про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2019 року м. Київ № 320/6898/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича про визнання протиправним та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, в якому просить суд:
- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича про розшук майна боржника (ВП №59418253) від 12.07.2019;
- скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №59418253) від 12.07.2019.
Пунктом 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При дослідженні вступної частини позовної заяви судом встановлено, що позивач визначає у якості третіх осіб Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. та ПАТ "Укрсоцбанк".
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять клопотання про залучення третіх особи, та жодних обґрунтованих підстав з приводу впливу судового рішення у даній адміністративній справі на права, обов'язки та законні інтереси заявлених осіб.
Також, суд звертає увагу, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту заявника як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом шостим частини сьомої статті 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація, як дата народження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Крім того, в силу приписів пункту другого частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачеві).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
У вступній частині позовної заяви позивачем вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, втім при дослідженні документів, доданих до позовної заяви, судом встановлено відсутність копій вищезазначеного документа.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду доказів, а саме:
- належним чином засвідченої копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та паспорту позивача;
- клопотання про залучення у якості третії осіб - Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П.В. та ПАТ "Укрсоцбанк", з обґрунтуванням щодо впливу судового рішення на права та обов'язки цих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименко Михайла Михайловича про визнання протиправним та скасування постанови, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.