справа№1.380.2019.005077
18 грудня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Сколівської міської ради Львівської області (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 09.04.2019 по 07.08.2019 в розмірі 109758 грн 64 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що її поновлено на роботі у Сколівській міській раді Львівської області рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення суду зокрема в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання. Позивачка вказує, що дане судове рішення виконано відповідачем несвоєчасно, у зв'язку з чим у неї виникло право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.04.2019 (наступного дня після ухвалення рішення суду) до 07.08.2019 (дати його фактичного виконання).
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 20.11.2019 за № 43313, в якому зазначає, що Сколівська міська рада може виплатити суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення виключно із вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів. Вважає, що відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
Ухвалою суду від 09.10.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 23.10.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Згідно з протоколом судового засідання від 0412.2019, суд повідомив, що рішення у справі буде прийняте у строк, передбачений щодо даної категорії справ.
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заяви по суті спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 позов ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача секретаря Сколівської міської ради Львівської області Дмитришин Надії Михайлівни , про визнання протиправним і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради Львівської області від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови м. Сколе від 27.06.2018 № 041-о «Про виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII-го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області з 28.06.2018. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області допустити до негайного виконання. Стягнуто зі Сколівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 261011(двісті шістдесят одна тисяча одинадцять) грн 40 коп. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 26770 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн 38 коп. допущено до негайного виконання.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 апеляційну скаргу Сколівської міської ради Львівської області залишено без задоволення, в рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 - без змін.
10.04.2019 позивачка звернулася до Сколівської міської ради Львівської області із заявою про допущення її до виконання посадових обов'язків на виконання рішення суду про поновлення її на роботі.
Відповідач, за результатом розгляду заяви позивачки від 10.04.2019 та з врахуванням непогодження із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 рішенням сесії Сколівської міської ради Львівської області від 10.04.2019 №30 визнав за необхідне оскаржити рішення суду, а питання поновлення ОСОБА_1 на посаді відкласти до часу перегляду рішення в апеляційному порядку.
16.04.2019 позивачка також звернулась із заявою та виконавчим листом до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Львівській області про примусове виконання рішення суду.
18.04.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58919818 з виконання виконавчого листа № 813/2840/18.
Розпорядженням міського голови м. Сколе від 08.08.2019 № 720 «Про виконання Рішення XXVI-ї сесії VII-го демократичного скликання № 50 від 07.08.2019 року «Про виконання судового рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду м. Львова від 07.08.2019 у справі № 813/2840/18», ОСОБА_1 допущено до виконання посадових обов'язків секретаря Сколівської міської ради Львівської області.
Зміст спірних правовідносин полягає у протиправності, на думку позивачки, несвоєчасного виконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18, у зв'язку з чим у позивачки виникло право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.04.2019 (наступного дня після ухвалення рішення суду) до 07.08.2019 (дати його фактичного виконання).
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Принцип обов'язковості судових рішень закріплений і в ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Статтею 5 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною 7 ст. 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог чинного законодавства рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ, розпорядження про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За змістом норми ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Вказана норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових відносинах - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Отже, обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, є видом відповідальності роботодавця за дії, пов'язані із такою затримкою.
При цьому, зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо роботодавець не згоден з рішенням про поновлення на роботі та оскаржує його в апеляційному порядку, в зв'язку з чим суд критично ставиться до рішення сесії Сколівської міської ради Львівської області від 10.04.2019 №30, згідно якого відповідач визнав за необхідне оскаржити рішення суду, а питання поновлення ОСОБА_1 на посаді відкласти до часу перегляду рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25.07.2018 у справі №552/3404/17, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 34постанови від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Отже, негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі є обов'язком роботодавця, який реалізується шляхом видання відповідного наказу або розпорядження про таке поновлення.
При цьому, чинне законодавство не вимагає від працівника, якого незаконно звільнено із займаної посади, вчинення додатково певних дій щодо спонукання роботодавця на прийняття наказу про поновлення його на посаді. Водночас, прийняття наказу про поновлення працівника, незаконно звільненого з роботи, є обов'язком роботодавця в силу обов'язковості судового рішення, яке підлягає негайному виконанню.
Натомість, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 поновлено на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 відповідним рішенням відповідача лише 08.08.2019.
В той же час, відповідачем не надано суду жодних належних доказів існування об'єктивних причин, що унеможливлювали виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 негайно.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач виконав зазначене рішення суду несвоєчасно, що є підставою для стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Процедура нарахування середнього заробітку працівника визначається за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до п. 5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до абз. 3 п. 8 Порядку №100 середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2840/18 прийнято 08 квітня 2019 року, останнім днем, за який на користь позивачки стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, також є 08 квітня 2019 року, а датою фактичного виконання рішення є 08 серпня 2019 року, суд дійшов висновку, що затримка виконання відповідачем рішення суду відбулась у період з 09 квітня 2019 року по 07 серпня 2019 року.
Відповідно до довідки Сколівської міської ради Львівської області від 30.09.2019 № 101, заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, що передували її звільненню ставила: квітень 2018 року - 25141,34 грн, травень 2018 року - 28399,41 грн.
Відтак, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 26770,38 грн ((25141,34+28399,41):2), а середньоденна заробітна плата - 1338,52 грн.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті позивачці за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивачки на посаді, становить: 109758,64 грн (1338,52 грн х 82 робочі дні).
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не заперечує факту несвоєчасності виконання ним рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, погоджується із проведеним розрахунком середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, оскільки такий розрахунок здійснено на підставі довідки відповідача, при цьому відповідач вказує, що така сума середнього заробітку повинна розраховуватися без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Суд погоджується із таким твердженням відповідача, виходячи з наступного.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові по справі №826/6583/14 від 15 лютого 2019 року, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність затримки виконання рішення суду щодо негайного поновлення позивача на посаді з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивачки, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування правомірності своєї бездіяльності не довів, а відтак позов належить задовольнити повністю.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору у даній категорії справ в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак згідно зі ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 134, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника, задовольнити повністю.
Стягнути з Сколівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 813/2840/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області, за період з 09.04.2019 по 07.08.2019 в розмірі 109758 (сто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 64 копійки з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Сколівська міська рада Львівської області (ЄДРПОУ 04056262, місцезнаходження: 82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Д. Галицького, 37).
Суддя Сидор Н.Т.