Іменем України
18 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4852/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Варченко Катерини Григорівни у справі за позовом адвоката Варченко Катерини Григорівни в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Варченко Катерини Григорівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 19 червня 2019 року;
- скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20 вересня 2019 року № 16 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до заяви від 19 червня 2019 року на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач з 26 травня 2018 року є пенсіонером та отримувачем пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час призначення пенсії до пільгового стажу позивачу зараховано лише 10 років за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
19 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням пільгового стажу за списком № 1 на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року, який не був врахований відповідачем при призначенні пенсії.
Рішенням Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20 вересня 2019 року № 16 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що до пільгового стажу зараховано лише період роботи з 25 лютого 2004 року по 31 січня 2013 року та з 04 лютого 2013 року по 31 травня 2014 року за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5) відповідно до сплати страхових внесків. Період роботи на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що до трудової книжки не внесено повну інформацію про роботу в особливо шкідливих умовах праці за списком № 1, відомості про проведення атестації робочих місць та через відсутність уточнюючих довідок для підтвердження спеціального трудового стажу.
Позивачем відповідачу додатково були надані довідки від 12 червня 2019 року № 920-925 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, в яких зазначено, що він працював повний робочий день під землею на шахті «Комсомольська», довідки про заробітну плату від 05 серпня 1997 року №№ 926, 969, 968 та копію наказу від 05 серпня 1997 року № 195 про проведення атестації. Але вищевказані довідки не були долучені до справи, оскільки вони видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, і до роботи не застосовуються. При відмові в перерахунку пенсії відповідач керувався виключно листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28 березня 2017 року № 3226/02-02/1.
З посиланням на положення статті 46 Конституції України, статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, представник позивача вважає, що відповідачем протиправно не зараховано певні періоди роботи позивача до пільгового стажу.
Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 22 листопада 2019 року за № 6722/08-м-74, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 48-54).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивачу призначена пенсія за віком (Список 1) з 17 квітня 2018 року як внутрішньо переміщеній особі, яку він отримує через АТ «Ощадбанк», дата виплати 23 число.
Відповідно до наданих позивачем документів загальний стаж роботи становить 37 років 02 місяці 03 дні. За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5), стаж на підземних роботах складає 10 років. Період роботи з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року на шахті «Комсомольська» не враховано до пільгового стажу за списком № 1, оскільки в трудовій книжці відсутні записи про проведення атестації та не надано довідки, що підтверджують пільговий характер роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій. При визначенні права на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом 20 цього Порядку для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У цьому документі має бути вказано: період роботи, що зараховується до пільгового стажу; професія; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких відноситься цей період роботи. Крім пільгової довідки, надається копія наказу підприємства про результати атестації робочих місць з додатком, у якому зазначено перелік робочих місць та право відповідних працівників на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, для підтвердження періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28 березня 2017 року № 3226/02-02/1 будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за списком № 1 та № 2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК5) згідно сплати страхових внесків, а пільговий стаж обчислюється згідно відомостей по спец стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
Для здійснення перерахунку пенсії із зарахуванням пільгового стажу законодавчі підстави відсутні, оскільки позивачем не надано довідок, що підтверджують пільговий характер роботи, та у зв'язку з відсутністю записів в трудовій книжці про проведення атестації. Позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» з врахуванням всього пільгового стажу за списком № 1, враховуючи періоди роботи на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року. Управлінням дану заяву зареєстровано як звернення. Жодного документу на підтвердження пільгового стажу до заяви не надано.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зі змінами), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою встановленого зразка. Заяву від 22 квітня 2019 року управлінням залишено без розгляду. До цього часу позивач особисто із заявою встановленого зразка та усіма необхідними оригіналами документів не звернувся. Отже, позивач передчасно звернувся до суду, не дотримавшись обов'язкової процедури особистого звернення до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії з наданням пенсійному органу документів в підтвердження підстав для перерахунку пенсії і прийняття рішення пенсійним органом за результатами розгляду такої заяви.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою від 18 листопада 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-2).
