17 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1617/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І
при секретарі судового засідання Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 грудня 2019 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року до загального стажу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" (правонаступник ТОВ "Перечинський Стеатит") з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року в страховий стаж при призначенні пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 20.01.1986 року по 06.09.1999 рік з дня її призначення 13.10.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.10.2019 року ОСОБА_1 призначено пенсію по віку згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У відповідь на запит позивача, листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 21.10.2019 року, останньому повідомлено про те, що при призначенні пенсії йому не було враховано період стажу роботи на заводі "Стеатит" з 20.11.1986 року по 06.09.1999 рік у зв'язку з тим, що номер наказу про прийом на роботу був дописаний ручкою іншого кольору. ОСОБА_1 вважає дії Пенсійного фонду протиправними та звернувся за захистом своїх конституційних прав до суду.
ГУ ПФУ в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки зі сторони Пенсійного фонду вжито достатніх заходів про повідомлення позивача про неможливість зарахування спірного страхового стажу у зв'язку з неналежним оформленням трудової книжки останнього, а саме: в трудовій книжці міститься допис наказу про прийняття на роботу зроблений різними чорнилами та міститься обведення, виправлення не завірене підписом відповідальної особи та печаткою. Вищевказані порушення не відповідають правилам ведення трудових книжок. При прийому заяви в графі недостатні документи було вказано позивачу надати додаткові документи про стаж за період з 1986 по 1999 роки, проте дані документи не надані до управління. Перевірку достовірності поданих даних управління не має можливості здійснити так як у зв'язку з порушенням кримінальної справи документи ТОВ "Перечинський "Стеатит" опечатані.
Враховуючи викладене, вчинення окремих записів іншою ручкою або іншими чорнилами викликає сумніви у дійсності таких записів в трудовій книжці позивача, та потребує підтвердження додатковими документами, а тому станом на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії головне управління та й сам позивач не має можливості самостійно здійснити перевірку достовірності поданих даних оскільки працівниками Перечинського відділення поліції ще 23.02.2017 року було опечатано приміщення ТОВ "Перечинський "Стеатит", чим позбавило можливості доступу до архіву де зберігаються документи по кадровим питанням.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема, згідно листа ГУ ПФУ в Закарпатській області від 21.10.2019 року № 03/Ц-99-01 про розгляд звернення позивача щодо врахування до стажу період роботі на заводі "Стеатит" з 20.01.1986 року по 06.09.1999 рік, ОСОБА_1 з 13.10.2019 року призначено пенсію по віку згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Обчислення пенсії проводилось із врахуванням страхового стажу роботи 28 років 3 місяці 25 днів та заробітної плати враховуючи індивідуальні відомості на застраховану особу (ОК-5). При призначенні пенсії не було враховано період стажу роботи на заводі "Стеатит" з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року в зв'язку з тим, що номер наказу про прийом на роботу був дописаний ручкою іншого кольору. При прийому заяви на призначення пенсії в графі недостаючі документи було вказано документи про стаж за період з 1986 по 1999 роки, з чим заявник був ознайомлений. Проте, вищезазначені документи ще не додані до пенсійної справи.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд виходить з того, що соціальний захист гарантований кожному громадянину України Конституцією України (ст. 46) і не може бути ніким обмежений. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України "Про пенсійне забезпечення") та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідно до запису у трудовій книжці позивача, 05.11.1981 року останній прийнятий на роботу на завод "Стеатит" (запис № 1). 20.01.1986 року призначений на посаду інженера-технолога ІІ категорії технічного відділу заводу "Стеатит" (запис № 5). 04.01.1988 року переведений в технічний відділ на посаду начальника технічного бюро (запис № 7) та 06.09.1999 року звільнений за власним бажанням (запис № 14). При цьому, у записі під № 5 міститься допис наказу про прийняття на роботу зроблений різними чорнилами, а запис під № 7 міститься обведення, виправлення не завірене підписом відповідальної особи та печаткою.
Порядок ведення трудових книжок, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162), та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція 58), що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи вчиняються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 1984 р в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 г.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р .: "05.01 .84 ".
Записи вчиняються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Аналогічна норма міститься також в пункті 2.4 Інструкції № 58, відповідно до якої усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Як вбачається з копії трудової книжки, наданої до матеріалів справи, періоди роботи позивача, що стали предметом судового спору, виконані з дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, не містять жодних сумнівних наведень (а.с.13-15).
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно п. 3 зазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертався із запитом до керівника ТОВ "Стеатит" (правонаступником заводу "Стеатит") (а.с.23), проте, жодної відповіді не надано.
Також із заявою про надання архівних довідок про підтвердження стажу із зазначенням заробітної плати за спірний період позивач звертався до архівного сектору Перечинської РДА та державного архіву Закарпатської області.
25.10.2019 року завідувачем архівного сектору Перечинської РДА повідомлено позивача про те, що документи заводу "Стеатит" на зберігання в архівний сектор Перечинської РДА не прийняті (а.с.21).
30.10.2019 року директором Державного архіву Закарпатської області повідомлено позивача про те, документи заводу "Стеатит" на зберігання до архіву не надходили.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
В даному випадку, суд вважає, що вчинення окремих записів іншою ручкою або іншими чорнилами не викликає жодних сумнівів у дійсності таких записів в трудовій книжці позивача, та не потребує підтвердження додатковими документами.
Крім того, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того суд зазначає, що вказані записи між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку із чим, наявність записів різними чорнилами, а також обведення запису не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи до стажу.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018 року.
Проаналізувавши встановлені на підставі поданих сторонами доказів фактичні обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що не зарахування відповідачем спірного періоду роботи позивача на заводі "Стеатит" є неправомірним, а порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено неправомірність вимог позивача у адміністративній справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року, в зв'язку з чим, здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення у зв'язку із зарахуванням до страхового стажу вказаного періоду роботи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року в страховий стаж при призначенні пенсії.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення у зв'язку із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.01.1986 року по 06.09.1999 року на заводі "Стеатит".
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн.
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті