ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 грудня 2019 року № 640/20446/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» (далі також - ТОВ «ЕМ БІ ГРУП», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0454731213 від 03 червня 2019 року, №0689821213 від 19 серпня 2019 року, №0689831213 від 19 серпня 2019 року, №011338411 від 09 жовтня 2019 року, що складені Головним управлінням ДФС у місті Києві відносно ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37634806);
визнати протиправним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу №10601-10 від 13 вересня 2019 року, що складене Головним управлінням ДПС у місті Києві відносно ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37634806);
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №10601-10 від 13 вересня 2019 року, що складена Головним управлінням ДПС у місті Києві відносно TOB «EM БІ ГРУП» (код ЄДРПОУ 37634806).
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій контролюючого органу з винесення спірних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв'язку із тим, що суми грошових зобов'язання є неузгодженими через оскарження в судовому порядку раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими товариству визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 06 листопада 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені податковим законодавством.
ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» надано відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на заявлених позовних вимогах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Головним управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві) було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код 37634806) податкового, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2018 року, за наслідками якої складено акт від 21 січня 2019 року №27/26-15-14-02-05/37634806.
На підставі висновків акту перевірки від 21 січня 2019 року №27/26-15-14-02-05/37634806 відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року:
- № 00001671402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 1 246 497, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 016 477, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 230 020, 00 грн.;
- № 00001691402, яким встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 26 479 753, 00 грн.;
- № 00001661402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 475 288, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 380 230, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 95 058, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 14 лютого 2019 року позивач звернувся 28 лютого 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києві із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання їх протиправними та скасування.
Ухвалою суду від 19 червня 2019 року у справі № 640/3478/19 було відкрито провадження за вказаною вище позовною заявою.
Водночас, за результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код 37634806), оформленої актом №10412/26-15-12-13-20 від 10 травня 2019 року, відповідачем було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки №10412/26-15-12-13-20 від 10 травня 2019 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213, яким позивача за затримку на 44, 44, 42, 42 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 474 532, 80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 94 906, 56 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
За результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код 37634806), оформленої актом №18747/26-15-12-13-20 від 22 липня 2019 року відповідачем було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки №18747/26-15-12-13-20 від 22 липня 2019 року контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення рішення від 19 серпня 2019 року:
- № 0689821213, яким позивача за затримку на 55, 46, 45 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 155 305, 50 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 31 061, 10 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- № 0689831213, яким позивача за затримку на 30, 28, 28, 28, 28, 28, 25, 23 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 1 045 172, 20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 104 517, 22 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Також, за результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код 37634806), оформленої актом №2040/26-15-04-11-13 від 12 вересня 2019 року відповідачем було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки № 2040/26-15-04-11-13 від 12 вересня 2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року №011338411, яким позивача за затримку на 60, 54, 38, 38 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 646 269, 20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 92 853, 84 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з зазначеним, відповідачем 13 вересня 2019 року було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу форми «Ю» №10601-10, якою сума заборгованості позивача визначена на рівні 243 329, 60 грн. (основний платіж - 107 751, 28 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 135 578, 32 грн.).
Також, 13 вересня 2019 року контролюючим органом було прийнято рішення № 10601-10 про опис майна ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» у податкову заставу.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Положеннями статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, прийняте ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №00001661402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 475 288, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 380 230, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 95 058, 00 грн. було оскаржено платником податків до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Позовна заява ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» про визнання протиправними та скасування прийнятих ГУ ДФС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2019 року №№00001671402, 00001691402, 00001661402 подана 28 лютого 2019 року (т. 1 а.с. 83).
Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалою суду від 12 березня 2019 року по справі №640/3478/19 позовну заяву ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19 червня 2019 року по справі №640/3478/19 прийнято позовну заяву ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому, за правилами ч. 3 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що починаючи з 28 лютого 2019 року (день подачі позовної заяви) грошове зобов'язання, визначене відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 14 лютого 2019 року №00001661402 вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 2 частини 9 розділу IV Порядку організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року № 751/28881 (далі також - Порядок № 422), інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті).
