справа№1.380.2019.005978
18 грудня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області (далі - третя особа), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської рада поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області, наданої листом від 20.09.2019 № К-8504/0-4147/0/37-19 "Про розгляд клопотання";
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської рада поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду у встановленому порядку та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у вересні 2019 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі), що розташована за межами населеного пункту на території Жужелянської сільської рада. 20.09.2019 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки земельна ділянка знаходиться у межах масиву, яка згідно з проектом роздержавлення приватизацій земель Жужелянської сільської ради передбачена для ведення фермерського господарства. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки Земельним кодексом України не передбачено такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 06.09.2019 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. За результатами розгляду відповідного клопотання відповідач листом повідомив позивача, що відповідно до викопіювання з планово-картографічних матеріалів існуючих проектів землеустрою місце розташування запропонованої позивачем до відведення земельної ділянки не відповідає вимогам раціональної організації території, оскільки знаходиться у межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства. У зв'язку з чим відповідач відмовив позивачу у наданні відповідного дозволу згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Стверджує, що у даному випадку місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки, не відповідає вимогам містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, затверджених у встановлених законом порядку. Відповідні обставини свідчать про правомірність прийнятої відповідачем відмови, тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області у встановлений судом строк подала письмові пояснення, у яких зазначила, що не вбачає підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Зазначила, що позивачу сільська рада надала згоду на відведення цієї земельної ділянки позивачу, оскільки вона є вільною і на території цього масиву земельних ділянок, земельні ділянки уже передавалися у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства. Просила позов задовольнити.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 18.11.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
18.12.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.
Суд встановив, що 06.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту, на території Жужелянської сільської ради Сокальського району Львівської області.
20.09.2019 ГУ Держгеокадастру у Львівській області листом №К-8504/0-4147/0/37-19 "Про розгляд клопотання" відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Жужелянської сільської ради Сокальського району Львівської області, оскільки відповідно до викопіювання з планово-картографічних матеріалів існуючих проектів землеустрою місце розташування запропонованої ОСОБА_1 до відведення земельної ділянки не відповідає вимогам раціональної організації території, оскільки знаходиться в межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства.
Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Часиною 3 ст. 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з ч.ч. 1-3 та 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Аналізуючи вищенаведене, громадяни України, мають право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства площею не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 118, 122, 123 ЗК України.
Відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, ГУ Держгеокадастру у Львівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, яке відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (підпункт 12 пункту 4 Положення).
Частиною 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Такого ж змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 2040/6320/18.
Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
-надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
-розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому ст.186-1 Земельного кодексу України;
-затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Враховуючи наведене, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.
Отже за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач може прийняти одне з таких рішень, зокрема, наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні.
Таким чином, суд розцінює лист №К-8504/0-4147/0/37-19 "Про розгляд клопотання" як рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріалами справи підтверджено, що звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, позивач дотримався передбачених ч. 6 ст.118 ЗК України вимог до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність.
Оскільки, ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву, відповідач жодних зауважень щодо поданих позивачем документів не вказав.
Відповідач як на підставу для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність посилається на ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки відповідно до викопіювання з планово-картографічних матеріалів існуючих проектів землеустрою місце розташування запропонованої ОСОБА_1 до відведення земельної ділянки не відповідає вимогам раціональної організації території, оскільки знаходиться в межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства.
Як вже зазначалося судом, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, у зв'язку з тим, що бажане місце отримання земельної ділянки, відповідно до поданих ОСОБА_1 графічних матеріалів, не відповідає вимогам раціональної організації території, у зв'язку із знаходженням ділянки в межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства.
Проте, суд наголошує, що ч. 7 ст. 118 ЗК України не передбачено такої підстави для відмови у наданні відповідного дозволу, а відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.
Окрім цього, суд звертає увагу, що Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області у своїх пояснення зазначила, що не вбачає підстав для відмови у наданні позивачу відповідного дозволу, оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати позивач є вільною і на території цього масиву земельних ділянок, земельні ділянки уже передавалися у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства.
Отже, з наведеного слідує, що Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області не заперечує у виділенні земельної ділянки орієнтовною площею 2,00га ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Жужелянської сільської ради, про що зазначено у наданих суду поясненнях.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України є протиправною.
Що стосується вимоги позивача зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської рада поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом відновлення прав, свобод та інтересів позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської рада поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства.
При цьому, суд наголошує, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області зобов'язане розглянути відповідне клопотання ОСОБА_1 з урахуванням висновків наданих судом у цьому рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд дійшов висновку, що слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської рада поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області, наданої листом від 20.09.2019 № К-8504/0-4147/0/37-19 "Про розгляд клопотання".
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської рада поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) за рахунок його бюджетних асигнувань 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський