04 листопада 2019 року 15:10Справа № 280/4426/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,
представників:
позивача Діордієва О.С.,
відповідача Клочкової К.О.,
розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - Діордієва Олексія Сергійовича (вул. Сєдова, буд. 8, офіс 2, м. Запоріжжя, 69005 ), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
10.09.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - Діордієва Олексія Сергійовича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №42581-13 від 07.11.2016 на суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 22916,67 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що позивач є власником автомобіля MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, тип універсал-В легковий, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизельне паливо, державна реєстрація якого відбулась 04.02.2016. У податкового органу станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був відсутній розрахунок середньоринкової вартості зазначеного автомобіля, в зв'язку із чим позивач вважає, що відповідачем недоведена належність даного автомобіля до об'єкта оподаткування транспортним податком. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушений термін прийняття цього податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 13.09.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
20.09.2019 від представника позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, до якої додана уточна позовна заява.
В уточненій позовній заяві позивачем в якості відповідача визначене Головне управління ДФС у Запорізькій області, позовні вимоги лишились незмінними.
Ухвалою від 25.09.2019 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 22.10.2019.
Ухвалою від 25.09.2019 від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України був витребуваний розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля марки MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, тип універсал-В легковий, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизельне паливо, станом на 01 січня 2016 року.
15.10.2019 від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) до суду надійшла витребувана інформація.
16.10.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та в межах повноважень податкового органу, на підставі наявної у податкового органу інформації.
Протокольною ухвалою від 22.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2019.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а представник відповідача заперечив проти цих вимог.
У судовому засіданні 04.11.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 04.02.2016 є власником транспортного засобу MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, тип універсал-В легковий, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизельне паливо, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Вартість цього транспортного засобу на момент придбання його позивачем становила 1975699,33 грн.
07.11.2016 Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №42581-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 22916,67 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України введено новий місцевий податок у складі податку на майно - транспортний податок.
Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (в рішенні застосовується редакція норми ст. 267 ПК України чинна в період між датою реєстрації автомобіля та датою прийняття оскаржуваного рішення), визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України було передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Згідно з пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (пп.267.6.1, 267.6.2 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України).
Відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом із дотриманням вимог пп. 267.6.2 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
Судом встановлено, що на виконання пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України органом внутрішніх справ була 25.07.2016 року сформована та передана податковому органу інформація про придбання позивачем зазначеного автомобіля.
Згідно із пп. 267.6.6 п.267.6 ст. 267 ПК України за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Судом встановлено, що визначаючи суму грошового зобов'язання позивачу з транспортного податку податковий орган врахував норму пп. 267.6.6 п.267.6 ст. 267 ПК України та визначив цю суму виходячи з 11 місяців протягом 2016 року перебування автомобіля у власності позивача.
Підпунктом 267.8.1 п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України передбачено, що транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" установлено з січня 2016 року мінімальну заробітну плату на рівні 1378,00 грн.
Тобто, об'єктом оподаткування транспортним податком протягом 2016 року були легкові автомобілі середньоринкова вартість яких перевищувала 1033500,00 грн (1378,00 мінімальна заробітна плата станом на січень 2016 х 750 = 1033500,00 грн).
За інформацією, наданою суду Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) середньоринкова вартість автомобіля позивача у 2016 році становила 1060717,08 грн з ПДВ, тобто понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Пунктом 2 Методики (у редакції чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) визначалось, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).
На виконання вимог ухвали суду від 25.09.2019 Міністерством розвитку економіка, торгівлі та сільського господарства України листом від 08.10.2019 №3805-05/41212-05 надана інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.
Дослідивши інформацію надану Міністерством розвитку економіка, торгівлі та сільського господарства України судом встановлено, що розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, тип універсал-В легковий, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизельне паливо, з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів становила 1060717,08 грн з ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що автомобіль MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, тип універсал-В легковий, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизельне паливо, підпадає під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість є більшою ніж 1033500,00 грн.
Щодо відсутності інформації про пробіг транспортного засобу на момент прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).
Відповідно до пункту 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:
Сср = Цн х (Г / 100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).
Відповідно до пункту 12 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 10 квітня 2013 №403, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів.
У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Тобто, пробіг транспортного засобу має значення для визначення середньоринкової вартості транспортного засобу.
Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до примітки до Додатку 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 №66), для транспортних засобів із строком експлуатації до 1 року, а також транспортних засобів, різниця між фактичним та нормативним середньорічним пробігом яких становить до 2 тис. кілометрів, коефіцієнт не визначається.
Суд зазначає, що легковий автомобіль MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, 2015 року випуску (поставлений на облік з 04.02.2016), на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення перебував у користуванні менше одного року, а тому коефіцієнт по пробігу до такого транспортного засобу не визначається та не застосовується.
Зазначена позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 13 березня 2018 року №826/12427/16.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується той факт, що вартість легкового автомобіля MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 MATIC, перевищувала 1033500,00 грн., що свідчить про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду адміністративної справи доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - Діордієва Олексія Сергійовича (вул. Сєдова, буд. 8, офіс 2, м. Запоріжжя, 69005 ), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлене у повному обсязі 18.12.2019.
Суддя Р.В. Кисіль