про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2019 року м. Київ № 320/6906/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича та Приватного виконавця Голяченка Івана Павловича про визнання протиправними дій, про визнання протиправними дій ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича та Приватного виконавця Голяченка Івана Павловича, в якому просить:
- визнати постанову від 13.08.2019 приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про стягнення з боржника - ОСОБА_1 основної суми винагороди в розмірі 4045,02 дол. США та 3161,11 грн. такою, що неї підлягає виконанню;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 13.08.2019 приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної суми винагороди в розмірі 4045,02 дол. США та 3161,11 грн;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60591914 від 14.11.2019 приватного виконавця Голяченка Івана Павловича на виконання постанови №59799398 від 13.08.2019, виданої приватним виконавцем Говоровим Павлом Володимировичем;
- скасувати постанову приватного виконавця Голяченка Івана Павловича від 14.11.2019 про арешт майна боржника у виконавчому проваджені №60591914;
- скасувати постанову приватного виконавця Голяченка Івана Павловича від 14.11.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені №960591914.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу позивача, що згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При дослідженні прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позовну вимогу про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню, викладено у формі, яка не відповідає способу захисту порушених прав.
Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом другим частини третьої статті шостої цього ж закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Отже, за подання даного адміністративного позову, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3073,60 грн (768,40 грн х 4), однак, позивачем долучено до позову документ про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн, що не відповідає вимогам закону.
Також, суд звертає увагу, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту заявника як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 частини сьомої статті 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація, як дата народження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності, є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Крім того, в силу приписів пунктів 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачеві).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
У вступній частині позовної заяви позивачем вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, втім при дослідженні документів, доданих до позовної заяви, судом встановлено відсутність копій вищезазначеного документа.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- належним чином оформлених позовних вимог;
- належним чином засвідченої копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та паспорту позивача;
- документу про сплату судового збору у розмірі 2305,20 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича та Приватного виконавця Голяченка Івана Павловича про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.