про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
17 грудня 2019 року м. Київ № 367/9089/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
до Київського окружного адміністративного суду з Ірпінського міського суду Київської області, в порядку ст.29 КАСУ, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, в якій вона просить скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області про реєстрацію права власності об'єкта нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача скасувати запис про відкриття розділу №41590532109.
Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що квартира перебуває у спільній власності її та чоловіка, натомість при проведенні її державної реєстрації була допущена помилка: одному і тому ж самому об'єкту нерухомого майна були присвоєні різні реєстраційні номери.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі, з огляду на таке:
відповідно ч. 1 ст. 4 до Закону України «Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема право власності на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 18 вищезазначеного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача).
На підставі ч. 2 статті 9 Закону №1952-IV визначені повноваження державного реєстратора, зокрема, державний реєстратор забезпечує проведення державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.
Наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 р. № 3276/5, зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 р. за N 1504/29634 затверджені Вимоги до оформлення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно п.1-2 Вимог заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). Заява оформлюється українською мовою. Дата та час у заяві зазначаються арабськими цифрами у форматі - "день, місяць, рік, година, хвилина, секунда". Заява містить відомості про: дату та час формування заяви; номер заяви; заявника (заявників); суб'єкта (суб'єктів) речового права, обтяження такого права (крім випадків, коли в одній особі поєднано особу заявника та відповідного суб'єкта); речове право, обтяження такого права; об'єкт нерухомого майна, у тому числі його реєстраційний та/або кадастровий номер; електронну адресу для зворотного зв'язку (за бажанням власника (власників) об'єкта нерухомого майна); реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви); номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав); номер запису про речове право, обтяження такого права (у разі скасування записів Державного реєстру прав (крім випадків скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав)); номер рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно (у разі скасування відповідного рішення); спосіб отримання документів.
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна зазначається обов'язково, якщо на момент формування заяви відповідний номер присвоєний об'єкту нерухомого майна за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. На заяві в паперовій формі проставляється підпис заявника (заявників) та особи, яка сформувала таку заяву.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України №1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
З визначенням термінів та понять технічна помилка це вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв'язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету
Разом з тим, положеннями ст.37 Закону України №1952-IV встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Приписами ч.1 ст.37 цього закону унормовано, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав, ч.2 ст.37 Закону.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Відповідно до ч.5 ст.37 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Натомість, рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Отже, скасування рішення про державну реєстрацію права власності відноситься до виключної компетенції Міністерства юстиції України і жоден орган не має права перебирати цю компетенцію.
Як слідує із наявних у справі документів, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно місяться два записи (два окремих права власності) на квартиру АДРЕСА_1 , внесені на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно з індексними номерами 24732973 та 24733083 від 25.07.2014 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На підставі наведеного, позивачка стверджує про помилковість записів у Державному реєстрі прав та обтяжень, що порушує її права.
Тому, вищенаведене положення Закону, яким право внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав є цілком зрозумілим та виправданим, адже Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно діє як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження. Відомості про об'єкти та суб'єктів таких прав знаходиться у повному віданні Міністерства юстиції України, яке є держателем Державного реєстру та несе відповідальність за скасування рішень про державну реєстрацію прав.
Технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України, яке віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження його програмного забезпечення, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5 «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2015 за № 754/27199, адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Відтак, саме Міністерство юстиції України має розглянути питання щодо скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - квартири, тому вимоги позивачки щодо про скасування реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не охоплюються юрисдикцією адміністративного суду.
Відповідно до п.1 ст.170 КАСУ, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (код 33800777, м. Ірпінь Київської області. вул. ШЛевченка, 2а) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.