КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
02 грудня 2019 року № 320/3933/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання Спасібко Ю.М.,
за участю:
представника позивача - Прилепа Р.А.,
представника відповідача - Залюбовська Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Енерджі" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування припису,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Енерджі" з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Припис від 04.06.2019 р. №С-0406/8;
- визнати протиправною та скасувати Постанову від 18.06.2019р. №З-1806/3/1010-1062/61.
В обгрунтування таких вимог, представник позивача зазначив, що у позивача не було можливості ознайомитись із актом про недопущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва, який став підставою для прийняття спірного припису та постанови, та надати свої зауваження, оскільки відповідач фактично не здійснював перевірку у визначений наказом про призначення перевірки період - з 16.04.19р. по 02.05.2019р., а продовження перевірки на період з 03.06.19р. по 04.06.2019р. здійснено ним з порушенням процедури, визначеною чинним законодавством.
При цьому, на думку представника позивача, із аналізу зазначених норм законодавства випливає, що факт недопущення посадової особи органу державного архітектурного-будівельного контролю на об'єкт будівництва повинен бути підтверджений відповідними доказами певної протидії з боку відповідних уповноважених осіб позивача з метою не допустити таку посадову особу на об'єкт будівництва та відмовою надати такій посадовій особі будівельну документацію для проведення її перевірки.
Представник позивача висловив думку, що із Протоколу, Акту та Припису випливає, що перевірка проводилась на підставі звернення ГО «Прості Люди» та Наказами від 10.04.2019р. №88П-95П призначено позапланову перевірку на період з 16.04.2019р. по 02.05.2019р. по об'єктам за переліком. Проте, жодного повідомлення, запиту про надання копій документів та направлень на перевірку позивачу вручено не було, натомість Товариством 29.05.2019р. отримано лист про продовження термінів перевірки з 03.06.19р. по 04.06.2019р. та необхідність надання копій документів. Проте, ні 03.06.2019р., ні 04.06.2019р. відповідач для проведення перевірки не з'явився, про що позивачем складені Акт.
Окрім того, представник позивача зазначив, що відповідачем копії направлень на проведення перевірки не надавались та не вручались, а про те, що відносно позивача з 16.04.2019 проводиться позапланова перевірка, останній дізнався з листа від 29.05.2019.
Представник позивач вважає, що враховуючи те, що у відповідача не було підстав для складання акту про недопущення посадових осіб останнього до перевірки та припису, тому відповідно у останнього не було підстав накладати на позивача штраф за вчинення таких дій.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні та вказував на обставини, які на його домку свідчать про те, що під час проведення позапланової перевірки так і під час винесення оскаржуваного припису та постанови посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області діяли на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, у період з 16.04.2019 року по 02.05.2019 року та 03.06.2019 по 04.06.2019р на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.04.2019року №90П, направлення від 10.04.2019 року №217.19/01/П, підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.04.2019року №126П, направлення від 15.05.2019року №217.19/01/П яке видане на підставі скарги громадської організації «Прості Люди» від 28.03.2019р №28/03/19/8 Департаментом відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 проведено позапланову перевірку на об'єкті за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 1/2.
Під час проведення перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято наказ від 15.05.2019 №126 П "про продовження позапланової перевірки".
За результатами перевірки складено акт від 04.06.2019року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що ТОВ «Приват Енерджи» в особі уповноваженої особи Петелько Ксенії Олексіївни не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 1/2, чим порушив положення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року №553.
Окрім вищевказаного акту за результатами перевірки винесено припис від 04.06.2019р. №С-0406/8 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2019р. за № 1-Л-3-0406/6.
За результату розгляду справи винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2019р. №3-1806/3/1010-1062/61.
Зазначені акт, припис, протокол, постанова були направлені засобами поштового зв'язку, оскільки представник позивача відмовився від їх отримання.
Позивач вважаючи, що припис та протокол є протиправними, прийняті відповідачем з порушень вимог діючого законодавства та підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі Закон №3038-VІ).
Частиною 1 статті 6 Закону Закон №3038-VІ (станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 6частини першої статті 7 Закону Закон №3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №294) державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п. 3 Положення №294).
Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України №3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553. (надалі Порядок №553).
У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
П.5. вищевказаного Порядку №553 зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За змістом ч. З ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
У той же час у відповідності до п.14 Порядку №553 вказані права контролюючого органу кореспондуються з обов'язком суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Зокрема, він зобов'язаний:
- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю;
- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійснення планового чи позапланового заходу;
- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до абз.7 п. 12 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
В акті зазначаються порушення, за які передбачена відповідальність п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Як встановлено судом за результатами перевірки позивача було складено акт від 04.06.2019року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що ТОВ «Приват Енерджи» в особі уповноваженої особи Петелько Ксенії Олексіївни не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 1/2, чим порушив положення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року №553.
В позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача стверджує, що відповідачем під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не було належним чином повідомлено про здійснення перевірки, що позбавило позивача можливості ознайомитись із актом про недопущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва та надати пояснення.
Разом з тим, такі твердження позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями свідків, допитаних в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_2 - посадова особа відповідача, що здійснював перевірку, повідомив суд, що здійснював вихід за адресою та усно витребовував документи від керівника товариства.
Водночас, свідок ОСОБА_3 - бухгалтер ТОВ «Приват Енерджи», вказала на те, що здійснювала виїзд до ДАБІ і пояснювала інспектору, що документи будуть надані через певний час, однак не спростувала факту не подання таких документів відповідачу.
Слід звернути увагу, що п. 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються у тому числі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом У країни "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
«Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» затверджено Постановою Кабінету Міністрів №№244 від 06.04.1995 року у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.10.2013 року «Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (Далі - Порядок №735).
Так, відповідно до 9-10 Порядку №735 Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
П. 16-17 Порядку №735 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також винесення постанов по справам про правопорушення у сфері містобудівної діяльності покладено на головних інспекторів будівельного нагляду.
Керуючись, зазначеним вище п. 16 Порядку №735 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути розглянута головним інспектором будівельного нагляду протягом 15 днів з моменту винесення їм постанови.
Таким чином, під час проведення позапланової перевірки так і під час винесення оскаржуваної постанови посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області діяли на підставі у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 грудня 2019 р.