про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2019 року м. Київ № 320/6892/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.08.2019;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.08.2019.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 27.07.2019 № 283, позивача звільнено з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2019 № 169, позивача було виключено зі списків особового складу.
Позивач вказує, що наказова частина вищевказаного наказу не містить інформації про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки.
Вважає, що станом на день прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу відповідач не провів розрахунків щодо виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.08.2019.
Не погоджуюсь з такими діями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.08.2019 та просив суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 09.08.2019.
Частинами першою, п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Цією ж статтею встановлений спеціальний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що становить місячний строк.
Як зазначає позивач, в період з 2015 року по день його звільнення додаткова відпустка із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій йому не надавалась, а грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки не виплачувалася.
Слід зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду підлягає з'ясуванню обставина, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судом встановлено, що позивач знав про порушене право 09.08.2019 у день виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та проведення з ним фактичного розрахунку.
Однак до суду з цим адміністративним позовом за допомогою засобів поштового зв'язку позивач звернувся лише 29.11.2019 (зареєстрований в суді 13.12.2019), тобто понад місячний строк, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, звертаючись до суду поза межами місячного строку, позивач повинен також довести той факт, що у нього не було об'єктивної можливості дізнатися про порушення права у період, що передував фактичному зверненню до суду.
Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить, як і не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушенням вказаних вимог процесуального закону позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, зокрема, доказів того, яку суму йому було виплачено у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України та за який період; не надано доказів того, що позивачеві, починаючи з 2015 року та по день його фактичного звільнення з лав Збройних Сил України було надано (встановлено) відповідні пільги, зокрема, додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік; доказів того, що позивачеві не надавалася додаткова відпустка із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій та доказів того, що компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки йому не виплачувалася.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску із наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;
- доказів того, яку суму позивачеві було виплачено у зв'язку із звільненням з лав Збройних Сил України та за який період;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження щодо того, що позивачеві, починаючи з 2015 року та по день його фактичного звільнення з лав Збройних Сил України було надано (встановлено) відповідні пільги, зокрема, додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження, що позивачеві не надавалася додаткова відпустка із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій та доказів того, що компенсація за дні невикористаної додаткової відпустки йому не виплачувалася.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.