про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/5254/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 30.10.2019 ВП № 60455860 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження,-
12 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 30.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60455860, про стягнення виконавчого збору по відповідному виконавчому провадженню та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження за тим же виконавчим провадженням, щодо виконання виконавчого листа № 360/3373/19 виданого 29.10.2019.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Частиною третьою статті 6 Закону України № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування постанов державного виконавця, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Як вбачається з огляду позовної заяви позивачем заявлено три позовні вимоги (одну немайнового характеру (щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження) та дві майнового характеру (щодо скасування постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження).
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5763,00 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте до позовної заяви заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів із запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.
Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону № 3674-VI кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов'язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частина друга статті 287 КАС України).
Оскаржувані постанови отримані Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області 29.11.2019.
Відповідно, з 29.11.2019 почався перебіг строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом та сплив 09.12.2019
Позовна заява надійшла до адміністративного суду 12.12.2019.
Із наявного в матеріалах позовної заяви конверту неможливо встановити дату, коли позовна заява була направлена поштою до адміністративного суду, що унеможливлює дотримання судом вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України щодо з'ясування чи подано дану позовну заяву з дотримання строку звернення до суду, та відповідно надання правої оцінки клопотанню позивача про поновлення строку звернення до суду.
Для усунення зазначеного недоліку позивачу слід надати до суду докази на підтвердження дати надіслання позовної заяви до суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 30.10.2019 ВП № 60455860 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- доказів на підтвердження дати надіслання позовної заяви до суду;
- документу про сплату судового збору в розмірі 5763,00 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *; 101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ______ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяВ.С. Шембелян