Справа № 500/2054/19
12 грудня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Смик А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (надалі, позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що полягає у нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії по інвалідності на підставі частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 із застосуванням середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії позивача у 2017 році (обчисленого з середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, в розмірі 4482,35 грн.), починаючи з 1 січня 2018, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності на підставі частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою визначеною пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, із застосуванням середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії у 2017 році (обчисленого з середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, в розмірі 4482,35 грн.), починаючи з 1 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посилання відповідача у листі на необхідність застосування середньомісячного коефіцієнта заробітної плати за 2018 -2019 роки не ґрунтується на жодній нормі законодавства, яка б вказувала на необхідність змінювати середньомісячний коефіцієнт заробітної плати щоразу при проведенні перерахунку пенсії. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у своїй позовній заяві позивач просить суд зобов'язати управління провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року, але середньомісячний коефіцієнт, при розрахунку пенсії брати, станом на 01.10.2017, тобто пункт Зс1 за 2016, однак це є помилковим, оскільки це не передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що нормами чинного законодавства України передбачено лише зміну мінімальної заробітної плати, і при цьому всі інші складові формули для визначення розміру пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року залишаються незмінними.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 14.11.2019 о 12:00 год.
14.11.2019 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 12.12.2019 о 11:30 год.
12.12.2019 у відкритому судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити його повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позов.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження військової служби у відповідності до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отримання пенсії позивачем також підтверджується доданим до матеріалів справи пенсійним посвідченням НОМЕР_4.
ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 Управління соціального захисту населення Кременецької міської ради.
У відповідь на звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 13.08.2019 №509/К-11 повідомило позивача про те, що відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, обчислюється відповідно до цього закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Крім того, даним листом зазначено, що позивачу виплачується пенсія по третій групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС в період проходження військової служби згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також вказано, що оскільки середньомісячний коефіцієнт заробітної плати з 01.01.2018 та 01.01.2019 є меншим, ніж середньомісячний коефіцієнт заробітної плати з 01.01.2017 врахований для розрахунку пенсійної виплати, тому проводити перерахунок пенсії на даний час недоцільно. Одночасно, даним листом позивача повідомлено, що відповідно до ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, можуть бути оскаржені до вищестоящих органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.
Не погоджуючись із такими діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
У відповідності до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон України №796-XII), пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьої статті 59 Закону України №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону України №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Закон України №2148-VIІІ в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Тобто, Законом України №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме: 1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; 2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм, з 01 жовтня 2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону України №796-ХІІ з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Суд зазначає, що позивач, будучи призваним на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримавши у зв'язку з цим інвалідність, належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону України №796-ХІІ та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено: 1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; 2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019, тому суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає, що слід застосувати частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-XII (з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року), саме з 25.04.2019.
Згідно пункту 9-1 Постанови №1210 (пункт 9-1 в редакції, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп (мін) х 5/Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс 1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону №796) Постановою №851 внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "ст. 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Таким чином, пункт 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону №796 та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), суд дійшов висновку, що позивач отримав право на перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.
Щодо посилання позивача на те, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок його пенсії саме з 01.01.2018, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.
Отже, обмеження, встановлені частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби, втратили чинність з 25.04.2019.
Оскільки, положення частини третьої статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo статус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно частини третьої статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" саме з 25 квітня 2019 року.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
При цьому, при прийнятті рішення по суті, суд приймає до уваги доводи сторони відповідача проведення перерахунку пенсії є недоцільним, оскільки середньомісячний коефіцієнт заробітної плати з 01.01.2018 та 01.01.2019 є меншим, ніж середньомісячний коефіцієнт заробітної плати з 01.01.2017 врахований для розрахунку пенсійної виплати.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) провести ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
4.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2019 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.