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в інтегрованій картці платника (далі також - ІКП) відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу VII Порядку № 422, визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв'язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України).
За правилами п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За правилами п. 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як було зазначено вище, за наслідками проведення камеральних перевірок, які мали місце 10 травня 2019 року, 22 липня 2019 року та 12 вересня 2019 року, ГУ ДФС у м. Києві прийшло до висновків про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
Так, на підставі висновків акту перевірки №10412/26-15-12-13-20 від 10 травня 2019 року контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213, яким позивача за затримку на 44, 44, 42, 42 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 474 532, 80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 94 906, 56 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213 прийнято внаслідок не сплати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомлення-рішеннях від 14 лютого 2019 року №00001661402 та №00001681402.
Між тим, як встановлено вище, сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 14 лютого 2019 року №00001661402 починаючи з 28 лютого 2019 року є неузгодженою в силу п. 56.18 статті 56 ПК України, а відтак для платника податків не почався перебіг строку для його сплати, визначений п. 57.3 статті 57 ПК України.
Суд не погоджується із твердженнями відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, що тільки після отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі №640/3478/19, внесення даної інформації до підсистеми АІС «Суди» ІС «Податковий блок», нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення, оскільки сума податків є неузгодженою саме з 28 лютого 2019 року.
Несвоєчасне внесення інформації до відповідних баз Державної фіскальної служби України, що мало місце з огляду на встановлені вище судом обставини необхідності обрахунку строку неузгодженості податкових-повідомлень рішень саме з дня звернення позивача до суду, не може мати наслідків у вигляді притягнення платника податку до відповідальності у вигляді штрафу.
Позивач, листом від 21 травня 2019 року № 188 повідомив ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, зокрема, про те, що податкові повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №00001671402, №00001691402, №00001661402 оскаржені в судовому порядку, тобто платником податків було вжито необхідні та достатні заходи щодо повідомлення податкового органу про початок процедури судового оскарження вказаних вище рішень.
Тому, податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213 не ґрунтується на нормах податкового законодавства, є безпідставним в частині застосування до ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» відповідальності у вигляді штрафу за затримку сплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 14 лютого 2019 року №00001661402.
У той же час, суду не надано відомостей про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №00001681402 чи добровільної сплати визначених ним сум, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213 в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 126, 92 грн. (20% від суми 634,60 грн.) є правомірним та скасуванню не підлягає.
Таким чином, протиправним та таким, що підлягає скасуванню є податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213 лише в частині застосування до ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» штрафу у розмірі 94 169, 64 грн.
За результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код 37634806), оформленої актом №18747/26-15-12-13-20 від 22 липня 2019 року відповідачем було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки №18747/26-15-12-13-20 від 22 липня 2019 року контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення рішення від 19 серпня 2019 року:
- № 0689821213, яким позивача за затримку на 55, 46, 45 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 155 305, 50 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 31 061, 10 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
- № 0689831213, яким позивача за затримку на 30, 28, 28, 28, 28, 28, 25, 23 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 1 045 172, 20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 104 517, 22 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Згідно з розрахунків штрафних санкцій, податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2019 року №0689821213 та №0689831213 прийняті внаслідок не сплати грошових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 18 квітня 2019 року, 17 травня 2019 року та визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 03 червня 2019 року №0454731213, № 0454701213.
Також, за результатами камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» (код 37634806), оформленої актом №2040/26-15-04-11-13 від 12 вересня 2019 року відповідачем було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки №2040/26-15-04-11-13 від 12 вересня 2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року №011338411, яким позивача за затримку на 60, 54, 38, 38 календарних днів сплати грошових зобов'язань у розмірі 646 269, 20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 92 853, 84 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року №011338411 прийнято внаслідок не сплати грошових зобов'язань самостійно визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 19 червня 2019 року та визначених контролюючим органом у податковому повідомлені-рішенні 03 червня 2019 року №0454731213.
