ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"17" грудня 2019 р. Справа № 300/2440/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства "Торговиця" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Приватне підприємство "Торговиця" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови стосовно внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера, зобов'язання вжити відповідних заходів до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та видачі кадастрового номера на земельну ділянку вул. Героїв УПА, 18, м. Коломия, згідно виготовленої проектно-технічної документації.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів, представник ПП "Торговиця" не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких додано до позовної заяви та обґрунтовує позовні вимоги письмовими доказами, не засвідченими належним чином, зокрема без підтвердження відповідності копії письмових доказів оригіналу, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому, в порушення зазначеної правової норми, представником позивача не виконано вимоги вищезазначеної норми.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається із позовної заяви, приватне підприємство "Торговиця" звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області згідно якого просить визнати протиправною відмову стосовно внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера, зобов'язати вжити відповідних заходів до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та видачі кадастрового номера на земельну ділянку вул. Героїв УПА, 18, м. Коломия, згідно виготовленої проектно-технічної документації.
Однак, згідно відповіді управління Держгеокадастру у Коломийському районі Івано-Франківської області від 16.03.2016 №19-28-0.4-240/2-16 яка міститься у матеріалах справи, на звернення позивача, йому роз'яснено, що підставою для проведення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, а також запропоновано представити проект землеустрою та відповідне рішення міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку по вул. Героїв УПА, 18 , м. Коломия. Аланогічну відповідь на своє повторне звернення позивач отримав 14.06.2019№ 0-99-191-157/114-19. Таким чином, про порушення свого права позивачеві стало відомо із первинної відповіді ще в 2016 році.
В той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 12.11.2019, тобто зі спливом строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд вважає, що позивач звернувся із пропущенням строку звернення до адміністративного суду та не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.
За таких обставин суд приходить до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву приватного підприємства "Торговиця" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
- долучення належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до позовної заяви;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- подання до суду письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.