Ухвалою від 18 грудня 2019 року відповідь на відзив адвоката Варченко Катерини Григорівни у справі за позовом адвоката Варченко Катерини Григорівни в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії повернуто представнику позивача без розгляду (арк. спр 88-89).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 26 червня 2018 року про призначення пенсії за віком (арк. спр. 61).
Протоколом Марківського відділу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09 липня 2018 року № 462 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком № 1) з 26 червня 2018 року довічно (арк. спр. 56).
Відповідно до протоколу від 09 липня 2018 року № 462 та розрахунку стажу загальний стаж по 31 травня 2014 року складає 27 років 2 місяці 3 дні, а пільговий стаж роботи на підземних роботах за списком № 1 складає 10 років 3 місяці 5 днів (арк. спр. 56, 57).
19 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію, призначену Марківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області 26 червня 2018 року, з урахуванням пільгового стажу роботи за списком № 1 на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року, так як вважає, що згідно з пунктами 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Записи у трудовій книжці, копія якої додається до заяви, за вказаний період містить повну інформацію про пільгові умови роботи (арк. спр. 22, 70).
Листом від 20 червня 2019 року за № 86/С-14/02.1-33 Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області надало ОСОБА_1 відповідь на його заяву, в якій серед іншого вказало, що період роботи на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що до трудової книжки не внесено повну інформацію про роботу в особливо шкідливих умовах праці за списком № 1 та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць (арк. спр. 23, 69).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 360/2768/19 позов ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково (арк. спр. 83-86):
- визнано протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 червня 2019 року про перерахунок пенсії;
- зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2019 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовити;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
На виконання рішення суду від 02 вересня 2019 року у справі № 360/2768/19 Марківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області прийнято рішення від 20 вересня 2019 року № 16, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії через те, що до трудової книжки не внесено повну інформацію про роботу на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року в особливо шкідливих умовах праці за списком № 1 та відомості про проведення атестації робочих місць (арк. спр. 24, 81).
Відповідно до записів у трудовій книжці від 17 березня 1967 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 14-15), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року працював на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит»:
з 05 червня 1989 року по 23 липня 1990 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;
з 24 липня 1990 року по 06 вересня 1990 року учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею;
з 07 вересня 1990 року по 15 січня 1991 року гірником підземним з повним робочим днем під землею;
з 16 січня 1991 року по 24 березня 1991 року учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею;
з 25 березня 1991 року по 23 квітня 1997 року машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею.
Виписками з наказів від 05 червня 1989 року за № 548-ок та від 05 травня 1997 року за № 81-ок по шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» підтверджено прийняття ОСОБА_1 з 05 червня 1989 року в шахту з повним робочим днем під землею та направлення на дільницю електрослюсарем підземним, та звільнення з шахти 23 квітня 1997 року ОСОБА_1 , машиніста підземних установок (арк. спр. 27).
Довідкою від 18 червня 2019 року за № 3-2/620, виданою філією «Шахта «Комсомольська» державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Антрацит», засвідчено, що атестація робочих місць за умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оформлена наказами від 05 серпня 1997 року № 195, від 19 січня 2000 року № 170, від 30 листопада 2001 року № 201-кн (арк. спр. 28).
Відповідно до додатку № 1 до наказу від 05 серпня 1997 року № 195, виданому по шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит», машиніста підземних установок включено до переліку робочих місць, робіт, професій та посад, для яких підтверджено право пільгового пенсійного забезпечення, передбачене списком № 1 (арк. спр. 30).
Листом від 12 лютого 2002 року № 6/1270 Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації повідомило, що атестація робочих місць за умовами праці у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Комсомольська» (накази про результати атестації робочих місць за умовами праці від 05 серпня 1997 року № 195, від 19 січня 2000 року № 170, від 30 листопада 2001 року № 201-КН) проведена відповідно до вимог Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (арк. спр. 29).
