у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе відчуження об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 156523380000 загальною площею 112 853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5, що може вплинути на майнові інтереси не лише позивача, а й інших осіб, у разі їх набуття права власності на вказане нерухоме майно.
Отже, заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Вид забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору відповідає положенням ч. 1 ст. 151 КАС України, а тому є законним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову у наведений спосіб ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє вчинення зазначених дій з відчуження об'єкта нерухомого майна до вирішення спору у даній справі.
Водночас, суд вважає, що в даному випадку права відповідача та третьої особи не порушуються з підстав того, що останні не позбавлені можливості провести можливе відчуження майна пізніше, а права позивача будуть захищені, що відповідає дотриманню балансу інтересів сторін.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем були надані належні та переконливі докази того, що невжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову у визначений ним спосіб може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, заходи забезпечення позову, про які у своїй заяві просить заявник, відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони всім суб'єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності, права іпотеки та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, поділу та/або об'єднання нерухомого майна та інше) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 156523380000: нерухоме майно загальною площею 112 853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5 - до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами розгляду адміністративної справи по суті, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Iрланді1» (Заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» (заява № 21948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп-2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своє суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову.
Крім цього, за приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні ст. 156 КАС України.
За змістом частини 1 статті 12 Закону "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи що позивачем у даній справі й відповідно - стягувачем, не є суб'єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном 3 роки.
Керуючись статтями 150-154, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ» про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити повністю.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони всім суб'єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності, права іпотеки та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, поділу та/або об'єднання нерухомого майна та інше) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 156523380000: нерухоме майно загальною площею 112 853,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 5.
3. Ухвалу направити особам, які беруть участь у справі.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ»
(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 10, нежиле приміщення 60, літера «А», код ЄДРПОУ - 41090620)
Боржник: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 115, кв. 1)
Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 17 грудня 2022 року.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
Повідомити заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ», що відповідно до ч.2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Попередити заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕНС КОМПАНІ», що відповідно до ч.8 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Патратій