справа №1.380.2019.004256
17 грудня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судових засідань Жовковська Ю.В.
з участю представників
від позивача - Хом'як І.Я.,
від відповідача - Заяць Б.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправним і скасування рішення про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), оформлене листом від 26.04.2019 року за №0006-1482 та зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Аргументами позовних вимог є те, що разом з декларацією позивачем було надані всі необхідні дозвільні документи та звіт про проведення технічного обстеження, яким встановлено можливість надійного і безпечного експлуатації добудованого балкону, а саме:
розпорядження Залізничної районної адміністрації від 20.11.2007р. № 1396 затверджено висновок міжвідомчої комісії про погодження технічної можливості влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 ; проект влаштування балкону в житловій квартирі АДРЕСА_2 , погоджений в Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради, у Санепідемстанції Залізничного району, в Управлінні архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради та в Залізничному районному відділі м.Львова ГУ МНС України в Львівській області. Приватним підприємством «Еркер» 02.04.2019 року було складено і затверджено звіт про технічне обстеження на підставі висновку здійсненого кваліфікованим експертом ОСОБА_2 про технічне обстеження реконструкції квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок влаштування консольного балкону і встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. У технічному паспорті на квартиру, складеному 12.09.2017 року зазначено, що квартира обладнана балконом. Відтак, позивач вважає, що подана ним декларація містить в собі повний об'єм необхідної інформації, визначений для такої декларації в додатку № 3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів та вважає, що рішення про повернення декларації є необґрунтованим, так як у листі не вказано в чому конкретно полягає невідповідність поданої мною декларації та які конкретно пункти заповнено всупереч затвердженої форми.
Відповідач проти позову заперечив наступними аргументами. Зокрема зазначає, що за результатами розгляду поданої позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 з розширенням за рахунок влаштування консольного балкону», листом Інспекції від 26.04.2019 року за № 0006-1482 позивачу повідомлено про неможливість внесення даних до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, через недоліки, що стали підставою для повернення на доопрацювання, а саме: відсутня інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду; не в повній мірі вказано інформацію про генерального проектувальника в частині зазначення місцезнаходження; відсутня інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника; невірно вказано інформацію про проектну документацію; невірно вказано інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт; не в повній мірі вказано інформацію про об'єкт в частині зазначення дати початку та закінчення будівництва; не зазначено номер паспорта технічної інвентаризації; недоцільно вказано інформацію в характеристиці житлових будинків в частині зазначення площі вбудовано-прибудованих приміщень; недоцільно зазначено інформацію в характеристиці нежитлових приміщень; не в повній мірі вказано інформацію про основні показники об'єкта будівництва відповідно до вимог державних будівельних норм, стандартів та правил, зокрема, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», та згідно із відображеним найменуванням об'єкта будівництва.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заявах по суті, просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у заявах по суті, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 16.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 14.11.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 05.12.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляд по суті.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 16.04.2019 року через Центр надання адміністративних послуг було подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідками (СС1) («Реконструкція квартири АДРЕСА_5 на наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними АДРЕСА_5 з розширенням за рахунок влаштування консольного балкону»), яка була отримана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові 18.04.2019 року.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові листом від 26.04.2019 року за № 0006-1482 повернула наведену декларацію позивачу для усунення виявлених недоліків.
Так, відповідач зазначає, що у поданій декларації виявлено наступні недоліки:
- відсутня інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду;
- не в повній мірі вказано інформацію про генерального проектувальника в частині зазначення місцезнаходження;
- відсутня інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника;
- невірно вказано інформацію про проектну документацію;
- невірно вказано інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт;
- не в повній мірі вказано інформацію про об'єкт в частині зазначення дати початку та закінчення будівництва;
- не зазначено номер паспорта технічної інвентаризації;
- недоцільно вказано інформацію в характеристиці житлових будинків в частині зазначення площі вбудовано-прибудованих приміщень;
- недоцільно зазначено інформацію в характеристиці нежитлових приміщень;
- не в повній мірі вказано інформацію про основні показники об'єкта будівництва відповідно до вимог державних будівельних норм, стандартів та правил, зокрема, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», та згідно із відображеним найменуванням об'єкта будівництва.
Не погоджуючись з даним рішенням інспекції, позивач звернувся з позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.