Суд зазначає, що під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховано той факт, що в ІКП відображено нарахування сум по податковим повідомленням-рішенням від 14 лютого 2019 року №№00001671402, 00001691402, 00001661402 щодо яких розпочато процедуру судового оскарження, в результаті чого до внесення інформації про відкриття провадження у справі №640/3478/19 такому платнику податків збільшено суму недоїмки, що спричинило подальше погашення грошових зобов'язань згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного товариством.
З наявних в матеріалах справи платіжних доручень (т. 1 а.с. 172-184) вбачається, що позивачем було сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання з податку на додатну вартість у податкових деклараціях від 18 квітня 2019 року, 17 травня 2019 року, 19 червня 2019 року.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2019 року №0689821213, яким до позивача застосовано штраф внаслідок не сплати грошових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, які фактично були сплачені, проте їх зарахування було здійснено за правилами п. 87.9 статті 87 ПК України підлягає скасуванню.
Враховуючи відсутність у позивача заборгованості по сплаті самостійно визначених грошових зобов'язань, сплату визначеної у рішенні від 03 червня 2019 року №0454701213 суми грошового зобов'язання у розмірі 3 030, 80 грн. (т.1 а.с. 108) та встановлену судом часткову протиправність податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213, спірне податкове повідомлення-рішення також підлягає частковому скасуванню, а саме в частині застосування штрафу у розмірі 104 201, 45 грн.
Аналогічним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року №011338411, оскільки висновки, на підставі яких воно було прийнято, не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.
Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податкового боргу.
За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані податкова вимога та рішення прийняті у зв'язку із несплатою позивачем сум грошових зобов'язань, визначених контролюючи органом у податкових повідомленнях-рішеннях та самостійно визначених у податкових деклараціях.
Згідно із пп. 89.1.2 п. 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до п. 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
За правилами п. 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що оскільки на момент прийняття спірної податкової вимоги, сума грошового зобов'язання, визначеного контролюючим у тому числі у податковому повідомленні-рішенні від 14 лютого 2019 року не була узгодженою в силу положень п. 56.18 статті 56 ПК України, у відповідача були відсутні праві підстави для направлення такої вимоги платнику податків.
Тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №10601-10 від 13 вересня 2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки вище встановлено відсутність у позивача податкового боргу і неправомірність надіслання податкової вимоги, суд вважає, що прийняття рішення про опис майна у податкову заставу не узгоджується із нормами статті 89 ПК України, що вказує на протиправність рішення про опис майна у податкову заставу №10601-10 від 13 вересня 2019 року.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною 2 якої визначено, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ухвалою від 06 листопада 2019 року суд зобов'язував відповідача надати належним чином засвідчені копії оскаржуваних рішень, які є предметом розгляду даної справи, а також всі наявні документи, що стали підставою для їх прийняття, у тому числі але не виключно, відомості про наявність у платника податків, станом на час проведення камеральних перевірок не сплачених у визначені податкових законодавством строки узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Між тим, відповідачем на підтвердження обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог не було надано суду жодних належних доказів та не виконано ухвалу суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове не підтвердження відповідачем допустимими доказами наявності у ТОВ «ЕМ БІ ГРУП» узгоджених сум грошових зобов'язань, не сплачених платником податків, у визначені ПК України строки , як наслідок, протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи та рішення частково не можуть вважатись такими, що прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних дій та рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 10 414, 38 грн., стягується на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» (01051, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 13, літера «А», офіс 126 Д; код ЄДРПОУ 37634806) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 09 жовтня 2019 року №011338411 та 19 серпня 2019 року №0689821213, що складені відносно товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП».
Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» штрафу у розмірі 94 169, 64 грн. (дев'яносто чотири тисячі сто шістдесят дев'ять гривень шістдесят чотири копійки).
Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року №0454731213 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» штрафу у розмірі 104 201, 45 грн. (сто чотири тисячі двісті одна гривня сорок п'ять копійок).
Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №10601-10 від 13 вересня 2019 року, що складене Головним управлінням ДПС у місті Києві відносно товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП».
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 10601-10 від 13 вересня 2019 року, що складена Головним управлінням ДПС у місті Києві відносно товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП».
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ БІ ГРУП» понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 414, 38 грн. (десять тисяч чотириста чотирнадцять гривень тридцять вісім копійок).
Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк