ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" грудня 2019 р. справа № 300/2114/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення., -
28.10.2019 ОСОБА_1 (надалі - також, позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - також, відповідач - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про: визнання неправомірними дій Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо неврахування йому періодів роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 з урахуванням довідок про заробітну плату, архівних довідок та з розрахунку 1 рік шість місяців за один рік роботи, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період із 02.02.1992 по 01.09.1998, що відображена в архівній довідці муніципального архіву Адміністрації міста Новий Уренгой від 08.11.2018 за №1204 - 02/6604, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018, що відображена в довідках про доходи і суми податку фізичної особи №№312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319 та довідки без номера за 2018 від 14.06.2019 і довідці ТзОВ "КНГ-Сервіс" за 2016 від 05.04.2019, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області врахувати періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 в пільговому обчисленні, а саме: один рік шість місяців за один рік роботи, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії із 26.04.2019 та виплатити різницю недоплаченої пенсії за період із дня звернення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами трудової книжки та архівними довідками. При цьому, зазначено, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні пільгового стажу роботи у районах Крайньої Півночі, оскільки довідки про роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та довідки про заробітну плату подав до управління Пенсійного фонду України з тим, щоб заробітна плата, яка відображена в довідках, була врахована при обчисленні пенсії позивача. Також зазначив, що Положення Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до них, та Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містять вимог, що для обрахунку пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 місяців підряд тільки за період до 01.01.1991 та за весь період страхового стажу в Україні після 01.07.2000.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.98-101).
Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
06.12.2019 надійшов до суду відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позову та просить в задоволенні позову відмовити повністю з тих підстав, що як вбачається з матеріалів справи та трудової книжки, позивач працював в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, після 1992, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу (зарахувавши один рік роботи за один рік та шість місяців) в період з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 (а.с.158-162).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
З 16.05.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі поданої 26.04.2019 заяви та доданих документів.
Розмір пенсії за віком визначено виходячи з тривалості страхового стажу, що становить 33 роки 2 місяці, величини заробітку, з якого були сплачені страхові внески, тобто коефіцієнтів страхового стажу, що становить 0,33167. Згідно розрахунків органу Пенсійного фонду України середній заробіток позивача склав 19283,84 грн. Розмір пенсії визначено, виходячи із середньомісячного заробітку для обчислення пенсії та коефіцієнту страхового стажу 0,33167 в розмірі 6395,87 грн. Для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати враховано заробіток за періоди роботи з 01.09.1992 по 31.08.1997 та з 01.07.2000 по 28.02.2019, тобто за 235 місяців.
У період з 02.02.1992 по 01.09.1998 позивач працював інженером та інженером-технологом в Українській геофізичній експедиції, яка була перейменована на Полярну геофізичну експедицію Державного підприємства "Уренгойнафтогазгеологія" Російської Федерації. З 13.02.2000 по 15.05.2002 працював помічником бурильщика та інженером по бурінню свердловин ЗАТ "Спец УБР "Туртас" (в подальшому - ТзОВ "Спец УБР "Туртас"). Крім цього, з 10.06.2011 по 21.05.2016 працював у ТзОВ "КНГ-СЕРВІС" майстром буріння для роботи на території Ямало - Ненецького автономного округу Крайньої Півночі. 08.06.2016 прийнятий на роботу майстром буріння ТзОВ "КНГ-СЕРВІС" для роботи на території Ямало - Ненецького автономного округу, район Крайньої Півночі.
Стаж роботи позивача на вказаних підприємствах підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, копія якої міститься у матеріалах справи, а також відповідними довідками (а.с.16-27, 134-138, 145-151).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою щодо пенсійного забезпечення.
Листом №12603/03 від 23.07.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зокрема зазначено: "Розмір пенсії за віком визначений згідно із Законом, залежить від тривалості страхового стажу особи, що (у Вашому випадку він складає 33 роки 2 місяці), величини заробітку, з якого було сплачено страхові внески (коефіцієнтів страхового стажу та заробітку) і часу виходу на пенсію.
Пенсія за віком визначається як добуток коефіцієнта страхового стажу особи (у Вашому випадку 0,33167) на заробіток для обчислення пенсії, визначений відповідно до ст. 40 Закону (Ваш середньомісячний заробіток склав 19283,84 грн., а саме: середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2016-2018 роки - 6188,89 грн. помножена на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,11588).
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.200. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
У випадках, коли особа в деяких місяцях мала не високий заробіток, Закон передбачає можливість проведення оптимізації заробітку.
Тобто із вказаного вище періоду можна виключити періоди до 60 календарних місяців страхового стажу з урахуванням будь-яких періодів отримання допомоги по безробіттю незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Вилучаються лише коефіцієнти заробітку, а стаж за ці місяці особа не втрачає, тобто до страхового стажу вилучені періоди зараховуються.
У Вашому випадку для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати враховано заробіток за період з 01.09.1992 по 31.08.1997 (оптимальний варіант) та з 01.07.2000 по 28.02.2019, тобто за 235 місяців.
При розрахунку Вашого індивідуального коефіцієнту заробітної плати застосовано механізм оптимізації заробітної плати, тобто виключено із підрахунку 39 місяців.