Відповідно до довідок від 12 червня 2019 року за №№ 920, 921, виданих філією «Шахта «Комсомольська» державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Антрацит», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на шахті «Комсомольська» та виконував гірничі роботи (арк. спр. 31, 32):
1) з 05 червня 1989 року по 23 липня 1990 року за професією електрослюсар підземний дільниці підготовчих робіт № 6, 7, що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, і за зазначений період пільговий стаж складає 1 рік 1 місяць;
2) з 24 липня 1990 року по 06 вересня 1990 року за професією учень гірника підземного дільниці конвеєрного транспорту № 1, що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, і за зазначений період пільговий стаж складає 27 днів;
3) з 07 вересня 1990 року по 15 січня 1991 року за професією гірник підземний дільниці конвеєрного транспорту № 1, що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, і за зазначений період пільговий стаж складає 6 місяців 7 днів;
4) з 16 січня 1991 року по 24 березня 1991 року за професією учень машиніста підземних установок підземного дільниці конвеєрного транспорту № 1, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, і за зазначений період пільговий стаж складає 2 місяці 8 днів;
5) з 25 березня 1991 року по 23 квітня 1997 року за професією машиніст підземних установок підземний дільниці конвеєрного транспорту № 1, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, і за зазначений період пільговий стаж складає 5 років 6 місяців 29 днів.
Також у вказаних довідках наведені додаткові відомості про роботу ОСОБА_1 з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року на шахті «Комсомольська» неповний робочий день під землею, про роботу на поверхні, про перебування у безоплатних відпустках, про прогули та участь у страйках.
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 12 червня 2019 року за № 921, виданій філією «Шахта «Комсомольська» державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Антрацит», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Шахта «Комсомольська» перетворена у Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Комсомольська» на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 04 червня 1996 року № 228, в свою чергу Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Комсомольська» перетворено у відокремлений підрозділ шахта «Комсомольська» державного підприємства «Антрацит» на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 02 квітня 2003 року № 168.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацами чотирнадцятим, вісімнадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п'ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалось.
Оскільки атестація робочих місць за умовами праці на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» вперше проведена до 21 серпня 1997 року (наказ від 05 серпня 1997 року № 195), відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Отже, при вирішенні питання про перерахунок позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону № 345-VI відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу періоди роботи позивача на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року, що сукупно складає 7 років 10 місяців 19 днів.
Щодо наданих позивачем документів, виданих та засвідчених печаткою філії «Шахта «Комсомольська» державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Антрацит», яка перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Антрацит, смт. Дубівський, суд зазначає таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, на думку суду, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу, а їх не прийняття призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на перерахунок пенсії з підстави знаходження підприємств та підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності призначення та/або перерахунку пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених документах та довідках, наданих позивачем на підтвердження спірного періоду роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.
Отже, спірний період підлягає зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи, що пільговий стаж позивача на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, складає більше 15 років (10 років 3 місяці 5 днів (пільговий стаж, врахований при призначенні пенсії за віком) + 7 років 10 місяців 19 днів на шахті «Комсомольська»), рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20 вересня 2019 року № 16, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям відповідачем рішення від 20 вересня 2019 року № 16 про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення відповідача, а також зобов'язання відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача у межах спірних правовідносин не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 19 червня 2019 року.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року суд відмовляє з таких підстав.
Порушене право позивача полягає у відмові суб'єкта владних повноважень перерахувати йому пенсію за віком на пільгових умовах. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах. Дії, які суб'єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - провести перерахунок пенсії за віком на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а не зарахувати періоди роботи до пільгового стажу.
Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту в цій частині позовних вимог не відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із змісту статті 245 КАС України слідує, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
При цьому, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.
Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
При цьому, вимоги про визнання індивідуального акта суб'єкта владних повноважень недійсним, незаконним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання індивідуального акта протиправним.
З огляду на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України у разі визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20 вересня 2019 року № 16, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 05 листопада 2019 року № 5.
Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах та зобов'язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.
Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, вул. Центральна, буд. 20) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 20 вересня 2019 року № 16, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 19 червня 2019 року відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
У задоволенні вимог про визнання протиправними дій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 19 червня 2019 року та зобов'язання Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на шахті «Комсомольська» виробничого об'єднання «Антрацит» з 05 червня 1989 року по 23 квітня 1997 року відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська