17 грудня 2019 року справа № 320/4855/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
I.Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, а також щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, згідно ст. ст. 39, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно з урахуванням виплачених сум.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, як особа з інвалідністю ІІ групи, потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, має право на обчислення та призначення державної та додаткової пенсії в розмірах, визначених статтями 39, 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою, однак останній відмовив йому у цьому, чим позбавив передбачених законодавством гарантій.
Також, Позивач вказує, що відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» має право на перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоровю з розрахунку 75%мінімальної пенсії за віком.
Позивач зазначає, що Постановою Іванківського районного суду Київської області від 02.06.2011 у справі №2-а-5444/2011 встановлено йому право на отримання додаткової виплати у відповідності до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Заперечуючи проти позову Відповідач вказує, що оскільки порядок обчислення пенсій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210, та ст.ст. 39, 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважає, що пунктом 13 вказаної Постанови встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується, зокрема особам, що належать до 1 категорії з числа інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, інвалідом ІІ групи - 227, 76 грн.
Відповідач вказує, що на підставі вищевикладеного підстав для перерахунку пенсії позивачу підстав не має, та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити повністю.
III. Процесуальні дії у справи
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявністю паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Іванківським РВ ГУМВС України у Київській області 08.04.1996(а.с.8).
ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.09.2008 та вкладкою до нього №634383с (а.с.9).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії КИО-1 №0404233 від 01.10.2013позивачу з 01.10.2013довічно встановлено ІІ групу інвалідності та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Зв'язок захворювання позивача з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ, також підтверджується Постановою ГУ МВС України у Київській області від 11.09.2008 №96 (а.с. 96).
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У позивача наявне пенсійне посвідчення від 18.02.2010 серії НОМЕР_3 з терміном видачі «довічно» (а.с. 10).
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 02.06.2011 у справі №2-а-5444/2011, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.11.2010 як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та стягнути на його користь ненараховані і недоплачені кошти за вказані періоди з урахуванням вже виплачених сум (а.с. 14).
16.07.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, а також щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення згідно ст. ст. 39, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно.
Розглянувши звернення позивача, пенсійний орган, листом від 23.07.2019 №111/1031311, відмовив йому у перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії та доплати за проживання на території радіоактивного забруднення території відповідно до ст. 39, 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повідомивши, зокрема, про те, що порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, відповідно до якого мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, становить 125% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1564,00*125%=1955,00 грн.); щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі, зокрема особам що належать до 1 категорії з числа інвалідів щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, інвалідам ІІ групи - 227,76 грн. (а.с. 19).
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. Карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так частиною першоюзазначеної статті передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 39 Закону №796-XII, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ ;Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
Положення пункту 4 розділу VІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.
Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання п. 7 Закону №3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 №4282-VI (набрав чинності 01.01.2012) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон № 5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.
Вказана норма Закону №5515-VI також неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась.
Водночас, 01.01.2014 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ, передбачено не було.
Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014, розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
VI. Оцінка суду
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу, починаючи з 01.01.2014, передбаченої статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та доплати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як особі що проживає на радіоактивно забрудненій території.
Статтею 39 Закону №796-XII, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Згідно ст. 50 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що право позивача на отримання передбаченої ст.39 №796-XII пенсії, встановлено відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 02.06.2011 у справі №2-а-5444/2011, яка набрала законної сили. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 №3491-VI (далі - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 наступного змісту - установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) положення пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».
Отже, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 39,50, 54 Закону №796-ХІІ, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання п. 7 Закону №3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23.07.2011 набрала чинності постанова №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, положення статей 39, 50, 54 Закону №796-XII підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону №2857-VI та постанови №745.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 №4282-VI (набрав чинності 01.01.2012) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №21-3696а15 міститься правовий висновок про те, що з 01.01.2012 нарахування і виплата пенсії позивачу має здійснюватись у розмірі, встановленому Законом України від 22.12.2011 №4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Закон №4282-VI був прийнятий пізніше Закону №796-XII, а на виконання Закону №4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону №4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.
Аналогічний правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон № 5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.
01.01.2014 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 №719-VII, прикінцевими положеннями якого не встановлювалось будь-яких обмежень щодо застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ.
Законом України від 31.07.2014 №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі по тексту - Закон №1622-VII), розділ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.01.2014 №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. Закон №1622-VII набрав чинності 03.08.2014.
З 03.08.2014 Законом №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 39, 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 виплата позивачу пенсії по інвалідності мала здійснюватись відповідно до ст. 54 Закону №796-XII у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до ст. 50 Закону №796-XII у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі №285/4300/14-а; у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №619/2262/17 (пункти 46-52).
При цьому суд відхиляє доводи відповідача, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 виплата пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, мала здійснюватись у порядку та розмірі, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210, якою був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що виходячи з принципу пріоритетності Закону №796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50-54 Закону №796-ХІІ.
Тотожний висновок міститься у пункті 48 постанови Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі №285/4300/14-а та у постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі №619/2262/17.
У період з 01.01.2014 по 02.08.2014 правове регулювання відносин щодо виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії особам, які мають статус осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими законами, крім Закону №796-XII, не встановлювалось.
Відтак, у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 виплата позивачу пенсії по інвалідності мала здійснюватись відповідно до статті 54 Закону №796-XII в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до статті 50 Закону № 796-XII в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 позивачу мала здійснюватися доплата до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону №796-XII в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення.
З наявної у матеріалах справи копії пенсійної справи позивача вбачається, що в період з 01.01.201 по 02.08.2014 їй не здійснювався перерахунок пенсій, з урахуванням положень статей 39, 50, 54 Закону № 796-XII, на підставі відповідних розпоряджень органів Пенсійного фонду.
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір підвищення до пенсії, додаткової пенсії та доплат до пенсії їй був обчислений у розмірі, що не відповідає вимогам статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
VIII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
IX. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - громадян, віднесених до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно звільнена від сплати судового збору. Оскільки позивачем не надано доказів понесення нею інших судових витрат, будь-які судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, а також щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, згідно ст. ст. 39, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року включно з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.