Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 грудня 2019 р. № 520/12132/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/12132/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 83 від 01.10.2019 щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 % місячної (чинної) заробітної плати, вказаної у довідці Харківської торгово - промислової палати № 63.03-13 від 23.09.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити, починаючи з 1 вересня 2018 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 - пенсії, за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", нарахувати її та виплачувати у розмірі 90 % усіх складових місячної (чинної) заробітної плати в розмірі 46073,54 грн, яку вказано у довідці Харківської торгово - промислової палати № 63.03-13 від 23.09.2019 без обмеження розміру виплати нарахованої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 1 вересня 2018 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 83 від 01.10.2019 про відмову у проведенні перерахунку є протиправним. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
28.11.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він зазначив, що заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відмовляючи в здійсненні перерахунку пенсії позивача, управління діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком в розмірі 90% від заробітної плати.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2016 по справі № 640/6745/16-а визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 % місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 30.03.2016 № 18-218 вих.16; скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова № 95 від 12.04.2016 щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити, починаючи з 1 січня 2016 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, нарахувати її у розмірі90 % місячної (чинної) заробітної плати, яку вказано у довідці прокуратури Луганської області від 30.03.2016 № 18-218 вих 16, без обмеження максимального розміру пенсії; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою нею та перерахованою пенсією за період з 1 січня 2016 року.
Листом № 18-22502-19 від 18.09.2019 прокуратура Луганської області повідомила позивача про те, що середній розмір заробітної плати начальників управлінь прокуратури Луганської області у жовтні 2017 року становив 42796,56 грн і складався з наступних складових: посадовий оклад - 7930,00 грн; надбавка за класний чин - нарахована у розмірі визначеному у додатку 8 постанови № 505 в залежності від присвоєного класного чину; розмір надбавки за класний чин "старший радник юстиції" становив 2400,00 грн; щомісячна надбавка за вислугу років - нарахована у розмірі, визначеному частиною7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" в залежності від стажу роботи; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - у розмірі 95 % посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років; премія - у розмірі 70 відсотків місячної заробітної плати працівника. Зазначені складові нараховані пропорційно до відпрацьованого часу. Крім того, відповідно до статей 82, 83 Закону України "Про прокуратуру" прокурору надається допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора, в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. У жовтні 2017 року означені нарахування начальникам управлінь прокуратури області не здійснювались.
В довідці Харківської торгово - промислової палати № 63.03-13 від 23.09.2019 зазначено, що заробітна плата начальника управління прокуратури Луганської області з класним чином "старший радник юстиції" та стажем роботи понад 30 років у жовтні 2017 року складала б 46072,00 грн за умови повністю відпрацьованого місяця, що включає в себе наступні складові заробітної плати: посадовий оклад - 7930,00 грн; надбавка за класний чин "старший радник юстиції" - 2400,00 грн; щомісячна надбавка за вислугу років (45% посадового окладу) - 3568,00 грн; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - у розмірі 95 % посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років - 13203,00 грн; премія у розмірі 70 % місячної заробітної плати працівника - 18971,00 грн.
У зв'язку із підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, 24.09.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з її 90 % від суми місячної заробітної плати (з урахуванням всіх її складових), яку вказано в довідці - розрахунку Харківської торгово - промислової палати від 23.09.2019, з вересня 2018 року без обмеження максимального розміру пенсії; виплатити різницю між отриманою та призначеною пенсією, починаючи з вересня 2018 року.
Рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 83 від 01.10.2019 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі того, що відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697 умови та порядок перерахунку призначених пенсії працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З матеріалів справи встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), згідно якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Обмежень максимального розміру пенсії норми Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001) не встановлюють.
Право позивача на перерахунок пенсії позивача виходячи з 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 01 березня 2016 року підтверджується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 по справі № 642/1698/16-а.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 у справі щодо права на пільги та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.
Таким чином, враховуючи, що позивачу призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати, не може бути зменшено.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991.
Приписи частин 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно із частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру" на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Положеннями частин 13 та 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014, який набрав чинності 15.07.2015 та які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.
Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.
Суд звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності 01.01.2015).
Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.
Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.
Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України", наведені вище обставини розцінюються судом як невиправдане втручання у право заявника.
Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини 1 статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи та статті 22 Конституції України, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 % від заробітку, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
При цьому, суд зауважує, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає право на такий перерахунок, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015, зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
На час призначення ОСОБА_1 пенсії, її пенсійне забезпечення включало наявність у неї права на отримання пенсії у розмірі 90 % без обмеження граничного розміру пенсії та заробітної плати, а також право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Також, за приписами Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001), граничний розмір пенсії, призначеної ОСОБА_1 обмежено не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 83 від 01.10.2019 щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 % місячної (чинної) заробітної плати.
Поряд з цим, щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при здійсненні перерахунку пенсії врахувати показники заробітної плати, вказані у довідці Харківської торгово - промислової палати № 63.03-13 від 23.09.2019, суд зазначає наступне.
Чинним законодавством України передбачено, що при перерахунку пенсії враховуються показники заробітної плати тієї установи, в якій працював пенсіонер.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 працювала саме в прокуратурі Луганської області, суд вважає, що і при здійсненні перерахунку пенсії має враховуватись показники заробітної плати вказаної установи.
Окремо суд зауважує, що Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" не надано торгово - промисловим палатам повноважень щодо видачі довідок працівникам прокуратури про заробітну плату для врахування при перерахунку пенсії.
Отже, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити, починаючи з 1 вересня 2018 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", нарахувати та виплатити в розмірі 90 % усіх складових місячної (чинної) заробітної плати, як вказані в листі прокуратури Луганської області № 18-22502-19 від 18.09.2019 без обмеження розміру виплати нарахованої пенсії.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 12, 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Враховуючи те, що судом встановлено право позивача на перерахунок пенсії з вересня 2018 року, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 1 вересня 2018 року.
Стосовно позовних вимог в частині проведення виплат перерахованої пенсії в майбутньому, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа № 21-445а13), від 06.10.2015 (провадження № 127/11720/14-а).
У рішенні Конституційного Суду України № 1-9/2015 від 13.05.2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 83 від 01.10.2019 щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 % місячної (чинної) заробітної плати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити, починаючи з 1 вересня 2018 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", нарахувати та виплатити в розмірі 90 % усіх складових місячної (чинної) заробітної плати, вказаних в листі прокуратури Луганської області № 18-22502-19 від 18.09.2019 без обмеження розміру виплати нарахованої пенсії, виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 1 вересня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко