справа №1.380.2019.004961
12 грудня 2019 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кулініч О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи Будинкоуправління №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова про зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи в Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова (ідентифікаційний код юридичної особи 24964599) з 01.09.2007 р. по 31.12.2010 р., здійснити перерахунок розміру пенсії з дати її призначення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачу з 25.06.2017 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при стажі роботи 29 років 10 місяців 20 днів. Однак, відповідач не зарахував стаж роботи позивача за період роботи у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова з 01.09.2007 по 31.12.2010 року, оскільки у індивідуальних відомостях про застраховану особу, які містяться у системі персоніфікованого обліку, відсутні відомості про страховий стаж за цей період. Вважає, що неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, наявність заборгованості підприємства по страхових внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії періодів роботи. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не враховує вказаний період у його трудовий стаж, що призводить до зменшення його пенсійного забезпечення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 період роботи у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова з 01.09.2007 по 31.12.2010 року не зараховано до страхового стажу для обчислення пенсії, оскільки згідно із довідкою форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про зараховану особу», за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків Будинкоуправлінням №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова.
15.10.2019 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку пропуском позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 27.09.2019 року відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою від 28.10.2019 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Залучено до участі справі в якості третьої особи Будинкоуправління №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова.
21.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, жодних пояснень чи будь-яких інших клопотань від третьої особи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.06.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
26.07.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням стажу роботи у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова (ідентифікаційний код юридичної особи 24964599) з 01.09.2007 р. по 31.12.2010 р.
Листом від 20.08.2019 року №3821/0-20/11.03-06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на звернення надало відповідь. З даного листа позивачу стало відомо, що періоди роботи з 01.09.2007 р. по 31.12.2010 р. у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова не вбачається можливим зарахувати до страхового стажу позивача, оскільки зазначене підприємство не сплатило страхові внески за вказаний період (окрім січня 2011 року, за який проведено сплату страхових внесків та який зарахований до стажу).
Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України №1058 громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач з 14.08.2017 року по 03.09.2012 року працював у Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова, згідно записів про роботу у трудовій книжці (а.с.17-21).
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 за період з 01.09.2007 по 31.12.2010 року з заробітної плати позивача підприємством не сплачено страхові внески за вказаний період (а.с.14-16).
Факт несплати Будинкоуправлінням №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова страхових внесків за спірний період сторонами, не заперечувався.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону України №1058).
У відповідності до ч.3 ст.24 Закону України №1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону України №1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Так, зокрема ч.1 ст.113 Закону України №1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно ч.1 ст.16 Закону України №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058) незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.20 Закону України № 1058).
Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, відповідно до ст.106 Закону України №1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-(2/208/245/16).
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що, фактично, внаслідок невиконання Будинкоуправлінням №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.09.2007 року по 31.12.2010 року за період роботи в Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок розміру пенсії з дати її призначення. Суд вважає за необхідне застосувати норми ст.ст.122, 123 КАС України, оскільки така заявлена позивачем за межами строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ст.123 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із вимогами ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно матеріалів справи, пенсію позивачу призначено з 25.06.2017 року, а з позовом позивач звернувся до суду 24.09.2019 згідно штампу на конверті, відтак позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії з дати її призначення до 23.03.2019 р. поданий з пропуском строку звернення до суду, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними, тому позов в частині здійснення перерахунку пенсії позивачу з дати призначення пенсії до 23.03.2019 включно слід залишити без розгляду.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкти владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб'єктом владних повноважень. Позов підлягає часткову задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. (а.с.4).
За наведених обставин, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи в Будинкоуправлінні №4 Квартирно-Експлуатаційного відділу м.Львова з 01.09.2007 р. по 31.12.2010 р. та здійснити перерахунок розміру пенсії з 24.03.2019 року.
Залишити позовну вимогу в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії до 23.03.2019 включно без розгляду.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн. судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.12.2019 року.
Суддя Крутько О.В.