Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 грудня 2019 р. № 520/11448/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМИКС" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛМИКС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ОЛМИКС") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (відповідач, ДПС України, контролюючий орган), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.07.2019 № 1217696/42135912 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України;
- зареєструвати податкову накладну №46 складену ТОВ "ОЛМИКС" 16.05.2019 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 6861,42грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛМИКС" за результатами фінансово-господарської діяльності була складена податкова накладна №46 від 16.05.2019 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 6861,42 грн. Вказана податкова накладна була надіслана до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області для розгляду комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
За результатами розгляду 12.06.2019 ТОВ "ОЛМИКС" отримало повідомлення (квитанцію) про зупинення реєстрації податкової накладної. У зв'язку із цим, позивачем 02.07.2019 до контролюючого органу було надіслано пояснення та копії документів, які підтверджують походження проданого ним товару ПП "БУДІВЕЛЬНИК-РАН" та безпосередньо факт цього продажу.
Комісією ГУДФС у Харківській області за результатами розгляду наданих пояснень прийнято рішення від 05.07.2019 про реєстрацію податкової накладної: згідно даних, розміщених у Електронному кабінеті платника податків податкова накладна має статус " 1" - зареєстровано.
Надалі, рішення про реєстрацію податкової накладної було надіслано до комісії центрального рівня. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України прийнято рішення від 10.07.2019, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної та скасовано рішення комісії регіонального рівня про її реєстрацію: згідно даних Електронного кабінету платника податків податкова накладна має статус "2" - відмовлено в реєстрації.
Вважаючи зазначене рішення контролюючого органу незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із відповідною позовною заявою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 р. Державною податковою службою України відзиву на позовну заяву до суду надано не було.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
ТОВ "ОЛМИКС" (код ЄДРПОУ 42135912) є юридичною особою, яка провадить свою підприємницьку діяльність відповідно до Статуту (а.с. 8) та є платником податку на додану вартість.
Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.
ТОВ "ОЛМИКС" згідно договору оренди частини нежитлового приміщення від 31.08.2018р. та акту приймання-передачі від 01.09.2018 р. з ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. 2393016957) орендує нежитлове приміщення загальною площею 136,0 кв.м. та три транспортних морських контейнера (а.с. 11-13).
Позивач направив для реєстрації податкову накладну № 46 від 16.05.2019 р. на загальну суму з урахуванням ПДВ 6861,42 грн., реєстраційний номер документу: 9124101299 (а.с.9).
Однак, реєстрація документів була зупинена на підставі п. 206.16 ст. 201 Податкового кодексу України та позивачу запропоновано було надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.10).
Пояснення, разом з первинними документами що підтверджують реальність здійснення господарської операції, надіслані контролюючому органу (а.с.26-40). Контролюючий орган виніс рішення № 1217696/42135912 від 10.07.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від 16.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі того, що платником податків не надано документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 42).
Вважаючи рішення № 1217696/42135912 від 10.07.2019 р. протиправним, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.
Як вбачається із матеріалів справи реєстрація податкової накладної від 16.05.2019 р. № 46 була зупинена на підставі п.п.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" (а.с. 61). Таким чином, суд наголошує на тому, що квитанція, яка була подана до суду, не містить (чітко не виокремлено) передбаченого п.п.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХЦЕНТР НТК" (продавець) та ТОВ "ОЛМИКС" було укладено договір постачання № ТХ 0309/18 від 03.09.2018 р., відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору. Згідно із п. 1.2 найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю і загальна вартість Товару узгоджується Сторонами в усній або будь-якій іншій зручній для Сторін формі (з використанням електронних засобів зв'язку, телефону, факсу тощо) та вказуються у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору (а.с. 16).
Відповідно до рахунку фактури №0911/1 від 09 листопада 2018 року, продавцем поставлявся товар - змішувачі кухонні та лійки для душу на загальну суму з урахуванням ПДВ - 2278199,88 грн. (а.с. 18).
Факт купівлі-продажу товару підтверджується копіями наступних документів: видатковою накладною № 1411 від 14.11.2018 року на суму з урахуванням ПДВ - 2278199,88 грн.; ТТН № Р1411 від 14.11.2018 року, платіжним дорученням № 18 від 30.11.2018 року на суму 456974,00 грн., платіжним дорученням №12516 від 16.05.2019 року на суму 6861,42 грн., видатковою накладною № 46 від 17.05.2019 року на суму з урахуванням ПДВ - 6861,42 грн., довіреністю № 377 від 17.05.2019 року (а.с.19-24).
Усі документи, на які посилався ТОВ "ОЛМИКС" у своєму поясненні, були додані до нього та надані разом з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 1 від 02 липня 2019 року.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:
D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як убачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Слід зазначити, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної № 46 від 16 травня 2019 року, як зазначено в квитанції № 9124101299 від 12 червня 2019 року зупинено через те, що вона не відповідає вимогам на підставі пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 визначено критерії ризиковості платника податку, а саме відповідно до пп.1.6 п. 1, платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податків є вичерпним переліком, який не може бути збільшений контролюючим органом без встановлених на те законом підстав.
Як встановлено судом, в отриманій квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не наведено жодного з під критеріїв п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, якій би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної.
Відповідачем лише запропоновано "надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН", але жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. по справі № 822/181/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
У п.14 Порядку № 117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
За п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Пунктом 21 Порядку №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 16.05.2019 № 46, відповідно до оскаржуваного рішення № 1217696/42135912 від 10.07.2019, є ненадання платником податку копій первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Суд зазначає, що цілком зрозумілим є те, що за різними господарськими операціями можуть складатися й різни первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.
Крім того, розрахункові документи позивачем надавалися разом з Повідомленням про надання пояснень №1 від 02 липня 2019 року та додані до матеріалів справи.
Однак, відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної.
В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкову накладну від 16.05.2019 р. № 46 на суму ПДВ 1143,57 грн. носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином документами первинного бухгалтерського обліку.
Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «ТЕХЦЕНТР НТК» не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТЕХЦЕНТР НТК», та на те, що такі документи надавались разом із повідомленням та надані до суду, відповідач не мав правових підстав для відмови ТОВ “ОЛМИКС” у реєстрації податкової накладної від 16.05.2019 р. № 46.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення від 10.07.2019 № 1217696/42135912 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України.
Щодо позовної вимоги про реєстрацію податкової накладної №46 складену ТОВ "ОЛМИКС" 16.05.2019 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 6861,42грн., суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За приписами ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати відповідача вчинити необхідні дії з метою відновлення прав , свобод чи інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 р., (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
За приписами ч. 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Враховуючи викладене зазначена позовна вимога підлягає задоволенню, а саме зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №46 складену ТОВ "ОЛМИКС" 16.05.2019 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 6861,42 грн.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМИКС" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 10.07.2019 № 1217696/42135912 комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної податкової служби України.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №46 складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛМИКС" 16.05.2019 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 6861,42 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 42 копійки).
Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМИКС" (вул. Соборна, буд. 1/4, село Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441, код ЄДРПОУ 42135912) суму сплаченого судового збору в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18 грудня 2019 року.
Суддя Бадюков Ю.В.