Отже, Ваш розмір пенсії складає 6395,87 грн. (19283,84 грн. - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії помножений на 0,33167 - коефіцієнт страхового стажу)" (а.с.111-112).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить визнати неправомірними дій Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо неврахування йому періодів роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 з урахуванням довідок про заробітну плату, архівних довідок та з розрахунку 1 рік шість місяців за один рік роботи, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період із 02.02.1992 по 01.09.1998, що відображена в архівній довідці муніципального архіву Адміністрації міста Новий Уренгой від 08.11.2018 за №1204 - 02/6604, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018, що відображена в довідках про доходи і суми податку фізичної особи №№312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319 та довідки без номера за 2018 від 14.06.2019 і довідці ТзОВ "КНГ-Сервіс" за 2016 від 05.04.2019, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області врахувати періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 в пільговому обчисленні, а саме: один рік шість місяців за один рік роботи, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії із 26.04.2019 та виплатити різницю недоплаченої пенсії за період із дня звернення.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 5 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в умовах та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей держави, на умовах укладених ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк більше 5-років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до п.3 постанови Ради Міністрів СРСР №148 від 10.02.1960 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зарахування одного року роботи за один рік та шість місяців запроваджено з 01.03.1960.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 вищезгаданого Указу Президії Верховної Ради СРСР з п'яти до трьох років.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року, визначений Постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Вказані документи згідно з п.2.7 вказаного Порядку додаються також до заяви про перерахунок пенсії, у випадках, які спричиняють, зокрема, збільшення розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637) згідно з п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Системний аналіз вказаних норм права дозволяє суду дійти висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 червня 2018 року (справа №173/637/17), від 07 лютого 2018 року (справа №590/871/17).
Робота позивача у період з 02.02.1992 по 01.09.1998 інженером та інженером-технологом в Українській геофізичній експедиції, яка була перейменована на Полярну геофізичну експедицію Державного підприємства "Уренгойнафтогазгеологія" Російської Федерації, з 13.02.2000 по 15.05.2002 позивач працював помічником бурильщика та інженером по бурінню свердловин ЗАТ "Спец УБР "Туртас" (в подальшому - ТзОВ "Спец УБР "Туртас"), з 10.06.2011 по 21.05.2016 позивач працював у ТзОВ "КНГ-СЕРВІС" майстром буріння для роботи на території Ямало - Ненецького автономного округу Крайньої Півночі, а також те, що 08.06.2016 позивач прийнятий на роботу майстром буріння ТзОВ "КНГ-СЕРВІС" для роботи на території Ямало - Ненецького автономного округу, район Крайньої Півночі" підтверджується записами в трудовій книжці, а також долученими до матеріалів справи архівними довідками.
Надані позивачем документи не викликають сумнівів щодо факту роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.
Однак, щодо періоду стажу роботи після 1991 року, то суд зазначає слідуюче.
Відповідно до ст.3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.
Отже, чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 січня 2018 року (справа №676/7065/14-а).
Крім того, щодо коефіцієнтів північної надбавки за період роботи з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018, то згідно з ч. 1 ст. 41 Закону №1058-IV, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12), і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до ст. 66 Закону №1788-ХІІ, який введений в дію з 1 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст. 96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" (далі - Закон СРСР №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.
При вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону (ч. 3 ст. 96 Закону СРСР №1480-I).
Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992, на яку покликається позивач у позовній заяві в обґрунтування заявлених ним вимог, закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Відтак покликання на Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення є необґрунтованими, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення чи перерахунку пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Відповідно до положень статті 14 Федерального закону Російської Федерації "Про трудові пенсії в Російській Федерації" від 17 грудня 2001 року №173-ФЗ фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості особам, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, збільшується на відповідний районний коефіцієнт, який встановлюється Урядом Російської Федерації залежно від району (місцевості) проживання, на весь період проживання зазначених осіб у цих районах (місцевостях). При переїзді громадян на нове місце проживання в інші райони Крайньої Півночі і прирівняні до них місцевості, в яких встановлено інші районні коефіцієнти, фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається з урахуванням розміру районного коефіцієнта за новим місцем проживання.
При виїзді громадян за межі районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей на нове місце проживання фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається відповідно до пунктів 2 - 5 цієї статті (тобто без урахування районного коефіцієнта).
Не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта також і Законом №1788-XII та Законом №1058-IV, які регулюють питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового.
Таким чином суд вважає, що період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 не є страховим в розумінні Закону №1058, оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування України, у зв'язку з чим правила щодо обчислення пенсії з урахуванням такого заробітку застосовуються з урахуванням двосторонньої міжнародної угоди, якою є Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.
Таким чином, коефіцієнт та північні надбавки, які пов'язані з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами, не підлягають врахуванню до заробітку при обчислені пенсії позивача, який проживає та якому призначено пенсію на території України.
Вказане узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 07.06.2018 (справа №345/3172/17) та від 05.06.2018 (справа №348/1660/16-а).
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо неврахування йому періодів роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 з урахуванням довідок про заробітну плату, архівних довідок та з розрахунку 1 рік шість місяців за один рік роботи, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період із 02.02.1992 по 01.09.1998, що відображена в архівній довідці муніципального архіву Адміністрації міста Новий Уренгой від 08.11.2018 за №1204 - 02/6604, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018, що відображена в довідках про доходи і суми податку фізичної особи №№312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319 та довідки без номера за 2018 від 14.06.2019 і довідці ТзОВ "КНГ-Сервіс" за 2016 від 05.04.2019, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області врахувати періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.02.1992 по 01.09.1998, з 10.06.2011 по 21.05.2016 та з 08.06.2016 по квітень 2018 в пільговому обчисленні, а саме: один рік шість місяців за один рік роботи, зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області здійснити позивачу перерахунок пенсії із 26.04.2019 та виплатити різницю недоплаченої пенсії за період із дня звернення - є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.
Слід зазначити, що у разі відмови в задоволенні позову статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено розподілу судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, код ЄДРПОУ 20551088.
Суддя Микитюк Р.В.