У відповідності до ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року за №3038-VI, з наступними змінами та доповненнями, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 6 даної статті встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Як передбачено абзац.3 п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року за №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 року за № 750), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.
Згідно з абзац.1 п.18 даного Порядку, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Пунктом 19 цього ж Порядку встановлено, що у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість причин повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) («Реконструкція квартири АДРЕСА_3 у м.Львові з розширенням за рахунок влаштування консольного балкону»).
Як убачається з поданої позивачем декларації, у ній відсутня інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду (п.4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації).
Згідно з вимог п.п.2, 3 Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року за №903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта; технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.
У поданій декларації позивачем не в повній мірі вказано інформацію про генерального проектувальника в частині зазначення місцезнаходження.
Так, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідно до додатку №3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (п.8 декларації про готовність об'єкта до експлуатації) зазначається інформація для генерального проектувальника - юридичної особи: найменування юридичної особи, місцезнаходження код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, номер телефону, чого не було зазначено позивачем.
Позивачем не вказано у поданій декларації інформацію про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд, а також особи, яка здійснює технічний нагляд (п.9 декларації про готовність об'єкта до експлуатації).
Так, відповідно до абз.2 п.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року за №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 року за №122) та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 року за №651/19389, автор проекту - архітектор або інженер, який є розробником затвердженого проекту.
Щодо зазначення у п.10 поданої декларації інформації про проектну документацію з приводу назви проекту будівництва та його затвердження замовником, а також дані стосовно експертизи.
Так, в даному пункті позивач зазначає лише розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 20.11.2007 року за №1396.
А тому, позивачем не вказано інформації стосовно експертизи і результатів її видачі, а також не зазначено наказу про затвердження проектної документації саме замовником.
Більше того, як убачається з п.3 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 20.11.2007 року за №1396, позивача було зобов'язано на протязі 3-х місяців з дня прийняття даного розпорядження розробити через ліцензовану проектну організацію документацію на будівництво балконів і погодити її у встановленому порядку з управлінням архітектури, а також виконати роботи ліцензованою організацією на протязі 2-х років з дня прийняття даного розпорядження, закінчене будівництво здати в експлуатацію у встановленому порядку.
Дані обставини, на думку суду, свідчать про те, що Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради не затверджувала проекту будівництва, як про це зазначає позивач в декларації.
З приводу інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт (п.11 декларації про готовність об'єкта до експлуатації), то позивачем зазначено розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 20.11.2007 року за №1396.
Як передбачено ч.2 ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року за №1699-III (в редакції станом на момент здійснення будівництва у 2007 році), фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Частиною 14 цієї ж статті встановлено, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.
З наведеного висновується, що у разі відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, виданого відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, то будівельні роботи не можуть бути прийняті в експлуатацію у загальному порядку.
Також, інспекцією встановлено, що у поданій позивачем декларації не зазначено дати початку і закінчення будівництва; номер паспорта технічної інвентаризації, тощо.
За таких обставин, суд вважає, що у поданій позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідками (СС1) («Реконструкція квартири АДРЕСА_5 на наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними АДРЕСА_5 з розширенням за рахунок влаштування консольного балкону») вказано недостатній обсяг інформації, визначений у встановленому законодавством бланку такої декларації, що перешкоджає відповідачу внести необхідну інформацію до єдиного реєстру, а тому відповідачем правомірно було повернуто наведену декларацію позивачу для усунення виявлених недоліків, як передбачено п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Щодо посилань позивача на те, що розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 20.11.2007 року за №1396 затверджено висновки міжвідомчої комісії про погодження технічної можливості влаштування балкону у кв.41 по АДРЕСА_7 Львові, то суд звертає увагу на те, що пунктом 3 Положення про міжвідомчі комісії при виконкомі і районних адміністраціях Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 25.05.2007 року за №331, передбачено лише надання технічних висновків, а не затвердження проектів будівництва.
З приводу наявності проведеного та затвердженого ПП «Еклер» звіту про технічне обстеження реконструкції квартири АДРЕСА_1 щодо можливості надійної та безпечної експлуатації, то суд зазначає, що у листі про повернення на доопрацювання поданої позивачем декларації не зазначалося причину неможливості такої експлуатації.
Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач інших доказів у спростування недоліків, виявлених у поданій декларації про готовність до експлуатації об'єкта, не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 18 грудня 2019 року.
Суддя В.Я.Мартинюк